Рішення

від 16.11.2010 по справі 5/175-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/175-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" листопада 2010 р.                                                                Справа № 5/175-10

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства  “Ер.Ес. Компані”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мрія Киян”, Київська обл., Бориспільський р-н,  с. Проців

про стягнення 278326,73 грн.

за участю представників:

позивача:Волинець В.А. –дов. від 01.07.2010р.

відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства  “Ер.Ес. Компані” (далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мрія Киян” (далі –відповідач) про стягнення 278326,73 грн., з яких 198856,16 грн. основного боргу, 51720,65 грн. пені, 20485,62 грн. інфляційних втрат та 7264,30 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за надані рекламні послуги.

Представник позивача через канцелярію суду 26.10.2010р. подав заяву згідно якої в порядку ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми пені та просить суд стягнути з відповідача 198856,16 грн. основного боргу, 22412,65 грн. пені, 20485,62 грн. інфляційних втрат та 7264,30 грн. 3% річних.

За таких обставин в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення 198856,16 грн. основного боргу, 22412,65 грн. пені, 20485,62 грн. інфляційних втрат та 7264,30 грн. 3% річних.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції зазначеної заяви про зменшення розміру позовних вимог та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання двічі не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір на виготовлення і розміщення рекламної продукції від 15.01.2008р. № 15/01/08 (далі –договір), відповідно до умов якого, агентство –позивач приймає на себе зобов'язання по виготовленню дизайну рекламних матеріалів, передачі замовнику всіх виняткових майнових прав на виготовлені рекламні матеріали, розміщенню в пресі рекламного матеріалу і друку буклетів, а замовник –відповідач зі свого боку зобов'язався прийняти і оплатити роботи позивача на умовах передбачених договором і додатків до нього (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору характеристики, найменування, терміни надання робіт (графік), вартість робіт і порядок розрахунків вказуються в додатку №1 до цього договору і медіа плані.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що рекламне завдання оформляється сторонами у вигляді спеціального брифа, що надається відповідачем позивачу виходячи з поставлених цілей. Відповідач передає заповнений проект відповідного брифа позивачу, останній, в свою чергу, оцінює можливість його виконання і вартість послуг з даного етапу (вигляду) послуг, надає відповідачу кошторис для затвердження. Після деталізації (уточнення) завдання, узгодження термінів виконання, вартості етапу (вигляду) робіт і умов оплати –сторони підписують додаток про вартість, терміни виконання і умови оплати замовлених відповідачем робіт. Підтвердженням виконання робіт за даною угодою служать підписані сторонами акти виконаних робіт.

Згідно п. 3.1 договору оплата робіт проводиться шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку відповідача на розрахунковий рахунок позивача згідно виставленого рахунку-фактури в національній валюті.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що вартість виконаних робіт вказується в додатку №1 до договору виходячи із затвердженого сторонами кошторису. Оплата винагороди позивачу здійснюється відповідачем не пізніше 3-х (трьох) банківських днів з дня виставлення рахунку-фактури (п. 3.3 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання відповідачем і позивачем і діє до повного виконання зобов'язань кожної із сторін за договором (10.1 договору).

Додатком № 1 від 10.09.2008р. до договору № 15/01/08 від 15.01.2008р. сторони узгодили, що позивач на основі побажань відповідача виражених в брифі, надає наступні рекламні послуги:

1.          Розміщення реклами котеджного містечка «Софіївка»в пресі.

2.          Дизайн рекламних матеріалів.

3.          Друк буклета «Софіївка»в кількості 500 екземплярів вартістю 43 грн. за штуку.  

Загальна вартість робіт з надання рекламних послуг склала 198856,16 грн.

Сторонами також підписано додаткову угоду № 1 від 10.09.2008р. до договору від 15.01.2008р. № 15/01/08, в якій узгоджено поетапний графік оплати за виконані роботи в наступному порядку:

- до 15.03.2009р. –40000,00 грн.;

- до 30.03.2009р. –40000,00 грн..;

- до 15.04.2009р. –118,586,16 грн.

На виконання умов договору позивач здійснив виготовлення дизайну рекламних матеріалів, друк буклетів та розміщення рекламних матеріалів в пресі, а відповідач прийняв дані послуги на загальну суму 198856,16 грн., що підтверджується актом здачі –прийняття (надання послуг) від 01.04.2010р. № 15/01/08, який підписаний в двохсторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплені печатками позивача та відповідача, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

В порушення умов договору відповідач свої зобов'язання щодо здійснення розрахунку за надані рекламні послуги не виконав, в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 198856,16 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо проведення повного розрахунку за виконані роботи з розміщення рекламної продукції, в зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 198856,16 грн. Доказів сплати зазначеного боргу відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 198856,16 грн.  заборгованості за виконані роботи з розміщення рекламної продукції.

Оскільки на протязі строку дії договору відповідачем було порушено строки виконання зобов'язання щодо здійснення розрахунків за виконані роботи з розміщення рекламної продукції, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати за період прострочення складають 20485,62 грн., три проценти річних з простроченої суми складають 7264,30 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідає  вимогам законодавства та обставинам справи.

Крім того, позивач на підставі п. 9.2 договору просить суд стягнути з відповідача за порушення термінів оплати роботи з розміщення рекламної продукції пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача складає 22412,65 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.  

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 198856,16 грн. основного боргу, 22412,65 грн. пені, 20485,62 грн. інфляційних втрат та 7264,30 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мрія Киян” (08344, Київська область, Бориспільський район, с. Проців, вул. Леніна, 2, код ЄДРПОУ 34614394) на користь Приватного підприємства “Ер.Ес. Компані” (04053, м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 18, к. 4, код ЄДРПОУ 32531416) 198856 (сто дев'яносто вісім тисяч вісімсот п'ятдесят шість) грн. 16 коп. заборгованості, 20485 (двадцять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) грн. 62 коп. інфляційних втрат, 7264 (сім тисяч двісті шістдесят чотири) грн. 30 коп. 3% річних, 22412 (двадцять дві тисячі чотириста дванадцять) грн. 65 коп. пені, 2490 (дві тисячі чотириста дев'яносто) грн. 18 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

 Суддя                                                                                                   Подоляк Ю.В.