Рішення

від 26.01.2011 по справі 21/263-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/263-10

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                      тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"26" січня 2011 р.                                                                          Справа № 21/263-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербус», м. Київ

до: 1. Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь

     2. Закритого акціонерного  товариства «Бориспільський автозавод», Київська обл.,  с. Проліски

про визнання договору недійсним

за участю представників:

від позивача: Матвійчук Д.В. (довіреність №09/27-10 від 27.09.2010р.)

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: Андушила А.М. (довіреність від 26.05.2010р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтербус»(далі-ТОВ «Інтербус»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим (далі-відповідач 1) та Закритого акціонерного  товариства «Бориспільський автозавод»(далі-ЗАТ «Бориспільський автозавод»/відповідач 2) про визнання недійсним договору купівлі-продажу №93/2010, укладеного між відповідачами 21.08.2010р.

Відповідач 1 не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Відповідач 2 позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.12.2010р. порушено провадження у справі №21/263-10 та призначено справу до розгляду на 20.12.2010р.

В судовому засідання 20.12.2010р. представником позивача подано суду клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду Севастопольським апеляційним господарським судом апеляційної скарги позивача на рішення господарського суду АРК від 26.10.2010р. у справі №5002-15/4525-2010 за позовом ТОВ «Інтербус» до Міністерства освіти і науки АРК про скасування тендерних торгів.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Оскільки позивачем в клопотанні не надано обґрунтування в чому саме полягає взаємопов'язаність даної справи з розглядом Севастопольським апеляційним господарським судом апеляційної скарги позивача на рішення господарського суду АРК від 26.10.2010р. у справі №5002-15/4525-2010 у відповідності до ст. 79 Господарського кодексу України суд дійшов висновку, що зазначене клопотання позивача є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Ухвалами господарського суду Київської області від 20.12.2010р. та 05.01.2011р. розгляд даної справи відкладався на 05.01.2011р. та 26.01.2011р.

В судові засідання 20.12.2010р., 05.01.2011р. та 26.01.2011р. представник відповідача 1 не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 2, суд

ВСТАНОВИВ:

02.08.2010р. в офіційному бюлетені «Вісник державних закупівель»№31 (419) опубліковано оголошення №27303 про проведення Міністерством освіти і науки АРК запиту цінових пропозицій (котирувань) на шкільні автобуси у кількості 20 одиниць.

03.08.2010р. позивачем направлено відповідачу 1 запит №03-10-64, відповідно до якого позивач просив надати тендерну документацію на закупівлю шкільних автобусів.

На зазначений запит позивач 05.08.2010р. отримав відповідь №01-15/1761, відповідно до якої у відповідності до п. 73 Положення «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти»замовник подає запит цінових пропозицій (котирувань). Процедура запиту цінових пропозицій підготовку тендерної документації не передбачає. Крім того, позивач має вільний доступ до всієї інформації про процедуру цінових пропозицій, яка викладена у в офіційному бюлетені «Вісник державних закупівель» №31 (419) від 02.08.2010р.

13.08.2010р. відбулось розкриття пропозицій конкурсних торгів на закупівлю шкільних автобусів, серед яких була також пропозиція позивача. Результати зазначеної процедури зафіксовані у відповідному протоколі б/н від 13.08.2010р., копія якого міститься в матеріалах справи.

13.08.2010р. відповідачем 1 направлено позивачу лист №1806-01/15, відповідно до якого комітет конкурсних торгів Міністерства освіти і науки АРК розглянувши цінову пропозицію останнього повідомляє, що вона не відповідає основним вимогам Міністерства.

21.08.2010р., за результатами проведених відкритих торгів на закупівлю шкільних автобусів, між Міністерством освіти і науки АРК (далі-покупець) та ЗАТ «Бориспільський автозавод»(далі-продавець), як переможцем зазначених торгів, укладено договір купівлі-продажу шкільних автобусів (далі-Договір).

Інформацію про переможця відкритих торгів на закупівлю шкільних автобусів  (відповідача 2) опубліковано 30.08.2010р. в офіційному бюлетені «Вісник державних закупівель» №35 (423), оголошення №28394.

Посилаючись на те, що при проведенні у серпні 2010р. відкритих торгів на закупівлю шкільних автобусів, позивача, в порушення вимог ст. 5 Закону України «Про здійснення державних закупівель», поставлено у нерівне з іншими учасниками положення та невірно обрано процедуру закупівлі, останній просить суд визнати Договір недійсним з підстав ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 2, суд встановив, що заявлена позовна вимога задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положень статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.

Приписами ст. 54 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; законодавство, на підставі якого подається позов.

Як на підставу позовних вимог, позивач посилається на ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Приписами ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Приписами ст. 13 Господарського кодексу України встановлено, що державне замовлення є засобом державного регулювання економіки шляхом формування на договірній (контрактній) основі складу та обсягів продукції (робіт, послуг), необхідної для пріоритетних державних потреб, розміщення державних контрактів на поставку (закупівлю) цієї продукції (виконання робіт, надання послуг) серед суб'єктів господарювання, незалежно від їх форми власності.

