Постанова

від 02.02.2011 по справі 10/247/10

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/247/10

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.01.2011 р.           справа №10/247/10

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддівПриходько І. В.,Акулової Н. В.,   Геза Т.Д.

за участю  представників сторін:                                                                             

від позивача:не  з'явився;

від відповідача:не  з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Володимирівської  сільської  ради  с.Володимирівське, Запорізького  району Запорізької області

на рішення господарського судуЗапорізької області

від14.10.2010 р.

у справі№ 10/247/10 (суддя Алейникова Т.Г.)

за позовом  Відкритого  акціонерного  товариства  «Запоріжжяобленерго в  особі  Запорізького  району  електричних  мереж  м.Запоріжжя

до Володимирівської  сільської  ради  Запорізького  району Запорізької області

простягнення  вартості недорахованої  електричної  енергії  у  розмірі  13 348,78  грн.,

В С Т А Н О В И В:

        Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго»в  особі  Запорізького  району  електричних  мереж  (далі –Запоріжжяобленерго) звернулась до господарського суду з позовом  до  Володимирівської  сільської  ради  Запорізького  району Запорізької області с.Володимирівське  (далі –Сільська  рада)  про  стягнення   вартості  недорахованої  електричної  енергії  у  розмірі  20 837,54  грн. за  Актом   № 00002939  від  05.10.2009 р. про порушення  Правил  користування  електричною  енергією та  Актом   № 00002944  від  05.10.2009 р. про порушення  Правил  користування  електричною  енергією   

       У  письмових  поясненнях  до  суду  від   14.10.2010р.  позивач  повідомив  про  скасування  Протоколів  засідання  комісії  від  19.10.2009р.,  прийняття  протоколів  від  12.10.2010р.  та  нарахування  за  Актами  №00002939  від  05.10.2009р.,  №00002944  від  05.10.2009р. обсягу  недорахованої  електричної  енергії  у  розмірі   13 348,78грн. Зазначене  письмове  пояснення,  суд  першої  інстанції  прийняв як уточнення  суми  позовних  вимог  та  задовольнив  позовні  у  повному  обсязі.

Рішення  суду першої  інстанції  мотивовано  обґрунтованістю  вимог та  доведеністю  факту  порушення  відповідачем  Правил  користування  електричною  енергією.

Не  погоджуючись  з  рішенням  суду  першої  інстанції  відповідач   звернувся  до  Донецького  апеляційного  господарського суду  з  апеляційною  скаргою,  в   якій  просить  суд  скасувати  рішення  місцевого  господарського суду та прийняти нове, яким  відмовити  в  задоволенні  позовних  вимог.

В  обґрунтування  своїх  вимог  заявник  апеляційної  скарги   посилався на  невідповідність   висновків,  викладених   у  рішенні, обставинам  справи  та неналежну  оцінку доказам  по  справі.

Представник    позивача  проти  доводів  апеляційної  скарги  заперечував,  вважає  рішення  суду  законним  та обґрунтованим,  надав  відзив  на  апеляційну  скаргу  б/н  від  03.12.2010 р.

Представники  сторін  в  судові  засідання  не  з'являлись.

Враховуючи ті обставини, що в апеляційній скарзі заявник посилається тільки на документи, які знаходяться в матеріалах справи та досліджувались господарським судом,  що  явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін  за наявними у справі матеріалами

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України  у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність  і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянув  матеріали справи, доводи апеляційної скарги,   суд  встановив  наступне.

01.04.2006 р.  між  сторонами  було укладено  Договір  про  постачання  електричної  енергії  № 136  р. (далі - Договір)  з додатками  (арк.27-29).

Відповідно  до  умов вказаного  Договору  постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу) на  об'єкти,  визначені  у  Додатку № 1 (арк.31).   

Відповідно до  п. 9.4 сторонами  встановлено строк дії Договору  до   31.12.2006 р.,  який   вважається  продовженим  на  наступний  календарний  рік,  якщо  за  місяць  до  закінчення  терміну  дії  договору  жодною  із  сторін   не  буде  заявлено  про  припинення  його  дії  або  перегляд  його  умов.

Договір  № 136  підписаний  сторонами  та  скріплений  печатками.  Доказів  припинення Договору  до  суду  надано  не  було.

Як   убачається   з   матеріалів   справи  на  об'єкті –житловий  будинок № 24, що знаходиться за адресою  с.Володимирівське,  вул.Шкільна,  05.10.2009 р.  було  проведено  технічну  перевірку за  результатами  якої    складено Акт № 00002939 (арк.13).

