13241-2007
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.
РІШЕННЯ
Іменем України
07.02.2008Справа №2-3/13241-2007
За позовом ТОВ Пансіонату з лікування «Молодіжний – 2000», смт. Гурзуф
До відповідача 1. Державного підприємства «Кримське республіканське протизсувне управління», м. Ялта
До відповідача 2. Всеукраїнського благодійного фонду «Гарант», м. Київ ( м. Київ, вул.. Басейна, 7-б)
Про визнання права користування спорудами та визнання недійсним договору від 22.05.07 р.
Зустрічний позов:
ДП «Кримське республіканське протизсувне управління», м. Ялта ( м. Ялта, вул.. Горького,30)
до відповідача ТОВ «Пансіонату з лікуванням «Молодіжний -2000», м. Ялта (м. Ялта, с.м.т. Гурзуф, вул. Набережна ім. А.С. Пушкина,9)
про визнання недійсним договору № 255 від 24.12.03 р.
Суддя Соколова І.О.
П Р Е Д С Т А В Н И К И :
10.01.2008 р.
Від позивача (відповідача по зустрічному позову) – Матвейчук А.І. директор
Від першого відповідача ( від позивача по зустрічному позову) – представник Руденко В.П. за дор. № 4 від 09.01.07р
Від другого відповідача - БОВБФ «Гарант», м. Київ – представник Сокол С.В. за дор. від 05.12.07р.
07.02.2008 р.
Від позивача (відповідача по зустрічному позову) – не з'явився
Від першого відповідача ( від позивача по зустрічному позову) – представник Странадко М.А., д/п 06.02.08 р.
Від другого відповідача - БОВБФ «Гарант», м. Київ – представник Сокол С.В. за дор. від 05.12.07р.
Обставини справи: Позивач - ТОВ «Пансіонат з лікуванням «Молодіжний -2000», м. Ялта звернувся з позовом до відповідачів: 1. Державного підприємства «Кримське республіканське протизсувне управління», м. Ялта 2. Всеукраїнського благодійного фонду «Професіонал», м. Київ, в якому просить визнати за ТОВ Пансіонат з лікуванням «Молодіжний – 2000», смт. Гурзуф право користування берегоукріплювальними спорудами, що розташовані с.м.т. Гурзуф, м. Ялта, 1-й комплекс, у тому числі буной № 6, за договором № 255 на користування берегоукріплювальними спорудами, протизсувними і пляжними спорудами від 24.12.03р у термін всього строку дії вище вказаного договору, тобто до 24.12.2052р.
Крим того, позивач просіть визнати недійсним договір користування берегоукріплювальними спорудами, протизсувними і пляжними спорудами, який був укладений між відповідачами по дійсний справи 22.05.2007 р.
У процесі розгляду справи було встановлено, що оспаріваємий позивачем договір від 22.05.07 р. був укладений між ДП «Кримське республіканське протизсувне управління», м. Ялта та благодійної організації Всеукраїнський благодійний фонд «Гарант», згідно якого БОВБФ «Гарант», м. Київ надано в експлуатацію берегоукріплювальними спорудами смт. Гурзуф протягом 340 метрів.
У зв'язку з цим, 01.11.07р від позивача надійшла заява про заміну неналежного відповідача - Всеукраїнського благодійного фонду «Професіонал», м. Київ належним відповідачем – БОВБФ «Гарант», м. Київ, з яким перший відповідач уклав договір № 09/07 від 18.04.07р., підписаний 22.05.07 р.
В цій же заяві позивач також просив визнати недійсним договір № 09/07, укладений між ДП «Кримське республіканське протизсувне управління», м. Ялта та БОВБФ «Гарант» 22.05.07 р. ( а.с. 92-94).
Ухвалою ГС АРК від 01.11.07 р. по справі № 2-3/13241-07 суд, на підставі ст.. 24 ГПК України, допустив заміну первісного відповідача - ВУЮФ «Професіонал» , м. Київ належним відповідачем БОВБФ «Гарант», м. Київ ( а.с. 106-107).
20.11.2007 р. від ДП «Кримське республіканське протизсувне управління», м. Ялта до Господарського суду АРК надійшла зустрічна заява до ТОВ «Пансіонат з лікуванням «Молодіжний -2000», м. Ялта про визнання недійсним договору № 255 від 24.12.03 р. ( а.с. 110-112).