Державний контракт - це договір, укладений державним замовником від імені держави з суб'єктом господарювання - виконавцем державного замовлення, в якому визначаються економічні та правові зобов'язання сторін і регулюються їх господарські відносини.

Поставки продукції для пріоритетних державних потреб забезпечуються за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел фінансування, що залучаються для цього, в порядку, визначеному законом.

Придбання продукції для пріоритетних державних потреб за рахунок державних коштів здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель".

Статтею 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель»встановлено, що акцепт пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції - прийняття замовником пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції, яку визнано найбільш економічно вигідною за результатами оцінки, та надання згоди на взяття зобов'язань на оплату предмета закупівлі або його частини (лота). Пропозиція конкурсних торгів або цінова пропозиція вважається акцептованою, якщо замовником подано учаснику в установлений цим Законом строк письмове підтвердження про акцепт такої пропозиції.   

Переможець процедури закупівлі - учасник, пропозицію конкурсних торгів або цінову пропозицію якого визнано найбільш економічно вигідною та акцептовано у разі проведення торгів (конкурсних торгів), або учасник, пропозицію якого прийнято за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника;

Договір про закупівлю - договір, який укладається між замовником і учасником за результатами процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари за державні кошти.

Відповідно до ст. 5 Закону замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом.

Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.

Статтями 20, 21 Закону передбачено, що відкриті торги є основною процедурою закупівлі.

Під час проведення процедури відкритих торгів пропозиції конкурсних торгів мають право подавати всі зацікавлені особи.

Оголошення про проведення процедури відкритих торгів безоплатно публікується в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель та безоплатно розміщується на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.

Так, судом встановлено, що 02.08.2010р. в офіційному бюлетені «Вісник державних закупівель»№31 (419) опубліковано оголошення №27303 про проведення Міністерством освіти і науки АРК запиту цінових пропозицій (котирувань) на шкільні автобуси у кількості 20 одиниць.

13.08.2010р. відбулось розкриття пропозицій конкурсних торгів на закупівлю шкільних автобусів, серед яких була також пропозиція позивача. Результати зазначеної процедури зафіксовані у відповідному протоколі б/н від 13.08.2010р., копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 29 Закону Замовник відхиляє пропозицію конкурсних торгів, у разі якщо:

1) учасник: не відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим статтею 16 цього Закону; не погоджується з виправленням виявленої замовником арифметичної помилки; не надав забезпечення пропозиції конкурсних торгів, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;

2) наявні підстави, зазначені у статті 17 та частині сьомій статті 28 цього Закону;

3) пропозиція конкурсних торгів не відповідає умовам документації конкурсних торгів.

Інформація про відхилення пропозиції конкурсних торгів із зазначенням підстави надсилається учаснику, пропозиція якого відхилена, протягом трьох робочих днів з дати прийняття такого рішення та оприлюднюється відповідно до статті 10 цього Закону.

13.08.2010р. листом №1806-01/15 відповідач 1 повідомив позивача про те, що його цінова пропозиція не відповідає основним вимогам Міністерства.

Відповідно до ст. 31 Закону, у день визначення переможця замовник акцептує пропозицію конкурсних торгів, що визнана найбільш економічно вигідною за результатами оцінки.

Замовник зобов'язаний протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про визначення переможця надіслати переможцю торгів повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів, а всім учасникам - письмове повідомлення про результати торгів із зазначенням найменування та місцезнаходження учасника - переможця, пропозицію конкурсних торгів якого визнано найбільш економічно вигідною за результатами оцінки.

Повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції обов'язково безоплатно публікується у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель.

Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, пропозицію конкурсних торгів якого було акцептовано, не пізніше ніж через 30 днів з дня акцепту пропозиції відповідно до вимог документації конкурсних торгів та акцептованої пропозиції. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладеним раніше ніж через 14 днів з дати публікації у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів.

За результатами проведених торгів на закупівлю шкільних автобусів, результати яких було опубліковано 30.08.2010р. в офіційному бюлетені «Вісник державних закупівель»№35 (423), оголошення №28394, відповідачем 1 з відповідачем 2, як переможцем відкритих торгів, укладено спірний договір.

Проте, ані доказів визнання недійсними акцепту пропозиції цінової пропозиції та/або результатів відкритих торгів, ані оскарження позивачем процедури закупівлі шкільних автобусів до Антимонопольного комітету України, суду не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання Договору недійсним з підстав ч. 1 ст. 203 ЦК України є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Крім того, при винесенні даного рішення судом враховано приписи частини 5 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" відповідно до яких, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Водночас, судом встановлено, що позивач не є стороною Договору, а сама ж по собі наявність укладеного 21.08.2010р. між відповідачем 1 та відповідачем 2 договору купівлі-продажу шкільних автобусів не є доказом наявності у позивача інтересу, який підлягає захисту саме шляхом визнання Договору недійсним.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, у разі відмові у позові покладаються судом на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 22, 202, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. ст. 13, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                       В.А. Ярема

Повне рішення складено 01.02.2011р.