Рішення

від 31.01.2011 по справі 8/90-10-5014

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/90-10-5014

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2011 р.Справа  № 8/90-10-5014

Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Борисенко В.В.,

за участю представників:

від позивача Ріпа С.І,

від відповідача Євстаф'єв М.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ріал-Сервіс” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інженерне іноваційне підприємство „Екотеп” про стягнення 6251,83 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.12.2010 р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Ріал-Сервіс” до розгляду, порушено провадження у справі № 8/90-10-5014, справу призначено до розгляду в засіданні суду на 22.12.2010 р.

За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 22.12.2010 р. розгляд справи відкладено на 12.01.2011 р., у судовому засіданні 12.01.2011 р. –на 31.01.2011 р.

Сторони повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та розписками представника позивача.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 31.01.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Ріал-Сервіс” (далі –ТОВ „Ріал-Сервіс”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою та додатковими поясненнями до неї про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інженерне іноваційне підприємство „Екотеп” (далі –ТОВ „Інженерне іноваційне підприємство „Екотеп”) 6205,50 грн. основного боргу, 31,03 грн. інфляційних втрат та 15,30 грн. 3% річних, вказуючи на неналежне виконання відповідачем договору-заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 31.08.2010 р. № 31/08.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ „Ріал-Сервіс” посилається на положення ст.ст. 10,253,625,901,903,909 ЦК України, ст.ст. 4,49,193,230,307 ГК України, Конвенцію про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, договір-заявку на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 31.08.2010 р. № 31/08, міжнародну товарно-транспортну накладну від 02.09.2010 р. № 037523, рахунок від 24.09.2010 р. № 40, акт виконаних робіт від 24.09.2010 р., претензію від 29.10.2010 р. № 12 тощо.

ТОВ „Інженерне іноваційне підприємство „Екотеп” відзив на позовну заяву не подало. При цьому представник відповідача в засіданні суду 31.01.2011 р. позов визнав у повному обсязі та просив надати на півроку розстрочку виконання майбутнього судового рішення через скрутне фінансове становище.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

31.08.2010 р. ТОВ „Ріал-Сервіс” та ТОВ „Інженерне іноваційне підприємство „Екотеп” складено, підписано та скріплено печатками контрагентів заявку № 31/08 на перевезення вантажу автомобільним транспортом, згідно якої ТОВ „Інженерне іноваційне підприємство „Екотеп” просить ТОВ „Ріал-Сервіс” надати транспорт для наступного перевезення: Чераско, Італія-Одеса, Україна; пункт розвантаження: м. Одеса, ТОВ „Екотеп”; тип автомобіля: тент 86 м.куб., 20 т; найменування вантажу: обладнання, розмір 1145*710*620 мм –4 картонні коробки, загальний об'єм 2,2 м.куб., загальна вага –260 кг; необхідні документи: СМR; термін доставки вантажу: до 20.09.2010 р.; автомобіль: Renauit Magnum, АС 5086 АІ/АС 4432 ХХ; вартість перевезення: 600 євро + ЕХ-1, печатки; умови розрахунків: в день вивантаження; нормативний простій на завантаженні: 8 годин; нормативний простій на розвантаженні та розмитненні: 48 годин.

Як вбачається з міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) від 02.09.2010 р. № 037523, вантаж доставлений згідно заявки до пункту призначення 20.09.2010 р., а розмитнений та вивантажений 24.09.2010 р., що підтверджується відбитками номерних печаток Південної митниці України на вказаній накладній.

24.09.2010 р. ТОВ „Ріал-Сервіс” виставлено рахунок № 40 та представлено для підписання акт прийому-передачі виконаних робіт, відповідно до яких борг за здійснене перевезення становить 6205,50 грн.

У зв'язку з невиконанням умов заявки від 31.08.2010 р. № 31/08, а саме несплатою рахунку від 24.09.2010 р. ТОВ „Ріал-Сервіс” направлено до ТОВ „Інженерне іноваційне підприємство „Екотеп” претензію від 29.10.2010 р. № 12, залишення якої без задоволення спричинило звернення з позовом про стягнення з ТОВ „Інженерне іноваційне підприємство „Екотеп” 6205,50 грн. вартості послуг перевезення вантажу, 31,03 грн. інфляційних втрат та 15,30 грн. 3% річних

Перевіривши обґрунтованість доводів позивача, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк...