Ухвалою ГС АРК від 20.11.2007 р. зустрічна позовна заява була прийнята до розгляду з первісним позовом ( а.с. 130-131).
06.12.2007 р. від ДП «Кримське республіканське протизсувне управління», м. Ялта надійшло клопотання про уточнення позовних вимог по зустрічній заяві, в якої позивач просить визнати недійсними обидві редакції договору № 255 від 24.12.03 р., укладеного між ДП «Кримське республіканське протизсувне управління», м. Ялта та ТОВ «Пансіонат з лікуванням «Молодіжний -2000», м. Ялта ( а.с. 133).
Свої позовні вимоги позивач по первісному позову мотивує тим, що термін договору № 255 користування берегоукріплювальними спорудами, протизсувними і пляжними спорудами від 24.12.03 р. складає 49 років, тобто до 24.12.2052 р.
Але, 1-й відповідач - ДП «Кримське республіканське протизсувне управління», м. Ялта листом від 24.07.07 р. повідомило Пансіонат про дострокове розірвання вказаного договору, посилаючись на те, що Пансіонат у порушення п.3.2.8. договору не уклав договір оренди земельної ділянки.
На думку позивача по первісному позову, вказаний вище мотив 1-го відповідача для розірвання договору оренди є необґрунтованим, так як на підставі рішення ГС АРК від 08.09.-12.09.03 р. по справі № 2-8/11590.1-03 був визнаний укладеним договір оренди земельної ділянки площею 0,1911 га (набережна, піски (пляж), розташованої між осями бун № 5-6 у районі набережної ім.. А.С. Пушкіна у смт. Гурзуф строком на 10 років ( а.с. 33-36).
Це рішення набуло законної сили на підставі Постанови Вищого Господарського суду України від 03.02.04 р. ( а.с. 37-40).
Позивач по первісному позову також вважає незаконним дії відповідача, пов'язані з укладенням зі 2-м відповідачем 22.05.07 р. договору на користування тих самих берегоукріплювальних споруд, протизсувних і пляжних споруд.
На думку позивача - ТОВ «Пансіонат з лікуванням «Молодіжний -2000», м. Ялта вказаній договір, укладений між відповідачами по дійсній справі 22.05.07 р. підлягає визнанню недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 Цивільного Кодексу України.
1-й відповідач вимоги позивача не визнав, посилаючись на те, що на законних підставах у квітні 2007 р. повідомив позивача про розірвання договору № 255 від 24.12.03 р., у зв'язку з тим, що Пансіонат порушив вимоги вказаного договору, так як у термін 6 місяців з моменту укладення цього договору не уклав договір тимчасового користування земельною ділянкою, яка була зайнята переданим в користування майном.
1-й відповідач вважає, що невиконання позивачем зобов'язань спірного договору є підставою для його розірвання в односторонньому порядку ( а.с. 46-47).
Другий відповідач – БОВБФ «Гарант», м. Київ вимоги позивача по первісному позову також не визнав, посилаючись на те, що у 1-го відповідача було достатньо законних підстав для розірвання з позивачем договору № 255 від 24.12.03 р., оскільки останній порушив його умови, так як до 24.04.07 р. не уклав договір оренди земельної ділянки.
У зв'язку з цим, 2-й відповідач вважає, що на законних підставах уклав з 1-м відповідачем договір користування берегоукріплювальними спорудами, протизсувними і пляжними спорудами.
Розглянувши матеріали справи, додатково представлені документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
24.12.2003 р. між позивачем - ТОВ «Пансіонат з лікуванням «Молодіжний -2000», м. Ялта та 1-м відповідачем - ДП «Кримське республіканське протизсувне управління», м. Ялта був укладений договір № 255 на користування берегоукріплювальними спорудами, протизсувними і пляжними спорудами від 24.12.03р.
Договір набув законної сили з 01.03.04 р. та діє 49 років ( п.7.1. договору).
1-й відповідач листом № 797 від 27.04.07 р. повідомив позивача про дострокове розірвання договору № 255 від 24.12.03 р. у зв'язку з тим, що Пансіонат в строк до 24.04.07 р. не надав Державному підприємству Кримське Республіканське протизсувне управління договору оренди земельної ділянки під буною № 6 ( а.с. 66).
