Постанова

від 07.02.2008 по справі 6/138-07-3341

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

6/138-07-3341

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 07 лютого 2008 р.                                                                                    № 6/138-07-3341  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого      Дерепи В.І.

суддів                                                           Грека Б.М.                                                                      Стратієнко Л.В.

з участю представників:позивача: відповідача:3-ї особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на сторін відповідача:

Серотюк В.І.Тяжін А.О., Гресь М.В.Гресь М.В.

розглянувши  у     відкритому              судовому засіданні  касаційну  скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області

на рішення

та постановугосподарського суду Одеської області від 25 травня 2007 р. Одеського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2007 р.

у справі№ 6/138-07-3341

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Університет-1"

до

3-я особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на сторін відповідача:регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, Міністерства освіти та науки України

Одеський національний університет ім. І.І. Мечнікова

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2007 р. позивач звернувся в суд про визнання за ним на підставі ст. 778 ЦК України, як за орендарем, що здійснив за згодою орендодавця поліпшення, в результаті якого створена нова річ, право власності на 509/1000 частин нежитлової будівлі загальною площею 2 106,1 м2, розташованої за адресою: м.Одеса, пров.Шампанський,2.

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.05.2007 р. (суддя Демешин О.А.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2007 р. (головуючий –Величко Т.А., судді –Бойко Л.І., Жукова А.М.), позов задоволено.

Визнано за ТОВ "Університет-1" право власності на 509/1000 частин нежитлової будівлі загальною площею 2 106,1 м2, розташованої за адресою: м.Одеса, пров.Шампанський,2.

В касаційній скарзі регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та передати справу на новий розгляд.

Заслухавши пояснення представників сторін, 3-ї особи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.4 ст. 778 ЦК України якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 28.02.1995 р. між Одеським національним університетом ім. І.І. Мечнікова та ТОВ "Університет-1" було укладено договір оренди нежитлового приміщення площею 1926 м2  за адресою: м.Одеса, пров. Шампанський,2.

Пунктом 3.3 договору передбачалось, що позивач (орендар) за рахунок власних коштів, засновників чи інших джерел здійснює реконструкцію, необхідний капітальний ремонт будівель, комунікацій за погодженням з орендодавцем.

Стаття 4 договору визначала, що у зв'язку з тим, що ТОВ "Університет-1" здійснює харчування студентів і викладачів ОДУ, а також буде приймати участь в будівельно-ремонтних роботах в гуртожитках і учбових корпусах ОДУ, благоустрої студмістечка, орендна плата встановлюється в розмірі 10% від загальноприйнятої по університету.

У зв'язку зі змінами в законодавстві, 17.06.2004 р. між позивачем та регіональним відділення Фонду державного майна України по Одеській області було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, предметом якого була нежитлова будівля загальною площею 1206,1 м2  за адресою: м.Одеса, пров. Шампанський,2, що перебуває на балансі Одеського національного університету ім. І.І. Мечнікова (а.с.22-27,т.1).

Відповідно до додаткової угоди від 20.07.2004 р. вказаний договір вступив в дію з 20.07.2004 р. (а.с.28,т.1).

Як вбачається зі звіту з ідентифікації поліпшень, виконаних орендарем під час оренди будівлі загальною площею 2 106,1м2, розташованої за адресою: м.Одеса, вул. Шампанський,2 станом на 08.07.1998 р. позивачем була виконана за згодою орендодавця реконструкція суміщеного даху в горищний, вартість витрат на роботи –699 884 грн.

Також за згодою орендодавця (лист регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області № 1/4313 від 28.09.2004 р.) позивачем було здійснено невід'ємні поліпшення будівлі  на суму 631 198 грн. (а.с.109,т.1).

Вказані поліпшення, згідно вказаного звіту, зробленого ПП "Аналітік" призвели до створення нової речі, частка в якій позивача становить 509/1000 частин.

За таких обставин суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Проте, повністю погодитись з такими висновками суду неможливо, оскільки суд прийшов до них внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та неповного з'ясування істотних обставин справи.

Зокрема, при вирішенні спору судом не було враховано, що реконструкція даху вартістю 699 884 грн. була здійснена позивачем до 08.07. 1998 р., а тому в силу ст.5 ЦК України до цих поліпшень не можуть бути застосовані приписи ч.4 ст. 778 ЦК України.

Крім того, суд не звернув уваги, що за договором оренди від 28.02.1995 р. саме виконання позивачем будівельно-ремонтних робіт було підставою для встановлення йому орендної плати у розмірі лише 10% від загальноприйнятої по університету, тобто договором був встановлений інший наслідок здійснення таких поліпшень.   

Що стосується здійснених у 2004 р. –2005 р.  за згодою орендодавця невід'ємних поліпшень  вартістю  631 198 грн., то слід зазначити що судом не досліджувалось питання чи призвели саме ці поліпшення до створення нової речі та яка частка позивача у праві власності на предмет оренди, виходячи з вартості  поліпшень.

У висновку судової будівельно-технічної експертизи від 27.08.2007 р., зробленому  Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз (а.с.110-115.т.2) не вказується про те, що внаслідок здійснених поліпшень позивачем була створена нова річ, а лише цитуються з цього приводу дані звіту з ідентифікації поліпшень, виконаних орендарем під час оренди будівлі загальною площею 2 106,1м2, розташованої за адресою: м.Одеса, вул. Шампанський,2, які відповідно до ст. 43 ГПК України не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили і підлягають оцінці в сукупності з усіма зібраними у справі доказами.

Також експертом не визначений конкретний розмір частки позивача у праві власності на спірне майно.

Отже, судом належним чином не було з'ясовано чи мало місце в даному випадку внаслідок здійснених позивачем поліпшень створення нової  речі,  чи ці поліпшення є лише невід'ємними, здійсненими за згодою орендодавця, а тому останній повинен за приписами ч. 2 ст. 27 Закону України " Про оренду державного та комунального майна" компенсувати позивачу їх вартість.

В порушення вимог ст. ст. 99, 101 ГПК України суд апеляційної інстанції не дав належної правової оцінки порушенням, допущеним місцевим господарським судом, а тому постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, більш ретельно з'ясувати права і обов'язки сторін, визначити норми закону, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, витребувати належні та допустимі докази щодо наявності чи відсутності створення нової речі, внаслідок проведених позивачем поліпшень орендованого майна і в залежності від встановленого вирішити спір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 25 травня 2007 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2007 р. у справі за № 6/138-07-3341 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Головуючий                                                                           В.І. Дерепа

Судді                                                                                       Б.М. Грек

                                                                                                               Л.В. Стратієнко