Рішення

від 03.02.2011 по справі 2/109

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/109

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

03 лютого 2011 р.   Справа № 2/109   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді  Круглова О. М.   

при секретарі Григорійчук Я. В.

розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма лайф"  вул. Данила Апостола, 2, м.Львів, 79040

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нагідки"  вул.Косівська,13, смт.Кути, Косівський район, Івано-Франківська область, 78665

про стягнення 13100,00 грн. основного боргу, 1347,65 грн. пені, 648,83 інляційних збитків, 329,29 грн. - 3% річних.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися.

від відповідача: Чебачева О.О. - представник, (довіреність №б/н від 19.01.2011р.).

Позивач звернувся до суду з позовною заявою за Вх.№5068 від 07.12.10 про стягнення з відповідача 13100 грн. основного боргу, 1347,65 грн. пені, 648,83 інфляційних збитків, 329,29 грн. 3% річних з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог за Вх.№ 9670 від 28.12.2010, яка була прийнята ухвалою суду від 28.12.10 відповідно до ст.22 ГПК України.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, однак направив суду клопотання про розгляд даного спору за наявними документами у справі за вх.№ 918/11-с  від 02.02.11р.  та факсограму акту звіряння взаємних розрахунків

В засідання суду 28.12.10 позивач позов підтримав. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на виконання умов Договору поставки №522 від 11.01.10 він поставив відповідачу товар, за який останній не провів повну оплату. В зв"язку з невиконанням умов вказаного договору відповідачу на підставі п.8.2 Договору та ст.625 ЦК України було нараховано 1347,65 грн. пені, 648,83 інляційних збитків, 329,29 грн. 3% річних.

Представник відповідача підтвердив в судовому  засіданні заборгованість перед відповідачем у розмірі 13100 грн.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються  позовні вимоги, судом

                                                                     встановлено:

11.01.10 між сторонами було укладено Договір поставки №522, згідно якого Постачальник зобов"язується передати Покупцю лікарські засоби, а Покупець зобов"язується прийняти та оплатити поставлений товар  згідно з положенням даного договору.

Відповідно вимогам статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

На виконання умов вказаного договору позивач поставив відповідачу товар на суму 15980,23 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними  №РНк-00323 від 20.01.2010р., № РНк-00324 від  20.01.2010р., № РНк-00325 від  20.01.2010р., № РНк-00327 від  20.01.2010р.,№ РНк-00646 від  03.02.2010р., РНк-00647 від  03.02.2010р., РНк-00648 від  03.02.2010р., РНк-00649 від  03.02.2010р.,  РНк-00972 від  17.02.2010р.,  РНк-00973 від  17.02.2010р.,  РНк-01310 від  03.03.2010р., РНк-01312 від  03.03.2010р., РНк-01315 від 03.03.2010р., РНк-01316 від  03.03.2010р., РНк-01330 від  03.03.2010р.(а.с.11-25), які підписані і скріплені печатками обох сторін, що свідчить про належне виконання позивачем взятих на себе зобов"язань.

Враховуючи, що відповідач частково оплатив вартість отриманої продукції в сумі  2880,22 грн., заборгованість станом на день зверення до суду становила 13100 грн. Вказана заборгованість підтверджується актом звіряння розрахунків від 27.01.11, який підписаний і скріплений круглими печатками обох сторін (а.с.62).

Відповідно до умов п.2.2 Договору Покупець (відповідач) зобов"язаний оплачувати вартість отриманого товару у визначений відповідною накладною строк.   

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.712 ЦК України за  договором поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.

На час розгляду справи в суді відповідачем не подано доказу повної оплати суми боргу за поставлений товар, а саме 13100 грн., тому  суд вважає її обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Також обгрунтованими є вимоги позивача щодо стягнення 1347,65 грн. пені, 648,83 інляційних збитків, 329,29 грн. 3% річних з врахуванням наступного:

Статтею 625 ЦК України встановлено, що в разі порушення терміну виконання грошового зобов"язання сторона повинна сплатити суму боргу з  врахуванням інфляційних та 3% річних.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.

Однак в ст.3 цього закону вказано, що  розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями  визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.  

Частиною 6 статті 232 ГК України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що позивачем дотримано .

Пунктом 8.2 Договору встановлена відповідальність у вигляді пені за порушення терміну оплати товару, що мало місце в даному випадку .

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, до стягнення підлягають 13100 грн. основного боргу, 1347,65 грн. пені, 648,83 інляційних збитків, 329,29 грн. - 3% річних.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог за Вх.№ 9670 від 28.12.2010), а саме: 154,26 грн. державного мита та 218,22 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 230, 232 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 549, 629, 712 Цивільного кодексу України,  ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75,  ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма лайф" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нагідки" про стягнення 13100,00 грн. основного боргу, 1347,65 грн. пені, 648,83 інляційних збитків, 329,29 грн. 3% річних - задовольнити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нагідки", вул.Косівська,13, смт.Кути, Косівський район,  Івано-Франківська область, 78665 (код 20559658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма лайф"  вул. Данила Апостола, 2, м.Львів, 79040 (код 20810310) –13100 (тринадцять тисяч сто) гривень 00 коп. основного боргу, 1347 (одну тисячу триста сорок сім) гривень 65 коп. пені, 648 (шістсот сорок вісім) гривень 83 коп. інфляційних, 329 (триста двадцять дев"ять) гривень 29 коп. - 3% річних, 154 (сто п"ятдесять чотири) гривні 26 коп. витрат по сплаті державного мита та 218 (двісті вісімнадцять) гривень 22 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                            Круглова О.М.

Повне рішення складено 08.02.11.     

Виготовлено в КП "Документообіг  госп. судів"