Дійсно, згідно з п.7.4. договору № 255 від 24.12.03 р. ДП Кримське Республіканське протизсувне управління має право в односторонньому порядку розірвати вказаний договір у разі невиконання Пансіонатом будь – якого з пункті розділу 3.2. договору, а також будь якого підпунктів з п.2.5. договору. В цьому випадку Кримське Республіканське протизсувне управління за три тижні повинно письмово повідомити ТОВ «Пансіонат з лікуванням «Молодіжний -2000», м. Ялта про намір розірвати договір. Після вказаного часу договір вважається розірваним.
Згідно з пунктом 3.2.8 вказаного договору, позивач взяв на себе зобов'язання укласти в краткостроковий ( не більш 5-ти років) договір оренди земельної ділянки, зайнятий майном, з відповідною Радою та своєчасно проводити сплату.
Як вбачається із матеріалів справи, договір оренди земельної ділянки, на який знаходились берегоукріплювальні протизсувні і пляжні споруди, був визнаний укладеним між Гурзуфською сільрадою та ТОВ «Пансіонат з лікуванням «Молодіжний -2000», м. Ялта на термін 10 років на підставі рішення ГС АРК від 08.09.-12.09.03 р. по справі № 2-8/11590.1-03.
ТОВ «Пансіонат з лікуванням «Молодіжний -2000», м. Ялта вимушений був звернутись до Господарського суду з позовною заявою до Гурзуфської сільради про спонукання укласти договір оренди земельної ділянки, оскільки сільрада відмовлялась у добровільному порядку укласти з Пансіонатом відповідний договір оренди земельної ділянці.
Таким чином, на день спрямування 1-м відповідачем на адресу позивача листа від 27.04.07 р. про дострокове розірвання договору № 255 від 24.12.03 р., позивач вже виконав умови цього договору щодо укладання договору оренди земельної ділянки, так як рішення ГС АРК від 08.09.-12.09.03 р. про укладання договору оренди земельної ділянки між ТОВ «Пансіонат з лікуванням «Молодіжний -2000», м. Ялта та Гурзуфською сільрадою набуло законної чинності 03.02.04 р.
У зв'язку з цим, у 1-го відповідача не було законних підстав для розірвання договору № 255 від 24.12.03 р. в односторонньому порядку.
Згідно зі ст.. 188 Господарського кодексу України, ст.. 161 Цивільного кодексу України, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
Як було вказане вище, на момент надсилання 1-м відповідачем на адресу позивача листа від 27.04.07 р. про дострокове розірвання договору № 255 від 24.12.03 р. підстава, передбачена п. 7.4. вказаного договору для одностороннього розірвання договору, не існувала.
Відповідно до ст.. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно виконуватись відповідно до умов договору, у тому числі і щодо до терміну дії договору.
Таким чином, на підставі діючого законодавства України, були відсутні підстави для розірвання договору № 255 від 24.12.03 р. в односторонньому порядку з ініціативи 1-го відповідача, а тому ДП «Кримське республіканське протизсувне управління», м. Ялта зобов'язано було виконувати умови договору, укладеного з позивачем.
Але, не розірвав вказаний вище договір № 255 від 24.12.03 р. у встановленому законом порядку та не визнав його недійсним у судовому порядку, 1-й відповідач уклав з 2-м відповідачем 22.05.07 р. договір № 09/07, предметом якого було те саме майно, що знаходилось в користуванні позивача, а саме: берегоукріплювальні споруди, протизсувні і пляжні споруди ( а.с. 84).
Згідно з діючим законодавством 1-й відповідач не мав законних підстав повторно передавати спірне майно другому відповідачу, так як це майно на момент укладання 22.05.07 р. договору № 09/07 вже вибуло із володіння 1-го відповідача, так як на підставі договору від 23.12.03 р. знаходилось в користуванні позивача ТОВ «Пансіонат з лікуванням «Молодіжний -2000», м. Ялта.