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом  зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із приписами ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

В ч.1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч.ч.1,2 ст.909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Частиною 1 ст.307 ГК України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є письмова заявка (договір) про надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом.

При цьому ТОВ „Ріал-Сервіс” як виконавець за заявкою надало послуги належної якості (докази надходження від Замовника –ТОВ „Інженерне іноваційне підприємство „Екотеп” будь-яких претензій відсутні),  доставивши товар 20.09.2010 р., що підтверджується дослідженою в описовій частині рішення міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) від 02.09.2010 р. № 037523.

В свою чергу ТОВ „Інженерне іноваційне підприємство „Екотеп” в порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,901,903,909 ЦК України, ч.ч.1,7 ст.193, 307 ГК України, умов заявки від 31.08.2010 р. № 31/08 не виконано взяті на себе зобов'язання та не оплачено вартість замовлених послуг, не дивлячись на те, що згідно ч.1 ст.530 ЦК України та п.15 заявки строк виконання відповідачем обов'язку по перерахуванню коштів настав.

Визначаючи суму боргу, господарський суд виходить з курсу євро, встановленого Національним банком України, станом на 20.09.2010 р. (дата доставки товару згідно міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) від 02.09.2010 р. № 037523), який становить 10,342475 грн. за 1 євро, у зв'язку з чим сума заборгованості складає 6205,49 грн. (600 євро х 10,342475 грн.).

Таким чином, позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 6205,49 грн.

Невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), згідно ст.610 ЦК України є порушенням зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 2 ст.625 ЦК України закріплює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на те, що з матеріалів справи вбачається невиконання відповідачем зобов'язань за заявкою від 31.08.2010 р. № 31/08  по оплаті наданих йому послуг, визнання представником відповідача позовних вимог, господарський суд дійшов висновку, що ТОВ „Інженерне іноваційне підприємство „Екотеп” має сплатити за прострочення перерахування основного боргу в сумі 6205,50 грн.:

-          3% річних у сумі 15,30 грн. за період з 25.10.2010 р. по 23.11.2010 р.;

-          інфляційні втрати в сумі 31,03 грн. за період з 25.10.2010 р. по 23.11.2010 р.

Відтак, позов про стягнення інфляційних втрат та 3% річних слід задовольнити повністю.

Окремо потрібно зауважити, що розстрочка виконання рішення врегульована ст.121 ГПК України, згідно ч.1 якої при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок  їх виконання.

Господарський суд, заслухавши усні доводи представника відповідача про розстрочку виконання судового рішення, зазначає, що ТОВ „Інженерне іноваційне підприємство „Екотеп” не доведено існування виняткового випадку, який ускладнює або унеможливлює виконання рішення, в т.ч. не надано будь-яких доказів свого скрутного фінансового становища.

Таким чином, у задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання цього рішення на півроку суд відмовляє.

За правилами ч.1 ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.33,34,38,43,44-49,82-85 ГПК України, вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інженерне іноваційне підприємство „Екотеп” (65026, м. Одеса, вул. Дерибасівська, 3, кв. 35; код 34872266; р/р 26054122422 АТ „Райфайзен Банк Аваль”, МФО 328351) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ріал-Сервіс” (43026, Волинська обл., м. Луцьк, просп. Соборності, 8, кв. 132; код 34745445; р/р 26007055401480 в ВРГУ КБ „Приватбанк” м. Луцьк, МФО 303440) 6205/шість тисяч двісті п'ять/грн. 49 коп. основного боргу, 31/тридцять одна/грн. 03 коп. інфляційних втрат, 15/п'ятнадцять/грн. 30 коп. 3% річних, 102/сто дві/грн. 00 коп. державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

3.          В решті позову відмовити.

4.          В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Інженерне іноваційне підприємство „Екотеп” про розстрочку виконання судового рішення відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 07.02.2011р.

       Суддя                                                                                   Лічман Л.В.