Ухвала

від 24.01.2011 по справі 39/262

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

39/262

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                              У Х В А Л А  

24.01.11 р.                                                                                     Справа № 39/262           

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Морщагіної Н.С.

при секретарі Бахрамовій А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Медфармсервіс Плюс”, на дії відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку по виконанню наказу господарського суду Донецької області № 39/262 від 08.09.2010 р.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека “Біокон” м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Медфармсервіс плюс” м. Донецьк

про  стягнення 25215,55грн.

За участю  представників сторін:

від скаржника: не з'явився;

від стягувача: не з'явився;

від ДВС Мініна Т.В. – за довіреністю.

ВСТАНОВИВ

Товариствою з обмежено відповідальністю “Медфармсервіс Плюс” звернулося до господарського суду Донецької області зі скаргою на дії відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку по виконанню наказу господарського суду Донецької області № 39/262 від 08.09.2010 р., у відповідності до якої скаржник просив суд скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку про відкриття виконавчого провадження від 11.10.2010 р., визнати незаконним дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку Мініна Т.В.

Представник стягувача в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав клопотання, просив суд залишити скаргу ТОВ “Медфармсервіс” без задоволення, судове засідання провести без розгляду представника стягувача.

Представник державної виконавчої служби надав заперечення на скаргу ТОВ “Медфармсервіс”, проти доводів скаржника заперечив, зазначив, що 11.10.2010 р. у відповідності до вимог ст. 24 Закону України “Про виконавче провадження” державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду 7 днів, з моменту отримання вказаної постанови. Вказана постанова отримана боржником фактично 01.11.2010 р., але до теперішнього часу боржник так і не виконав рішення суду. В процесі примусового виконання рішення суду державним виконавцем проведено перевірку майнового стану боржника, направлено запити до наступних установ БТІ м. Донецьк, ВРЕВ № 1 м. Донецьк, ДПІ у Київському районі м. Донецька та ГУ статистики у Донецькій області. Перевіркою з'ясовано, що за боржником на праві приватної власності не зареєстроване нерухоме майно. Згідно отриманої відповіді ДПІ у Київському районі м. Донецька боржник відкритих рахунків не має. Виходом за юридичною адресою підприємства-боржника встановлено відсутність ТОВ “Медфармсервіс” та його майна. Згідно повідомлення стягувача боржник здійснює діяльність з оптово-роздрібної реалізації лікарських засобів за адресою м. Донецьк, вул. Отважних, 1-А, що територіально відноситься до Будьонівського району м. Донецька. 20.12.2010 р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження згідно ст. 37 п. 10 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавчий документ з вказаною постановою направлено до ВДВС Будьонівського РУЮ у м. Донецьку.

Дослідивши матеріали справи, та представлені в обґрунтування поданої ТОВ “Медфармсервіс Плюс” скарги, докази, господарський суд встановив.

Рішенням господарського суду Донецької області від 01.04.2010 р. по справі № 39/262 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека “Біокон” м. Київ задоволені частково, з Товариства з обмеженою відповідальністю “Медфармсервіс плюс” м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека “Біокон” м. Київ основний борг в сумі 21406,83грн., пеню в сумі 1786,79грн., 3% річних в сумі 232,57грн., інфляційні нарахування в сумі 439,36грн., витрати за державним митом в сумі 238,66грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 223,37грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.05.2010 р. рішення господарського суду Донецької області від 01.04.2010 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.08.2010 р. рішення господарського суду Донецької області від 01.04.2010 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.05.2010 р. у справі № 39/262 залишено без змін.

08.09.2010 р. на виконання означеного рішення судом в порядку ст. 116 ГПК України видано відповідний наказ.

Судові рішення, відповідно до встановленого ст. 4-5 ГПК України, та гарантованого п. 5 ст. 124 Конституцію України, принципу обов'язковості судових рішень, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду виконуються в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.

Ст. 2 Закону України  „Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року № 606-XIV передбачено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

11.10.2010 р. за вказаним виконавчим документом, заступником начальника відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецька Семеніхиним С.Г. в порядку ст. ст. 3, 18, 20, 24 Закону України “Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Медфармсервіс Плюс” звернулося до господарського суду Донецької області зі скаргою на дії відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку по виконанню наказу господарського суду Донецької області № 39/262 від 08.09.2010 р., у відповідності до якої скаржник просив суд скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку про відкриття виконавчого провадження від 11.10.2010 р., визнати незаконним дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку Мініна Т.В., мотивуючи свої вимоги порушенням державним виконавцем при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження норм Закону України “Про виконавче провадження”.

