Постанова

від 01.02.2008 по справі 5269-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5269-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215

ПОСТАНОВА

Іменем України

01.02.2008Справа №2-22/5269-2007А

За позовом - Агропромислового ТОВ “Кольбер-Агро”(юрид.адреса: смт Красногвардійське,  вул.Островського,25, пошт.адреса: м.Сімферополь. вул.Барикадна,70 )

До відповідача  -    ДПІ у Красногвардійському районі ( смт.Красногвардійське,                                   вул.Комсомольска,4 )

Про визнання частково недійсним акту перевірки .

                                                                                             Суддя   Яковлєв С.В.

                                                                 За участю  секретаря  Дулімової В.І.

                     Представники:

Від позивача –  Антонянц К.Д. –  пред-к, дов. 22.03.2007 р.

Від відповідача –Нечитайло А.В. – зав. юр.сектором,  дов.від 06.05.2006 р.

Сутність спору:  Агропромислове ТОВ “Кольбер-Агро” ( далі позивач)  звернулось  до суду  з позовом, в якому просило визнати незаконними  та скасувати п. 6 та п.10 Акту ДПІ у Красногвардійському районі (далі відповідач) № 466/23-1/31091323 від 31.03.2007 р. Вимоги мотивовані тим, що під час проведення працівниками відповідача  виїзної планової перевірки, за результатами якої складений акт № 466/23-1/31091323 були зроблені  помилкові висновки про порушення останнім Декрету КМУ “Про акцизний збір” та положень Закону України  “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби”.

               Керуючись ст. 49, 51 КАСУ, позивач уточнив позовні вимоги , просив визнати  протиправними дії відповідача , визнати нечинними  податкові  повідомлення-рішення  від 10.04.2007 р. № 0000371701/0 та № 0000381701/0 .

              Представники позивача наполягали на задоволені позовних вимог у повному обсязі (з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог).

              Представник відповідача у судовому засіданні , яке відбулось  04.05.2007 р., надав  заперечення на позов , в якому вказав , що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

               У судовому засіданні, яке відбулось 01.02.2008 р., представником відповідача надані пояснення на результати експертизи ( № 244/6/10 від 31.01.2008 р.) , в яких він наполягав на відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

              Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін,  суд

встановив:

                   Працівниками відповідача   проведена виїзна планова  документальна перевірка позивача  з питань дотримання  вимог  податкового, валютного та іншого законодавства за період часу з 01.10.2005 р. по 31.12.2006 р. , за результатами якої  30.03.2007 р. складений Акт № 466/23-1/31091323.  У зазначеному акті відповідачем зроблений висновок про порушення позивачем, зокрема,   ст. 3 Декрету КМУ “Про акцизний збір” ,  п. 6.8 Положення про порядок  нарахування , термінів сплати і подання акцизного збору, затвердженого наказом ДПА україни від 19.03.2001 р. № 111 , п.12  Постанови КМУ від 29.08.2002 р. № 1266 «Про затвердження Порядку визначення виробників і покупців спирту та здійснення контролю за його обігом».

                    На підставі вказаного акту  відповідачем 10.04.2007 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000381701/0, відповідно до якого за порушення   ст. 3 Декрету  КМУ «Про акцизний збір» та п. 6.8 Положення про порядок  нарахування , термінів сплати і подання акцизного збору, затвердженого наказом ДПА України від 19.03.2001 р. № 111,    позивач мав сплатити  306100,32 грн. , з яких 208883,06 грн.  – за основним платежем та 97217,26 грн. – штрафних (фінансових) санкції.

                     Крім того на підставі акту перевірки № 466/23-1/31091323 відповідач  10.04.2007 р. прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000371701/0 , згідно з яким за порушення п.12. Постанови КМУ № 1266 від 29.08.2002 р. позивач мав сплатити штрафні санкції у сумі 223803,30 грн.