Відповідно  до  вказаного  акту  було  виявлено    самовільне  підключення   струмоприймачів (освітлення)  багатоквартирного  будинку  до  мереж  електропередавальної  організації.

19.10.2009 р. на  засіданні  комісії  позивача  було  розглянуто  зазначений  Акт та   відповідно до  Методики  визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року N 562 (далі –Методика)  нарахована вартість  недорахованої  електричної  енергії за період  з  05.10.2008 р.  по 05.10.2009 р. у  розмірі  10 418, 77  грн.

За  результатами  засідання   комісії  було  прийнято  протокол  б/н  від 19.10.2009 р. (арк. 14).

Відповідно  до  вимог  Правил користування  електричною  енергією  позивач  надав  відповідачу  для  сплати  копію  рахунку № 00002939  від  19.10.2009 р.  на суму  10 418,77 грн. (арк.16).

Крім  того,  05.10.2009 р.  на  об'єкті –житловий  будинок № 25, що знаходиться  за  адресою  с.Володимирівське,  вул.Шкільна,   представниками  позивача  було  проведено  технічну  перевірку за  результатами  якої    складено Акт № 00002944 (арк.17).

Відповідно  до  вказаного  акту  було  виявлено    самовільне  підключення   струмоприймачів (освітлення)  багатоквартирного  будинку  до  мереж  електропередавальної  організації.

19.10.2009 р. на  засіданні  комісії  позивача  було  розглянуто  зазначений  Акт та   відповідно до  Методики  нарахована  вартість  недорахованої  електричної  енергії за період  з  05.10.2008 р.  по 05.10.2009 р. у  розмірі  10 418, 77грн.

За  результатами  засідання   комісії  було  прийнято  протокол  б/н  від 19.10.2009р.  (арк. 18).

Відповідно до вимог Правил користування  електричною  енергією  позивач надав відповідачу для  сплати  копію  рахунку № 00002944  від  19.10.2009 р.  на суму  10 418,77грн. (арк.20).

       Крім того,  до  матеріалів справи позивач  надав копії   протоколів  засідання комісії від 12.10.2010р. про нарахування меншого обсягу  недоврахованої  електричної  енергії,  який  було  здійснено на  підставі  Актів  від  05.10.2009   № 00002939,  №00002944, та скасування протоколів  комісії  від  19.10.2009 р.

        На підставі Методики N562, відповідачу була нарахована вартість  недорахованої  електричної енергії  у  розмірі  6 674,39 грн.  за  кожним  актом, а  всього  на  суму   13 348, 78грн.

Обговоривши  доводи  апеляційної  скарги, перевіривши юридичну оцінку  обставин  справи  та  повноту їх встановлення, дослідивши правильність  застосування  судом  першої  інстанції норм процесуального  та матеріального  права, колегія суддів вважає, що  апеляційна  скарга  підлягає задоволенню, а рішення  суду скасуванню,   виходячи  з  наступного.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії  можливе  лише  на  підставі  договору  з  енергопостачальником.

Пунктом 2 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск  енергії  без оформлення договору енергопостачання  не  допускається.

Як  вже  встановлено  між  сторонами 01.04.2006 р. був укладений  договір   про постачання  електричної  енергії № 136.

Як  убачається  зі  змісту пункту 2.1  вказаного  договору  сторони  під  час  виконання  умов   цього договору,  а  також  вирішенні усіх  питань,  що  не обумовлені  цим  Договором,  керуються  чинним  законодавством  України,  зокрема  Правилами  користування  електричною  енергією  (далі -  Правила).

Відповідно  до  положень Правил  постачальник  електричної  енергії    має  право здійснювати  технічну  перевірку,  яка  є  комплексом  робіт, що  здійснюються  для  визначення відповідності  стану  засобу  обліку  електричної  енергії та схеми його підключення, а також відповідності стану  електропроводки  та  електроустановок  від  межі  балансовою  належності  до  точки  обліку.

Відповідно до положень пункту 3.18 Правил визначено,  що  технічна  перевірка  здійснюється  електропередавальною  організацією  (постачальником  електричної  енергії)   не  рідше  одного  разу  на  три  роки.

Роботи  з  контрольного  огляду  засобу  обліку  та  технічної  перевірки  розрахункових  засобів  обліку  електричної  енергії  проводяться у  присутності  уповноважених  представників  споживача.