Оцінивши в сукупності представлені в обґрунтування заявлених вимог докази та викладені у скарзі обставини, господарський суд дійшов висновку, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Медфармсервіс Плюс” задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання судових рішень, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження".

У відповідності до покладених згідно ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” на державного виконавця обов'язків, останній в межах наданих повноважень здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Перелік прав державного виконавця, під час здійснення виконавчих дій, визначений ч. 3 ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження”.

Порядок відкриття, порядок та умови здійснення виконавчого провадження визначені главами 3, 4 Закону України “Про виконавче провадження”.

Приписи ст. 24 Закону України “Про виконавче провадження” встановлюють, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 20 Закону України „Про виконавче провадження” виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Згідно наказу господарського суду Донецької області від 08.09.2010 р. місце знаходження боржника визначене як 83054, м. Донецьк, вул. Поліграфічна, 1.

Як встановлено судом, 11.10.2010 р. заступником начальника відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецька Семеніхиним С.Г. в порядку ст. ст. 3, 18, 20, 24 Закону України “Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Частиною 5 ст. 24 Закону України “Про виконавче провадження” копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Як зазначає скаржник фактично постанова про відкриття виконавчого провадження від 11.10.2010 р. була ним отримана 01.11.2010 р.

В силу приписів на приписи ст. ст. 11-1,24, 27 Закону України  „Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, скаржникові, як стороні виконавчого провадження, надане право на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження в загальному порядку, так само як і право отримати від державного виконавця роз'яснення наданих прав.

У відповідності з ч. 2 ст. 30 Закону України “Про виконавче провадження” у разі, якщо копія постанови одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Доказів звернення до органу державної виконавчої служби за відповідною письмовою заявою в порядку ст.ст. 11-1, 30 Закону України „Про виконавче провадження суду не надано.

Господарський суд зазначає, що з моменту набрання рішенням у справі № 39/262 законної сили та відкриття виконавчого провадження, означене рішення від 01.04.2010 р. боржником й досі не виконане.

Боржник, наданими йому у відповідності з положеннями Закону України „Про виконавче провадження”, правами на скористався, добровільно рішення господарського суду Донецької області від 01.04.2010 р. не виконав.

Крім того, господарський суд приймає до уваги, що у відповідності до повноважень суду, визначених ст. 121-2 ГПК України, господарський суд за результатами розгляду скарги виносить ухвалу, в якій або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає недійсними наслідки виконавчих дій, чи визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Скасування постанов державного виконавця не віднесено до безпосередньої компетенції господарських судів, та здійснюється в порядку, визначеному нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність органів державної виконавчої служби, порядок та умови здійснення виконавчого провадження.

Підставою недійсності постанов державного виконавця є їх невідповідність приписам норм діючого законодавства, у тому числі, Закону України “Про виконавче провадження”.

Скаржником не представлено суду належних та допустимих у розумінні ст. 34 ГПК України, доказів, наявності передбачених Конституцією України, Законом України “Про виконавче провадження” підстав для визнання недійсною постанови про відкриття виконавчого провадження, тобто не доведено в порядку ст. 33 ГПК України тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду та порядок направлення копій постанов державного виконавця є різними за своєю правовою природою діями, тобто повідомлення боржника про хід виконавчих дій в жодному разі не є підставою для скасування відповідних постанов.

Таким чином, дії відділу заступника начальника відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецька Семеніхина С.Г. при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.10.2010 р., суд вважає такими, що відповідають вимогам Закону України “Про виконавче провадження” та обставинам, що склалися.

Господарський суд додатково звертає увагу, що оскаржувана постанова була винесена заступником начальника відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецька Семеніхиним С.Г., у той час, як згідно поданої ТОВ “Медфармсервіс Плюс” скарги, останній просить визнати неправомірними дії головного державного виконавця  відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку Мініної Т.В. При цьому, будь-яких доказів порушення Мініною Т.В. норм Закону України “Про виконавче провадження”, допущених при відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 08.09.2010 р. по справі № 39/262 скаржник суду не представив.

Крім того, як встановлено судом, постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області № 39/262, виданого 08.09.2010 р., на підставі п. 10 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про виконавче провадження” закінчено.

За таких обставин, скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Медфармсервіс Плюс”, на дії відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку по виконанню наказу господарського суду Донецької області № 39/262 від 08.09.2010 р., слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 , суд,

УХВАЛИВ:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Медфармсервіс Плюс”, на дії відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку по виконанню наказу господарського суду Донецької області № 39/262 від 08.09.2010 р. залишити без задоволення.

Суддя                                                                                            Морщагіна Н.С.