              Ст.19 Конституції України встановлює, що  органи державної влади та органи місцевого самоврядування  зобов'язани діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

                 Ст. 4 Закону України “Про державну податкову службу в України” визначає, що  Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковуються   зокрема Державна податкова інспекція в АРК . До прав органів державної податкової служби відноситься згідно з п. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в України”  здійснення документальних невиїзних перевірок,  а також планових та позапланових  виїзних перевірок  своєчасності , достовірності  повноти нарахування  і сплати податків  та зборів ( обов'язкових  платежів ), додержання  валютного законодавства юридичними  особами, їх філіями, відділеннями іншими відокремленими підрозділами, що не мають статус  юридичної особи а також фізичними  особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності.  У ст. 11-1 вказаного закону  визначені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок.

                   Відповідно до ст. 11-2 Закону України “Про державну податкову службу в України” посадові особи органу держаної податкової служби вправі приступати до проведення  планової або позапланової виїзної перевірки за наявністю підстав для їх проведення  та за умови надання платнику податків під розписку  направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу  про проведення позапланової виїзної перевірки.

                 Наказом ДПА України  від 10.08.2005 р. № 327 затверджений Порядок  оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства ( далі Порядок № 327), який зареєстрований  в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за № 925/11205 .  

                       Відповідно до ст.1 Декрету КМУ “Про акцизний збір” акцизний збір – це непрямий податок на окремі товари ( продукцію), визначені  законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).

                       Ст.2 зазначеного Декрету визначає, що  платником акцизного збору є, зокрема,  суб'єкти  підприємницької  діяльності – виробники  підакцизних товарів на митній території України.

                      Об'єктом оподаткування  згідно п.а ст.3 Декрету КМУ “Про акцизний збір”  є обороти з реалізації виготовлених в Україні підакцизних товарів .

                      Особливості  нарахування та сплати  акцизного збору, що справляється з виготовлених українськими виробниками та ввезених на територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів ,  визначені в Законі України “Про акцизний збір  на алкогольні напої та тютюнові вироби”.

                      У ст. 3 зазначеного закону визначено, що об'єкти оподаткування визначаються відповідно  до  Декрету КМУ , при цьому  не підлягають оподаткуванню , зокрема,  вартість  та  обсяги імпортованої чи обороти з  реалізації(передачі) української сировини, що ввозиться або використовується  для виробництва підакцизних товарів ( п.п. «в» п. 2 ст. 3 Закону).

                       Наказом  ДПА України №111 від 19.03.2001 р. затверджено Положення про порядок нарахування, терміни  сплати і подання розрахунку акцизного збору ( далі Положення №111), який зареєстрований в Мінюсті України 02.04.2001 р. за № 295/5486 .

                       У зазначеному положенні визначений порядок нарахування  та сплати акцизного збору,   рахування  та  сплати акцизного  збору  платниками  акцизного  збору,  терміни  сплати і подання розрахунку акцизного збору.

                        Відповідно до п. 6.1., п. 6.2.  Положення №111  суми акцизного збору , що підлягають сплаті, визначаються платниками самостійно відповідно до чинного законодавства, підприємства  -  виробники алкогольних напоїв сплачують акцизний  збір  на  третій робочий день після здійснення обороту з реалізації,  крім  випадків,  передбачених  абзацом першим частини двадцятої ст. 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні

напої та тютюнові вироби".

                      Суб'єкт   підприємницької   діяльності   при   отриманні підакцизних  товарів (крім спирту етилового),  які є сировиною для виробництва   інших   підакцизних   товарів   і   відповідно    до законодавства не підлягають оподаткуванню акцизним збором, повинен надати власнику підакцизної  сировини  копію  довідки  за  формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення, завірену в установленному Порядку (п. 6.8. Положення №111).   

