Постанова

від 01.02.2011 по справі 21/113-63

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/113-63

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.02.2011 р.           справа №21/113-63

Донецький апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів:

головуючого:суддів Шевкової Т.А.Бойченко К.І., Чернота Л.Ф.

за участюпредставників сторін:від позивача:від відповідача:розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

не з'явивсяне з'явився

Товариства з обмеженою відповідальністю транспортного підприємства «М+К»м. Рівне

на ухвалу

господарського судуДонецької області

відпро28.12.2010р.повернення позовної заяви без розгляду

у справі№ 21/113-63 (суддя Матюхін В.І.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю транспортного підприємства «М+К»м. Рівне

до

Товариства з обмеженою відповідальністю транспортного підприємства «Мединський і К»м. Єнакієве Донецької області

простягнення 91 094грн. 10коп.

В С Т А Н О В И В :

 Товариство з обмеженою відповідальністю транспортне підприємство «М+К»м. Рівне звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю транспортного підприємства «Мединський і К»м. Єнакієве Донецької області про стягнення  91 094грн. 10коп.                

Господарський суд Донецької області ухвалою від 28.12.2010р. у справі № 21/113-63 повернув позивачеві позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, керуючись п.10 ст.63 ГПК України. При поверненні позовної заяви без розгляду господарський суд визнав, що до позовної заяви позивачем доданий примірник платіжного доручення №2438 від 20.12.2010р., якій не містить підпису уповноваженої посадової особи та не скріплений печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення, тому він не є належним доказом сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Товариство з обмеженою відповідальністю транспортне підприємство «М+К»м. Рівне, не погоджуючись із висновками господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду Донецької області від 28.12.2010р. у справі № 21/113-63 скасувати, справу передати на розгляд до господарського суду.  

Заявник скарги вважає, що господарський суд необґрунтовано повернув його позовну заяву без розгляду, оскільки платіжне доручення №2438 від 20.12.2010р. підписано уповноваженою особою установи банку та скріплено печаткою банківської установи з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Представник заявника скарги, на виконання ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 20.01.2011 року, надав довідку Державного казначейства, яка підтверджує факт зарахування 236грн. в доход Держбюджету згідно платіжного доручення № 2438 від 20.12.2010 року.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, про поважність причин неявки суд не повідомили. Враховуючи те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно з приписами статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів встановила наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1258 затверджено Порядок оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів.

Відповідно до п.2 Порядку витрати сплачують фізичні та юридичні особи, що звертаються до суду  в тому числі і з позовними заявами.

В пункті 11 Порядку передбачено порядок оформлення платіжного доручення, згідно якого у графі «Призначення платежу»зазначається «Інформаційно-технічне забезпечення судового процесу», а також найменування суду, до якого особа звертається з позовною заявою.  

Документом про оплату витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Документ про оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу додається до позовної заяви.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2006 року № 1596 внесені зміни до Порядку стосовно того, що оплата витрат здійснюється шляхом перерахування коштів на спеціальні реєстраційні рахунки судів, відкриті в органах Державного казначейства, код класифікації доходів до бюджету 22050000, (лист Державної судової адміністрації України від 21.03.2007року № 11-1685/07).

Господарським процесуальним кодексом України у статті 47-1 визначено, що розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України.

Управління Державного казначейства у Київському районі міста Донецька ГУДКУ у Донецькій області листом № 19.37/04-38/1346 від 18.06.2010 року повідомило реквізити рахунків для зарахування надходжень до державного бюджету з 21.06.2010 року, а саме: отримувач УДК у Київському районі м.Донецька, код ЄДРПОУ 34687001, банк: ГУДКУ у Донецькій області, МФО Банку 834016, р/р 31210264700006.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила, що позивачем дотриманий встановлений порядок при оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп. платіжним дорученням №2438 від 20.12.2010р.

Положеннями Господарського процесуального кодексу України не встановлено обмежень щодо оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в залежності від дати пред'явлення позову, юридичне значення має факт зарахування оплати коштів до державного бюджету.  

Відповідно до п.3-1 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Повертаючи без розгляду позовну заяву на підставі вказаних норм, суд першої інстанції виходив з того, у суду відсутні докази того, що сплачена позивачем сума відповідно платіжного доручення №2438 від 20.12.2010р. є оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку.

Управління Державного казначейства у Київському районі м. Донецька ГУ ДКУ у Донецькій області довідкою № 19.37/04-55/40 підтвердило зарахування суми 236грн.00коп. до доходу Держбюджету за вищенаведеним платіжним дорученням.

Такий висновок суду є помилковим, прийнятим без дослідження усіх обставин справи в їх сукупності, оскільки в разі виникнення сумніву щодо вказаних обставин, суд першої інстанції не позбавлений можливості витребувати у позивача відповідні докази із застосуванням повноважень, передбачених ст. 65 ГПК України.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду Донецької області від 28.12.2010р. у справі № 21/113-63 скасовує, та у відповідності до статті 106 ГПК України справу передає на розгляд місцевого господарського суду. 

Керуючись ст.ст.99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд, -  

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю транспортного підприємства «М+К»м. Рівне задовольнити.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 28.12.2010р. у справі № 21/113-63 скасувати.

Справу № 21/113-63 передати на розгляд господарському суду Донецької області.

     Головуючий                                                                  Т.А. Шевкова

Судді                                                                              К.І. Бойченко                                                                   

          Л.Ф. Чернота

Надруковано 5 прим.:

1 – позивачу;

2 – відповідачу;

3 – до справи;

4 – ДАГС;

5 – ГСДО