Постанова

від 18.11.2010 по справі 2а-7447/10/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

м. Київ

18 листопада 2010 року

                                                    № 2а-7447/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                     Журавля В.О.,

при секретарі                              Горбунової К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

     до

про

Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області

Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквіус»

стягнення податкового боргу,

                                                                      ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Славутичі Київської області (далі ? позивач) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквіус»  (далі ? відповідач) про стягнення податкового боргу у сумі 823 грн. 03 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з даними податкового обліку у відповідача  утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість та сплаті штрафних санкцій. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов’язкових  платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.

У судове засідання представники сторін не прибули. Матеріали справи містять клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач до суду повторно не прибув, явку представника у судове засідання не забезпечив, про причини неприбуття суд не повідомив. Судові повідомлення надсилалися відповідачу за адресою його місцезнаходження згідно з даними Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (стаття 93 Цивільного кодексу України, стаття 1 Закону України від 15.05.2003 №755-IV “ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ” ).

Відповідно до статті 16 Закону України  “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15.05.2003 № 755-IV єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. В Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зокрема про адресу місцезнаходження юридичної особи чи адресу місця проживання фізичної особи. Згідно зі статтею 18 вказаного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними. Відповідно до частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.

За таких обставин суд вважає відповідача повідомленим належним чином, а його неприбуття в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, у зв’язку з чим ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача (частина друга статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд розглядав справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідач зареєстрований як юридична особа Виконавчим комітетом Славутицької міської ради Київської області 22.11.2006 (номер запису про державну реєстрацію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців – 1 360 102 0000 000688), як платник податків перебуває на обліку у позивача, що підтверджується довідкою від 22.11.2006 № 1248.

Відповідачем подано до позивача податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2008 року (вх.№14898), згідно з якою платником податків самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 936 грн. 00 коп. Сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв’язку з виправленням помилки – 4 грн. 00 коп.

24.11.2008 працівниками позивача проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку відповідача щодо своєчасності сплати узгодженого податкового зобов’язання платником податків, під час якої встановлено порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон України № 2181-ІІІ). За результатами складено акт перевірки від 24.11.2008 № 1250/1501/34659131, на підставі якого податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 25.11.2008 № 0005651501/0, яким відповідачу за затримку на 17 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання у розмірі 4920 грн. 93 коп. зобов’язано сплатити штраф у сумі 492 грн. 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв’язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою та неможливістю вручення податкового повідомлення-рішення від 25.11.2008 № 0005651501/0 позивачем складено акт від 25.11.2008 № 313/15/34659131  щодо неможливості вручення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.11.2008 та розміщено зазначене вище податкове повідомлення - рішення на дошці податкових оголошень.

Крім того, 04.02.2009 працівником податкового органу складено акт № 106 про порушення податкового законодавства, яким встановлено порушення терміну подання податкової декларації з податку на додану вартість за серпень, листопад 2008 року (термін подання, встановлений законодавством – 22.09.2008, 22.12.2008, фактична дата подання – 23.09.2008, 09.01.2009). На підставі цього акта податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.02.2009 № 0000961501/0, яким визначено штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 340 грн. 00 коп.

У зв’язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою та неможливістю вручення податкового повідомлення-рішення від 06.02.2009 № 0000961501/0 позивачем складено акт про встановлення факту відсутності відповідача за його юридичною адресою від 06.02.2009 № 15 та розміщено зазначене вище податкове повідомлення - рішення на дошці податкових оголошень.

Позивачем на адресу відповідача направлено податкові вимоги: перша № 1/261 від 25.11.2008 р. на суму 2085 грн. 00 коп.; друга - № 2/4 від 10.01.2009 р. на суму 2573 грн. 03 коп.

У зв’язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою та неможливістю вручення зазначених податкових вимог позивачем складені акти про причини невручення податкових вимог платнику податків, який має податкову заборгованість від 09.12.2008 № 75/24-040 та від 04.03.2009 № 1/24-040.

Із урахуванням переплати по особовому рахунку загальна сума податкового боргу відповідача становить 828 грн. 03 коп., що підтверджується розрахунком позовних вимог до ТОВ „Аквіус”.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких положень законодавчих актів.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 1.11 статті 1 Закону №2181-ІІІ податкова декларація - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством,  на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» при сплаті податку на додану вартість податковим періодом є один календарний місяць.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ  встановлено, якщо базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю, - податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.   

Відповідно до  вимог п.п. 5.3.1 п.5.3  ст. 5 Закону Українги від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

В силу пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Статтею 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ передбачено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, якщо платник податків не здійснив адміністративного оскарження визначеної суми податкового зобов'язання. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до підпункту 6.2.3 «а» пункту 6.2 статті 6 Закону України № 2181-ІІІ перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Відповідно до підпункту 6.2.3 «б» пункту 6.2 статті 6 Закону України № 2181-ІІІ друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно з підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України № 2181-ІІІ у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв’язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ є виключно податкові органи.

У разі,  коли платник податків,  як це передбачено підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ,  не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки,  податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, у яких обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Докази, що підтверджують наявність у відповідача податкової заборгованості, позивачем надано суду та долучено до матеріалів справи.

Відповідач на пропозицію суду надати заперечення проти позову та докази, що їх підтверджують, викладену в ухвалах про відкриття провадження в адміністративній справі та про закінчення підготовчого провадження, жодних заперечень проти позову або доказів, що спростовують твердження позивача, не надав.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги податкового органу правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись ч.6 ст.12, статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                               ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний  позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « Аквіус » (07100, Київська область, м. Славутич, вул. Каштановий проїзд, 1, ідентифікаційний код 34659131) на користь Державного бюджету податковий борг у сумі   828 (вісімсот двадцять вісім) грн. 03 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.  

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.  

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                             Журавель В.О.

              Постанову складено у повному обсязі та підписано 22 листопада 2010 року