                       Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення  зобов'язань  юридичних або фізичних осіб  перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків  і зборів ( обов‘язкових платежів) є Закон України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Ст. 1 закону визначає, що податковим боргом ( недоїмкою)  є податкове  зобов'язання ( з урахуванням  штрафних санкцій  за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене  у встановлений строк, а також пеня , нарахована  на суму такого податкового зобов'язання.

                           Ст.17 Закон України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначає порядок  нарахування штрафних санкції за порушення податкового законодавства платником податків.

                           Матеріали справи свідчать про те, що   позивач в період часу,  який перевірявся , а саме в квітні-грудні 2007 р.,   на підставі  договору купівлі-продажу № 29 від 31.03.2006 р.  здійснював відвантаження АТП радгосп-завод «Русскополесский»  виноматеріалів   без сплати  акцизного збору.   Обгунтованість  таких дій підтверджена позивачем наданими АТП радгосп-завод «Русскополесский»    довідками № 316448/11-24 від 08.04.2006 р., № 31715/11-24 від 12.05.2006 р., № 31725/11-24 від 16.06.2006 р., № 31793/11-24 від 27.07.2006 р., № 31817/1124 від 29.08.2006 р., № 31910/11-24 від 30.09.2006 р. , № 32003/11 від 30.11.2006 р. № 23014/11-24 від 28.12.2006 р., оформленими відповідно до вимог додатку 5  Положення №111.

          В адміністративних справах  про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень  обов'язок  щодо доказування  правомірності  свого рішення , дії чи  бездіяльності  покладається  на відповідача, якщо він заперечує  проти адміністративного позову.( п. 2 ст. 71 КАСУ).

         Відповідно до п. 4 ст. 71 КАСУ суб'єкт владних повноважень  повинен подати суду  всі наявні  у нього документи  та матеріали , які можуть   бути  використані як докази у справі .

                            В порядку, передбаченому ст. 71 КАСУ, відповідачем ані суду, ані експертній установі не надані докази того, що довідки АТП радгосп-завод «Русскополесский», які  оформленими відповідно до вимог додатку 5  Положення №111,  не можна приймати до уваги в наслідок того, що  вони оформлені з порушенням вимог чинного законодавства.

                            За таких обставин,  вивчивши експертний висновок, вислухавши пояснення представників сторін, приймаючи до уваги те, що позивач , будучи   продавцем  підакцизного товару, який згідно с вимогами Положення №111,  повинен для вірного з'ясування розміру акцизного збору отримати довідки, оформлені відповідно до вимог додатку 5  Положення №111, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000381701/0 прийнято відповідачем на підставі припущень, без вивчення всіх обставин справи , в наслідок чого стає зрозумілим необґрунтованість нарахування  208883,06 грн.  – податкового зобов'язанна з акцизного збору та застосування штрафних санкцій у сумі 97217,26 грн.  За таких умов  підлягають задоволенню попівні вимоги по визнанню нечинним  податкового повідомлення рішення відповідача  № 0000381701/0 від 10.04.2007 р.

                             Постановою КМУ № 1266 від 29.08.2002 р. затверджений  Порядок визначення виробників і покупців спирту та здійснення контролю за його обігом ( далі Порядок № 1266 ).  

                             Зазначений порядок встановлює процедуру визначення виробників і покупців   спирту   етилового,   коньячного  і  плодового,  спирту етилового    ектифікованого    виноградного,   спирту   етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, спирту етилового ректифікованого денатурованого, спиртуетилового   денатурованого   (спирту  технічного),  абсолютованого спирту,  високооктанової  кисневмісної добавки до бензинів ,  фракції  головної  етилового  спирту,  а  також  механізм здійснення  контролю  за  обігом спирту і поширюється на суб'єктів підприємницької   діяльності,   постачальників,   у   тому   числі,  і  тих,  що  провадять його

закупівлю (далі - покупці), незалежно від форми власності.