Згідно зі ст.. 16 Цивільного кодексу України одним із засобів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
При таких обставинах суд вважає, що позовні вимоги позивача у частині визнання за ТОВ «Пансіонат з лікуванням «Молодіжний -2000», м. Ялта користування берегоукріплювальними спорудами смт. Гурзуф м. Ялта 1-й комплекс за договором № 255 на користування берегоукріплювальними спорудами, протизсувними і пляжними спорудами від 24.12.03р протягом строку дії вказаного договору, тобто до 24.12.2052 р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.
Підлягають задоволенні і вимоги позивача по первісному позову щодо визнання недійсним договору № 09/07, укладеному між ДП «Кримське республіканське протизсувне управління», м. Ялта та Всеукраїнським благодійним фондом «Гарант» 22.05.2007 р.
Згідно зі ст. 203 Цивільного кодексу України зміст угоди не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним принципам суспільства. Угода повинна бути спрямована на реальне настання правових наслідків, обумовлених нею.
Підставою для визнання недійсною угоди є недотримання на момент здійснення угоди стороною ( сторонами) вимог, встановлених частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного Кодексу України ( ст.. 215).
Заперечення відповідачів, викладені у судовому засіданні та у відзивах на позов, не можуть бути прийняті судом до уваги, так як суперечать нормам діючого законодавства та спростовуються матеріалами дійсної справи.
Зустрічний позов ДП «Кримське республіканське протизсувне управління», м. Ялта не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Так, позивач по зустрічному позову - ДП «Кримське республіканське протизсувне управління», м. Ялта просить визнати недійсним договір № 255 від 24.12.03 р., укладений з позивачем, на підставі ст.. 203, 215, 626, 628, 638, 652 Цивільного кодексу України та ст. 179, 181 Господарського кодексу України.
В своєї зустрічній позовній заяві ДП «Кримське республіканське протизсувне управління», м. Ялта вказує на те, що під час розгляду дійсної справи було встановлено, що тексти договору № 255 від 24.12.03 р. в екземплярах Пансіонату та ДП «Кримське республіканське протизсувне управління», м. Ялта не відповідають один одному, а саме тексти п.3.2.8 договору.
Так, в екземплярі Пансіонату п.3.2.8. договору викладений у такої редакції: «Згідно п.5. «Порядку користування землями водного фонду», затвердженого Постанову КМУ від 13.05.96 р. № 502, у встановленому порядку укласти краткростроковій ( не більш 5-ти років) договір оренди земельної ділянки, зайнятої майном, з відповідною Радою, та своєчасно проводити сплату.
В екземплярі договору № 255 від 24.12.03 р., який надав суду ДП «Кримське республіканське протизсувне управління», м. Ялта п.3.2.8. договору викладений у наступній редакції: «згідно п.5. «Порядку користування землями водного фонду», затвердженого Постанову КМУ від 13.05.96 р. № 502, у термін шість місяців з моменту підписання договору укласти договір тимчасового користування земельної ділянки, зайнятої майном, з відповідною радою, та своєчасно проводити сплату.
Позивач по зустрічній позовній заяві вважає, що при невідповідності текстів спірного договору реальне волевиявлення сторін не співпадало, що стало порушенням діючого на момент укладання угоди законодавства щодо вимог, дотримання яких є необхідним для дійсності угоди, а також порушення загального порядку укладання та врегулювання розбіжностей господарських договорів Договір № 255 від 24.12.03 р. підлягає визнанню недійсним.
Після подачі зустрічного позову ДП «Кримське республіканське протизсувне управління», м. Ялта 05.12.07 р. звернулось до суду з клопотанням про уточнення позовних вимог по зустрічній позовній заяві, в якому просить визнати недійсними обидві редакції договору № 255 від 24.12.03 р. що знаходяться у позивача та 1-го відповідача ( а.с. 133).
У судовому засіданні 10.01.2008 р. представник ДП «Кримське республіканське протизсувне управління», м. Ялта надав суду ще одне клопотання від 29.12.07 р. про уточнення позовних вимог по зустрічній позовній заяві, в якому просить визнати договір № 255 від 24.12.03 р. недійсним та припинити провадження по справі.
Суд вважає, що зустрічний позов ДП «Кримське республіканське протизсувне управління», м. Ялта є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, оскільки він не заснований на нормах діючого законодавства.
Так, позивач по зустрічному позову не надав суду доказів того, що при укладанні договору № 255 від 24.12.03 р. були порушені вимоги діючого законодавства.
