7/118-38
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від "11" лютого 2008 р. по справі № 7/118-38
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Схід - Транс - Сервіс", м. Луганськ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська сервісна компанія", м. Луцьк
про стягнення 6970,52грн.
Суддя Шум М.С.
За участю представників сторін:
від позивача: Ковальов С. О., заст. директора (довіреність у справі)
від відповідача: Сичевська О. О., директор
Суть спору: позивач - ТзОВ "Компанія "Схід - Транс - Сервіс", м. Луганськ звернувся в господарський суд Волинської області з позовом до ТзОВ "Волинська сервісна компанія", м. Луцьк про стягнення 6970,52грн. заборгованості за надані послуги по перевезенню вантажу автомобільним транспортом згідно договору –заявки від 12.07.2007р.
В судовому засіданні 17.01.2008р. позивачем подано доповнення до позовної заяви, згідно якої просить стягнути 879,19 грн. інфляційних втрат та 91 грн. 3% річних
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з врахуванням доповнення підтримав в повному об'ємі.
Представник відповідача відзиву на позовну заяву не подав, в судовому засіданні позов заперечив.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву не подано, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: 12 липня 2007 року між ТзОВ "Компанія "Схід - Транс - Сервіс" та ТзОВ "Волинська сервісна компанія" було укладено договір –заявка на перевезення вантажу.
Укладена угода предметом судового розгляду не виступала, недійсною судом не визнавалася, сторонами розірвана не була, у зв'язку з чим в господарського суду відсутні підстави вважати зазначену угоду недійсною або неукладеною.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до умов зазначеної угоди позивачем було взято на себе зобов'язання по перевезенню вантажу автомобільним транспортом за маршрутом: с. Берестяне, Україна –м.Ортенбург, Німеччина.
На виконання умов вказаного договору позивачем було здійснено перевезення з пункту завантаження у пункт вивантаження згідно договору –заявки від 17.07.2007р.
Викладене підтверджується долученим позивачем до матеріалів справи: подорожнім листом серія 02 ААВ № 393587 від 29.05.2007р., CMR № 0008886, актом виконаних робіт з №ОУ-0000158 від 08.06.2007р., який був надісланий відповідачу згідно долученого поштового повідомлення та іншими документами.
Згідно п. 3.1 умов договору-заявки «Експедитор»(відповідач) взяв на себе зобов'язання здійснити повну оплату «Перевізнику»(позивачу) за перевезення вантажу в сумі 6970,52 грн. протягом 14 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів. На виконання зазначеної вимоги, позивачем направлено відповідачу відповідні документи та отримані останнім 06.08.2007р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за № 408590.
Проте, відповідач взяті на себе згідно угоди від 12.07.2007р. зобов'язання, зокрема, в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті наданих останнім послуг по перевезенню вантажу автомобільним транспортом не виконав. У зв'язку з викладеним у відповідача виникла заборгованість, котра на момент розгляду справи в суді складала 6970,52грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Разом з цим, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідачу відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України згідно поданих розрахунків нараховано 878,19 грн. інфляційних втрат за період прострочки платежів та 91 грн. процентів річних, нарахованих за весь період прострочки платежів.
З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору-заявки, надання позивачем відповідачу послуг по перевезенню вантажу, отримання останніх відповідачем та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, позовні вимоги підставні і підлягають до задоволення.
Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, що пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), які поніс позивач, підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська сервісна компанія" (м. Луцьк, вул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 35041543) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Схід - Транс - Сервіс" (м. Луганськ, вул. Оборонна, 2Б/37, код ЄДРПОУ 32201978) 6970,52 грн. заборгованості, 878,19 грн. інфляційних нарахувань та 91 грн. процентів річних, всього 7939 грн., 71 коп.; 102 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Суддя М.С. Шум
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 11.02.2008 |
Оприлюднено | 20.02.2008 |
Номер документу | 1370360 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Шум М.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні