Рішення

від 02.02.2011 по справі 4/178/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/178/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "02" лютого 2011 р.                                                 Справа №  4/178/10

Позивач          Відкрите акціонерне товариство Енергопостачальної

                       компанії  “Миколаївобленерго”

                       вул. Чигрина, 94, м. Миколаїв, 54055

Відповідач            Приватне підприємство “Ланжерон”,

                         вул. Лягіна, 41, кв. 3,  м. Миколаїв, 54058

 Суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача              – Філіппова Т.М. довіреність № 01/33-35 від 04.01.11р.

Від відповідача            –не з'явився   

          СУТЬ СПОРУ: стягнення боргу в сумі 609,98 грн. за реактивну електроенергію за період з вересня по листопад 2010р.

Відповідач про час судового засідання повідомлений належним чином відповідно до ст. 64 ГПК України (арк.спр. 38-41, 46-49), але вимог ухвал суду не виконав, відзив та витребувані судом документи не надав, представник в судове засідання без поважних причин не з'явився.

Розглянувши матеріали справи, згідно ст. 75 ГПК України за наявними документами, заслухавши пояснення  представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом і просить стягнути з відповідача борг за реактивну електроенергію за період з вересня по листопад 2010р. в сумі 609,98 грн., посилаючись не належне виконання відповідачем обов'язків по оплаті електроенергії, обґрунтовуючи свої вимоги ст. 526 ЦК України, п. 6.33 ПКЕЕ.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача, виходячи з наступного:

          08.12.06р. сторони уклали договір про постачання електричної енергії № 44/5594, згідно якого позивач повинен був відпускати електроенергію, а відповідач виконувати оплату спожитої електроенергії відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 2.3.4 визначеного договору, відповідач зобов'язувався здійснювати оплату за  перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 5.

Пунктом 1 додатку № 10 до договору сторони узгодили, що розрахунковим вважається період з 19 числа до такого ж числа наступного місяця (арк.спр. 21).

У відповідності з п. 6.33 ПКЕЕ (у редакції постанови НКРЕУ від 17.10.05р. № 910 зі змінами) та відповідно до “Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами” від 17.01.2002р. № 19 , зареєстр. в Мінюсті України 01.02.02р. за № 93/6381 (далі Методика), відповідач повинен розрахуватися за перетікання реактивної електроенергії з електропередавальною організацією.

Відповідно до Методики та Правил користування електричною енергією, сторонами був укладений додаток № 5 до договору, який є його невід'ємною частиною договору (арк.спр. 18-20).

На виконання умов договору № 44/5594 від 08.12.06р. та додатків до нього (арк.спр. 10-21) позивач відпустив відповідачу реактивну електроенергію за період з вересня по листопад 2010р. у кількості 7789 кВАр/г на загальну суму 609,98 грн., що підтверджується рахунками позивача, що виставлялись на оплату щомісячно, розрахунком  позивача (арк.спр. 28-29, 30 зворотня сторона, 32-33).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання між сторонами повинні виконуватись належним чином. Відповідач свої обов'язки по сплаті за перетікання реактивної електроенергії за визначений період не виконав, доказів сплати на час розгляду справи в суді не надав.

Ухвали суду, надіслані за юридичною адресою відповідача по вул. Лягіна, 41, кв. 3,  м. Миколаїв, яка підтверджується свідоцтвом про юридичну особу (арк.спр. 25), повернулись з відміткою поштової установи про закінчення терміну зберігання (арк.спр. 38-41, 46-49).  Між тим, згідно ст.93 ЦК України місцезнаходженням  юридичної  особи  є  адреса  органу або особи,  які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Норми ГПК України не передбачають розшук судом, або стороною по справі фактичного місця знаходження іншої сторони.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач своїм правом не скористався.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства “Ланжерон” (вул. Лягіна, 41, кв. 3,  м. Миколаїв, код 24056614) на користь відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії “Миколаївобленерго” (вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, код 23399393) суму 609,98 грн. (шістсот дев'ять грн. 98 коп.) –боргу за реактивну електроенергію, 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) –держмита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу.

Рішення може бути оскаржено в 10-ти денний термін.

   Суддя                                                        Т.М.Дубова

Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 ГПК України  та підписано суддею 04.02.2011р.