Крим того, суд не може визнати недійсним конкретні екземпляри спірної угоди, так як згідно з діючим законодавством суд визнає недійсним угоду, яка не відповідає нормам закону.
В процесі розгляду дійсної справи, суду дійсно сторонами були додані два екземпляри однієї і той же угоди – договору № 255 від 24.12.03 р.
Ці екземпляри були підписані керівниками сторін та засвідчені печатями вказаних установ.
Всі екземпляри договору № 255 від 24.12.03 р. складаються із 8 розділів.
Але, як було вказано вище, екземпляри договору сторін містять різній текст п.3.2.8 цього договору.
Так, в екземплярі, який був доданий користувачем - ТОВ «Пансіонат з лікуванням «Молодіжний -2000», м. Ялта, вказано, що користувач був зобов'язаний у установчому порядку укласти краткостроковий ( не більш 5-ти років) договір оренди земельної ділянки и т.д.
В екземплярі договору № 255 від 24.12.03 р., який надав суду ДП «Кримське республіканське протизсувне управління», м. Ялта, цій пункт викладений в іншій редакції: «… у термін 6 місяців з моменту підписання договору укласти договір тимчасового користування земельною ділянкою …».
При дослідженні вказаного екземпляра 1-го відповідача судом також були встановлені інші розбіжності у тексті договору, а саме: розбіжності в п.2.5.1., п.2.5.2, відсутність п.3.1.2. у тексті договору та наявність додаткового п.3.2.11.
Крим того, екземпляр 1-го відповідача має не обумовлене виправлення у даті договору – 2003 р. ( а.с. 95-98).
За такими підставами суд не може прийняти цій екземпляр договору у якості доказу по дійсній справі.
У відповідності зі ст.. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Але, позивач по зустрічному позову не надав суду безспірних доказів того, що договір № 255 від 24.12.03 р., укладений з ТОВ «Пансіонат з лікуванням «Молодіжний -2000», м. Ялта, не відповідав вимогам чинного законодавства на момент його укладення.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливим задовольнити первісний позов, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.
У судовому засіданні 10.01.2008 р. була оголошена перерва до 07.02.2008 р. о 10-20 год.
Судове засідання продовжено 07.02.2008 р. за участю представників відповідачів.
У судовому засіданні 07.02.2008 р. оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
З обліком викладеного, керуючись, ст. ст. 49, 77, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРIШИВ:
1. Первісний позов задовольнити.
2. Визнати за ТОВ «Пансіонат з лікуванням «Молодіжний -2000», м. Ялта право користування берегоукріплювальними спорудами смт. Гурзуф м. Ялта 1-й комплекс, у тому числі буной № 6 за договором № 255 на користування берегоукріплювальними спорудами, протизсувними і пляжними спорудами від 24.12.03р протягом строку дії вказаного договору, тобто до 24.12.2052р.
3. Визнати недійсним договір № 09/07, укладений між ДП «Кримське республіканське протизсувне управління», м. Ялта та Всеукраїнським благодійним фондом «Гарант» 22.05.2007 р.
4. Стягнути з Державного підприємства «Кримське республіканське протизсувне управління» (98604, м. Ялта, вул.. Горького,30, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) на користь ТОВ «Пансіонат з лікуванням «Молодіжний -2000» ( смт. Гурзуф, вул.. Набережна ім.. Пушкина, 9, р/р 26007384 в ЯФ АППБ «Аваль», МФО 384340, ЗКПО 25138679) витрати по держмиту в розмірі 42,50 грн. та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Стягнути з Всеукраїнського благодійного фонду «Гарант» (01004, м. Київ, вул. Басейна, 7-б, ЗКПО 33638440 відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) на користь ТОВ «Пансіонат з лікуванням «Молодіжний -2000» ( смт. Гурзуф, вул.. Набережна ім.. Пушкина, 9, р/р 26007384 в ЯФ АППБ «Аваль», МФО 384340, ЗКПО 25138679) витрати по держмиту в розмірі 42,50 грн. та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
6. У задоволенні зустрічного позову відмовити.
Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Соколова І.А.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 07.02.2008 |
Оприлюднено | 20.02.2008 |
Номер документу | 1369993 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Соколова І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні