Рішення

від 31.01.2011 по справі 8/39/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/39/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "31" січня 2011 р.                                                 Справа №  8/39/10

м. Миколаїв

За позовом Миколаївської обласної спілки споживчих товариств,

54001, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 49,  

до відповідача Кооперативного підприємства “Готель Колос”,

54002, м. Миколаїв, вул. Рюміна, 21,

про стягнення коштів у сумі 28169 грн. 75 коп.

Суддя Т.В. Гриньова – Новицька

Представники:

Від позивача: Клис Н.А., дов.№ 01-01/231 від 07.04.2010 року,

Від відповідача: Єрмаков А.М., дов. № 01 від 17.01.2011 року.

СУТЬ СПОРУ: Миколаївська обласна спілка споживчих товариств (далі –позивач) звернулася до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з Кооперативного підприємства “Готель Колос” (далі –відповідач) грошових коштів у сумі 28169 грн. 75 коп., з яких: 27691 грн. –основний борг за договором суборенди землі від 02.07.2004 року № 2457; 313 грн. –пеня; 75 грн. 49 коп. –3% річних; 90 грн. 26 коп. –втрати від інфляції.

Додатково сплативши державне мито у сумі три гривні, заявою № 01-01/29 від 13.01.2011 року позивач збільшив позовні вимоги і просить суд стягнути з відповідача 28453 грн. 69 коп., з яких: 27897 грн. основного боргу  за період з 01.10.2008 року по 01.03.2010 року; 350 грн. 39 коп. –пені; 84 грн. 86 коп. –3% річних; 121 грн. 44 коп. втрат від інфляції.

Відповідач позов не визнав; посилається на те, що по-перше: позивачем не доведений факт передачі йому земельної ділянки за договором суборенди землі від 02.07.2004 року № 2457, адже акт приймання –передачі землі від 08.07.2004 року складений сторонами до іншого договору – оренди землі № 2282 від 16.02.2004 року; по-друге: з 25.05.2007 року відповідач не є власником нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, відтак, договір суборенди припинив свою дію і підстави для стягнення суборендної плати відсутні.

Ухвалою від 20.04.2010 року господарський суд зупинив провадження у справі до набрання законної сили рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва у справі за позовом Козакова М.І. до Миколаївської обласної спілки споживчих товариств та Миколаївської міської ради про визнання  права користування на земельну ділянку загальною площею 2961 кв.м., розташовану за адресою: м. Миколаїв, вул.. Рюміна, 21 та визнання недійсним договору оренди № 2282 від 16.02.2004 року, укладеного між позивачем та Миколаївською міською радою і скасування його державної реєстрації. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2010 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.09.2010 року, ухвалу господарського суду Миколаївської області від 20.04.2010 року скасовано.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  господарський суд,

встановив:

02.07.2004 року між сторонами укладений нотаріально посвідчений договір суборенди землі № 2457, зареєстрований в Державному реєстрі договорів оренди землі 08.07.2004 року за № 7/2282 (далі –Договір). За умовами Договору позивач передав відповідачеві в суборенду (на підставі Договору оренди землі № 2282 від 16.02.2004 року) земельну ділянку площею 2961 кв.м. для обслуговування приміщення готелю “Колос”, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Рюміна, 21.

Розділом 3 Договору встановлено, що плата за землю вноситься суборендарем щомісячно на протязі 30 днів наступного місяця за звітним у розмірі, визначеному п.3.2 Договору. У період, за який стягується суборендна плата (жовтень 2008 –лютий 2010), розмір орендної плати складав 1641 грн. на місяць. Пунктом 10.1 Договору встановлено, що у разі несвоєчасного справляння плати за землю стягується пеня із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення боргу.

Матеріалами справи встановлено, що останній платіж за Договором у сумі 24615 грн. відповідач здійснив 29.10.2008 року, погасивши заборгованість, що виникла до жовтня 2008 року; починаючи з жовтня 2008 року суборендні платежі за землю не сплачує, чим порушує умови Договору та вимоги ст. 526 ЦК України, згідно з якою зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги про стягнення суми основного боргу, пені, трьох процентів річних та втрат від інфляції –цілком правомірними й такими, що підлягають задоволенню. Однак суд не погоджується з позивачем в частині періоду нарахування цих сум, виходячи з такого: з матеріалів справи вбачається, що на підставі договору купівлі –продажу від 03.07.2008 року, визнаному дійсним у судовому порядку, будівля готелю “Колос”, яка розташована на орендованій відповідачем земельній ділянці, належить Козакову Миколу Івановичу. Право власності останнього зареєстровано у встановленому Законом порядку, що підтверджено витягом з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно серії ССМ № 985720. Згідно з ч.1 ст. 377 ЦК України в редакції Закону України №1702-IV від 05.11.2009 року, з 01.01.2010 року до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України “Про оренду землі” до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий будинок, будівля або споруда.

Набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці, згідно зі ст.. 31 Закону України “Про оренду землі”, є підставою припинення договору оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що з моменту набрання чинності вказаними нормами цивільних актів, тобто з 01.01.2010 року, Договір суборенди № 2457 від 02.07.2004 року припиняється; відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України також припинилися й зобов'язання сторін за цим договором.

Відтак, вимоги позивача в частині стягнення 3282 грн. плати за землю за період січень –лютий 2010 року, 48 грн. 54 коп. пені, 11 грн. 70 коп. 3% річних та 60грн. 72 коп. інфляційних втрат (всього у сумі 3402 грн. 96 коп.) за припиненим договором є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Заперечення відповідача щодо неналежності акту приймання –передачі об'єкта суборенди від 08.07.2004 року, суд не бере до уваги, оскільки цей акт вже досліджувався судом під час розгляду іншого спору між тими ж сторонами у справі № 9/44/07, в результаті чого суд зазначив, що вказаним актом сторони зафіксували належне виконання умов Договору суборенди, а деякі технічні помилки не впливають на суть  зазначеного акта як невід'ємної частини Договору суборенди № 2457 від 02.07.2004 року.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі ст. ст. 526, 625 ЦК України, ст. ст. 3, 7 Закону України “Про оренду землі”, керуючись ст. ст. 35, 44, 49, 82 –85 ГПК України, господарський суд –

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з  Кооперативного підприємства “Готель Колос” (54002, м. Миколаїв, вул. Рюміна, 21; ідентифікаційний код 32004194) на користь Миколаївської обласної спілки споживчих товариств (54001, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 49; ідентифікаційний код 01759796) грошові кошти у сумі 24615грн. –основний борг за договором суборенди № 2457 від 02.07.2004 року за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року; 301 грн. 85 коп. –пеня; 73 грн. 16 коп. –3% річних; 60 грн. 72 коп. –втрати від інфляції; а також 250 грн. 51 коп. –на відшкодування витрат з оплати позовної заяви державним митом; 207 грн. 77 коп. –на відшкодування витрат з оплати інформаційно –технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову (3402 грн. 96 коп.) – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07 лютого 2011 року.

   Суддя                                                        Т.В.Гриньова-Новицька