Як зазначено в Актах №00002939, №00002944 у споживача  представниками постачальника було виявлене порушення Правил  користування електричної енергії, а саме пункту 7.6 Правил –самовільне підключення струмоприймачів (освітлення)  до  мереж  електропередавальної  організації на багатоквартирному будинку по вул.Шкільній 24 та №25 відповідно.

Дослідив  Додаток  № 1  до  Договору №136,  судова  колегія  встановила,  що   дійсно  в  переліку  об'єктів,  на  які  здійснюється  електропостачання,  багатоквартирних  будинків № 24, № 25 по вул. Шкільній  не  зазначено. (арк.31).

Пункт 6.41  Правил  визначає,  що  в   акті  мають  бути  зазначені  зміст  виявленого  порушення  із  посиланням  на  відповідні  пункти  правил  та  вихідні  дані,  необхідні  та  достатні  для  визначення  обсягу  недорахованої  електричної  енергії.

Судова  колегія  вважає,  що  позивач  не  довів   у  який  спосіб  було  здійснено саме  відповідачем  самовільне  підключення;   не встановлено,   яким   чином  виявлене  порушення  надало можливість  відповідачу   занижувати  показники  засобу  обліку.

         Суд  звертає  увагу  на  той  факт, що  спірні  акти  підписані  трьома  представниками  постачальника,  як  це  передбачено  пунктом 6.41 Правил.

         З  боку  відповідача підпис  відсутній  та  зазначено,  що  останній  відмовився  його  вчинити.        

         В   то  же  час,  апеляційна  інстанція  зазначає,   що  наявність підписів  уповноважених  представників  постачальника в  актах  не  доводять  змісту  та  способу   виявленого  порушення.

       Обґрунтовуючи  позовні  вимоги,  позивач  посилався  на самовільне  підключення  відповідачем  освітлення  багатоквартирних  будинків №№ 24, 25  та  відсутність  цих об'єктів  у  додатку  № 1 до  Договору  № 136.  

Як  убачається  з  матеріалів  справи  та  не  спростовувалось  сторонами  у  суді  першої  інстанції,  житлові  будинки  № 24, №25  були  передані   до  Володимирівської  сільської  ради   від радгоспу «Дніпрогес»(арк.23).

         Зі  змісту    листів  позивача  № 238  від  15.02.2007 р. ,  № 2474/136  від  11.12.2007 р.  судова  колегія  встановила,  що  станом  на  грудень 2007 р. житлові  будинки № 24, №25  були  підключені  до  електропостачання (арк. 9, 11).

         Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи  матеріали  справи,  судова  колегія  приходить  до  висновку,  що   позивач  не  довів,  що  житлові  будинки  по  вул.Шкільній , 24, 25  взагалі  були  відключені  від освітлення.

         З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного  господарського  суду  дійшла висновку,  що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, тому апеляційна  скарга підлягає задоволенню,  а  рішення  суду по  справі  №10/247/10 від  14.10.2010р.  - скасуванню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при зверненні з позовом суду першої інстанції та при  зверненні з апеляційною скаргою  покладаються на  позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Володимирівської  сільської  ради  с.Володимирівське  Запорізького району Запорізької області на рішення господарського суду   Запорізької області від 14.10.2010р. у справі №10/247/10 задовольнити,   рішення  господарського  суду Запорізької  області від 14.10.2010р. у справі №10/247/10  –скасувати.

        Відмовити у задоволені позовних вимог відкритого  акціонерного  товариства  «Запоріжжяобленерго»  в  особі  Запорізького  району  електричних  мереж м.Запоріжжя заявлених до Володимирівської сільської  ради  с.Володимирівське  Запорізького  району Запорізької області  про стягнення  вартості недорахованої  електричної  енергії  у  розмірі  13 348,78  грн.   

Стягнути з відкритого  акціонерного  товариства  «Запоріжжяобленерго» в  особі  Запорізького  району  електричних  мереж  м.Запоріжжя на користь Володимирівської  сільської  ради  с.Володимирівське  Запорізького району Запорізької області витрати по сплаті  держмита в сумі 66,75грн., сплаченого при зверненні з апеляційною скаргою.

Господарському суду Запорізької області згідно з вимогами статті 117 Господарського процесуального кодексу України видати наказ у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу Законом України “Про виконавче провадження”.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк  та може бути оскаржена  до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий суддя                                                             І. В. Приходько

                     Судді                                                             Н. В. Акулова

                                                                                            Т. Д. Геза

Надруковано: 5 прим.

1-позивачу

2-відповідачу

3-у справу

4-ГСДО

5-ДАГС