                           У п. 12  Порядку № 1266 встановлено, що  покупцям,     які     придбали    спирт,    забороняється використовувати його не за призначенням,  продавати,  крім оптової торгівлі,   що   здійснюється   закладами   охорони   здоров'я  та підприємствами   зооветеринарного   постачання   на   медичні   та ветеринарні  цілі,  або передавати іншим суб'єктам підприємницької діяльності,  в  тому  числі  в  борг,  а також обмінювати.

                            Матеріали справи свідчать про те, що  позивач на підставі наряду № 659  отримав 21.03.2006 р. від  ДП «Вузловський спиртовий завод»  спирт вищого очищення  для виготовлення лікеро – горілочних  виробів . Під час оформлення  наряду № 659  Департаментом контролю  за виробництвом та обігом  спирту , алкогольних напоїв та тютюнових виробів  ДПА України була зроблена помилка визначення   сорту спирту  та мети його використання. Так, позивачем був заявлений спирт  етиловий  ректифікований вищого очищення   у кількості  1000 дал для  виробництва лікеро – горілочних  виробів, в той час , як наряд № 659 був помилково оформлений  на спирт етиловий  «Люкс» . Незважаючи на те, що постачальник зазначеного спирту  - ДП «Вузловський спиртовий завод» - не був виробником зазначеного виду спирту ,  у  наряді № 659, відомості не були виправлені.  Надані позивачем документи свідчать про те, що  на адресу  Департаменту контролю  за виробництвом та обігом  спирту , алкогольних напоїв та тютюнових виробів  ДПА України  був надісланий відповідний лист про внесення необхідних змін у наряд № 659 .

                            У експертному висновку № 32 від 15.01.2008 р., визначено, що  отриманий позивачем  у період часу з лютого по квітень 2006 р. від ДП «Вузловський спиртовий завод»  спирт  вищого очищення  у кількості  1023,23 дал був використаний  для виробництва лікеро – горілочних  виробів , нецільове використання спирту протягом  зазначеного періоду часу не встановлено.

                             Відповідачем в порядку, передбаченому ст. 71 КАСУ, не надані докази, яки  спростували б  висновки  експертів.   

                              Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши обставини справи, матеріали експертизи ,  суд вважає, що відповідачем необґрунтовано зроблений висновок  про порушення позивачем вимог  п. 12  Порядок № 1266 , в наслідок чого підлягають задоволенню вимоги по визнанню нечинним податкового повідомлення- рішення відповідача № 0000371701/0 від 10.04.2007 р.

                У порядку, передбаченому ст. 71 КАСУ,  позивач під час слухання справи не надав доказів того, що відповідач під час  проведення перевірки , прийняття податкових повідомлень - рішень  № 0000371701/0 та № 0000381701/0  діяв за  межами повноважень , передбачених чинним законодавством України, або  у спосіб, який  суперечить  Конституції та законам України. Матеріали справи свідчать лише про невірну оцінку працівниками податкового органу встановлених під час перевірки фактів.

                В силу викладеного суд вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги по визнанню  неправомірними  дії  відповідача

             Під час судового засідання, яке відбулось 01.02.2008 р. ,  були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ  постанову складено 01.02.2008 р.

              Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163 КАС України, суд  

                                              п о с т а н о в и в:

           1. Позов задовольнити частково.

           2. Визнати  нечинними  податкові повідомлення - рішення  ДПІ у Красногвардійському районі ( смт.Красногвардійське,   вул.Комсомольска,4 )  від 10.04.2007 р. № 0000371701/0 та № 0000381701/0  

            3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Агропромислового ТОВ “Кольбер-Агро”(юрид.адреса: смт Красногвардійське,  вул.Островського,25, пошт.адреса: м.Сімферополь. вул.Барикадна,70, п/р  26006301031701 в ФАБ “Південний” м.Сімферополь, МФО 384652, ЗКПО 31091323 ) 2,27  грн. – судового збору.

            4. В іншій частині позовних вимог – у позові відмовити.

           У разі неподання  заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання  постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ -  з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви  про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу  через 20 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження.  

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Яковлєв С.В.