Постанова

від 02.02.2011 по справі 10/82-1766

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/82-1766

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

02.02.11                                                                                           Справа  № 10/82-1766

Львівський апеляційний господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                    Бойко С.М.,

суддів:                                          Бонк Т.Б.,

                                                     Марко Р.І.,

при секретарі судового засідання Томкевич Н.

з участю представників:

від скаржника (відповідача) – не з'явився,

позивача –    не з'явився,

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Орвіс», м.Тернопіль

на рішення господарського суду Тернопільської області від 17.12.2010 року, суддя Півторак М.Є,, у справі №10/82-1766

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Айрон Трейд», м.Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Орвіс», м.Тернопіль

про стягнення 6931,66 грн.,

                                                         ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського  суду Тернопільської області від 17.12.2010 року задоволено позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Айрон Трейд»про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Орвіс»5931,66  грн. основного боргу за поставлені товари згідно договору довгострокового постачання від 20.02.2009 року.

Рішення суду мотивоване тим, що доказів оплати поставленого товару відповідач суду не надав, а тому вимоги про її стягнення підлягають до задоволення за позовом позивача в даній справі, право вимоги до якого перейшло згідно договору уступки вимоги №13 від 21.07.2010 року.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення  суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в зв»язку з неправильним застосуванням місцевим судом норм матеріального права, апелюючи тим, що судом не з»ясовано заявленої до стягнення суми боргу, оскільки така відрізняється від суми наявних в матеріалах справи видаткових накладних, які є підставою стягнення спірної заборгованості.

В судове засідання представники сторін не з»явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення ухвали суду, а тому суд вважає за можливе розгляд справи провести за наявними в справі документами про права і обов”язки сторін.

Суд, дослідивши наявні докази по справі,  вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20 лютого 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Бухта Ізобілія”(продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Орвіс" (покупець)   укладено договір, за умовами якого продавець  бере на себе зобов'язання постачати товар покупцю, а покупець приймати замовлений товар та оплачувати в терміни та на умовах даного договору (п.1.1).

          У розділі 2 договору, сторони погодили, що ціна товару встановлюється на підставі прайс-листів продавця на дату оформлення замовлення та визначається у видаткових накладних продавця, включаючи ПДВ. Кількість, асортимент та номенклатура товару визначається згідно попереднього замовлення, що здійснюється покупцем  по телефону чи факсу, та підтверджується шляхом підписання накладної.

На виконання умов договору відповідачу поставлено товар по видаткових накладних № РН БИ-021070 від 03.09.09 р. на суму 1275,42грн., № РНБИ-021079 від 03.09.09 р. на суму  58,32 грн.,  № РН БИ-021269 від 04.09.09 р. на суму  377,76  грн., № РНБИ-021399 від 08.09.09 р. на суму   133,20 грн., № РНБИ-021537 від 08.09.09 р. на суму 508,20 грн., № РН БИ-021835 від 09.09.09 р. на суму 817,20  грн., № РНБИ-022284 від 15.09.09 р. на суму  105,36 грн., № РНБИ-023136 від 22.09.09 р. на суму  488,04  грн.,  № РН БИ-023146 від 22.09.09 р. на суму  136,80  грн., № РН БИ-023147 від 22.09.09 р. на суму  76,08  грн., № РН БИ-023148 від 22.09.09 р. на суму  236,16  грн., № РНБИ-023149 від 22.09.09 р. на суму 70,80   грн., № РНБИ-023151 від 22.09.09 р. на суму 469,80   грн.,  № РН БИ-023931 від 29.09.09 р. на суму  368,28  грн., № РН БИ-023937 від 29.09.09 р. на суму  213,72  грн.,  № РНБИ-024841 від 05.10.09 р. на суму 222,96   грн.,  № РНБИ-024924 від 05.10.09 р. на суму 102,96   грн.,  № РНЕИ-027287 від 28.10.09 р. на суму 204,48   грн.,  № РНБИ-027288 від 28.10.09 р. на суму  146,88  грн.,  № РН БИ-027901 від 03.11.09 р. на суму  149,10  грн.,  № РН БИ-028779 від 12.11.09 р. на суму   293,76 грн., № РНБИ-029494 від 18.11.09 р. на суму  63,12  грн., №РН БИ-029495 від 18.11.09 р. на суму   600,30 грн..

Отримання товару відповідачем підтверджується відмітками про отримання на вказаних вище накладних, скріплених печаткою відповідача та останнім не оспорюється.

Відповідно до ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з

господарського договору та в результаті дій суб'єктів, з якими закон пов'язує настання правових

наслідків. Внаслідок укладення договору та дій позивача по відпуску продукції між сторонами,

виникло зобов'язання, врегульоване ст.265 ГК України, згідно якої одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар |(товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Проте, відповідач своїх зобов»язань за договором від 20 лютого 2009 року повністю не виконав, доказів не представив.

Судом також встановлено, що 21.07.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Бухта Ізобілія” (цедент) в особі директора Лісового Олексія Віталійовича, що діє на підставі статуту, та товариством з обмеженою відповідальністю “Айрон Трейд” (цесіонарій) в особі директора Шквири Володимира Вікторовича, що діє на підставі статуту, укладено договір уступки вимоги (цесії) №13, згідно п.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, цедент передає цесіонарієві, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові, і стає кредитором за договором №б/н від 20 лютого 2009 р. укладеним між цедентом та TOB “Орвіс” (боржник). На момент укладення цього договору основна заборгованість боржника перед цедентом складає 6931,66 грн.

За умовами вказаного договору цесіонарій набуває права вимоги від боржника належного виконання наступних зобов'язань: а) сплата основного боргу за договором; б) сплата всіх збитків, неустойки, штрафів, пені, інших штрафних санкцій за правочином, в) всіх інших прав, що випливають з договору та якими володіє цедент.

В порядку ст.516 ЦК України боржника повідомлено про заміну кредитора в зобов'язанні вимогою від 22 липня 2010 року.

Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно банківської виписки від 31.08.2010 року відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Орвіс" здійснено оплату в розмірі 1000 грн., внаслідок чого заборгованість за отриманий товар на день розгляду спору становить 5931,66 грн..

Відповідно до ст.509 ЦК України  зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення основного боргу не подав і на час розгляду справи в суді, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 5931,66  грн..

Покликання скаржника на те, що місцевим судом при стягненні суми боргу не враховано невідповідність заявленої до стягнення суми боргу з сумою товару, поставленого згідно наявних в матеріалах справи накладних є безпідставним, оскільки ця різниця виникає в зв»язку з частковим погашенням відповідачем поставленого товару на суму 1182,94 грн., про що зазначено в позовній заяві.

З вищенаведеного доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами  діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,

                                                   постановив:

рішення господарського суду Тернопільської області від 17.12.2010 року в справі за номером  10/82-1766 -  залишити без змін, а апеляційну скаргу  товариства з обмеженою відповідальністю «Орвіс»–без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.   

Матеріали справи  повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя:                                   С.Бойко

Судді:                                                            Т.Бонк

                                                                       Р.Марко