Рішення

від 09.02.2011 по справі 06/196-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

06/196-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ               

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2011 р.                                   Справа № 06/196-38.

за позовом    Відкритого акціонерного товариства   "Укртелеком"  в особі Волинської філії

до відповідача:   Приватного підприємства "Євродім"

про стягнення 1 343,81 грн.     

                                                                                     Суддя: Дем'як В.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Герасимук О.М. (дов. від 11.11.2009р.)       

від відповідача: не прибув

Суть спору: позивач - Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Волинської філії  звернулося із позовом до відповідача – Приватного підприємства "Євродім" про стягнення 1 343 грн. 81 коп. заборгованості за наданні телекомунікаційні послуги.

Заявлені позовні вимоги підтверджує договором про надання послуг белектрозв'язку №3543 від 17.01.2008р. (а. с. 7-10).

Відповідач письмових пояснень по суті заявленого позову суду не подав, в судове засідання не прибув.

Ухвали суду про порушення провадження у справі від 22.12.2010р. та про відкладення розгляду справи від 24.01.2011р. надсилалися судом і на юридичну адресу відповідача, зазначену в довідці з ЄДРПОУ, і на поштову адресу, однак, були повернуті суду з відміткою пошти "За зазначеною адресою не проживає" (а.с. 18-20, 24-25).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" та  абзаці 3 пункту 23 інформаційного листа ВГС України від 18.03.2008 №01-8/164 "Про деякі питання застосування норм ГПК України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо витребувані документи суду не подано, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

  ВСТАНОВИВ:

   17 січня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» та Приватним підприємством "Євродім" укладено договір № 3543 про надання послуг електрозв'язку.

          Відповідно до умов договору відповідачу надавались послуги електрозв'язку, проте останній розрахунки за них відповідно до п.4.5 здійснював частково , в результаті чого виникла заборгованість за період з вересня по грудень 2010р. в сумі 1 332 грн. 28 коп.

          Факт наданих послуг  на суму 1 332,28 грн. підтверджується  рахунками за телекомунікаційні послуги ( а.с.17-22).

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

          Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов'язки на підставі договору про надання послуг. Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.4.5 Договору, розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20 –го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України , зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом ( ч.2 ст. 625 ЦК України).

Враховуючи вище викладене, позивачем правомірно нараховані: пеня за період з 21.10.2010р. по 17.12.2010р. в сумі 6,11 грн., інфляційні втрати за період з 01.10.2010р. по 17.12.2010р. в розмірі 1,34 грн.; 3 % річних за період зтой же період в розмірі 4,08 грн.

          Таким чином, позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі в сумі 1 343,81грн. в т.ч. 1 332,28 грн. основного боргу, 6,11 грн. пені, 4,08 грн. 3% річних, 1,34 грн. інфляційних втрат.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то державне мито в сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу слід покласти на нього.

Водночас до стягнення з відповідача підлягає 23,70 грн. витрат пов'язаних з видачею запиту щодо знаходження відповідача в ЄДРПОУ.

При цьому судом враховано те, що відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1 роз'яснення Вищого господарського суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Якщо витрати, понесені стороною у зв'язку з реалізацією процесуальних прав у розгляді справи в господарському суді, відносяться до судових витрат, то вони відшкодовуються згідно зі статтею 49 ГПК, і їх не може бути стягнуто за позовною вимогою про відшкодування збитків (аналогічна позиція викладена у абзаці 2 пункту 29 листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008 № 01-8/164 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році").

Конституцією України закріплений обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Крім того, місцевий господарський суд міг в порядку статті 38 ГПК здійснити судовий запит щодо знаходження сторін в ЄДРПОУ, проте поклав цей обов'язок на позивача.

          Зважаючи на те, що позивачем були понесені витрати в сумі 23,70 грн. у зв'язку з реалізацією процесуальних прав, що підтверджується копією довідки з ЄДРПОУ та платіжними дорученнями №851 та №852 від 27.01.2011р., заява позивача про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з наданням довідок про перебування відповідача на обліку в ЄДРПОУ станом на день розгляду справи підлягає до задоволення. 

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. ст.ст.11, 526, 546, 548, 625, ч.1 ст.903 ЦК України, ст.14 закону України “Про зв'язок” , ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК , господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю в сумі 1 343 грн. 81 коп.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Євродім" (юридична адреса: 43024, м. Луцьк, вул. Чорновола, 28/13; поштова адреса: 43005 м.Луцьк, пр. Перемоги, 1, код ЄДРПОУ 32963879, р/р 26004055416100 в КБ "Приватбанк" м.Луцьк, МФО 303440) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Волинської філії (43025 м. Луцьк, вул. Кривий Вал, 28, р/р 260011985 в Волинській обласній дирекції ВАТ "Райффайзенбанк Аваль" м.Луцьк, МФО 303569, ЗКПО 23251963) 1 332,28 грн. основного боргу, 6,11 грн. пені, 4,08 грн. 3% річних, 1,34 грн. інфляційних втрат, 102,00 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита; 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 23,70 грн. витрат пов'язаних з видачею довідки з ЄДРПОУ.

           Суддя                                                    В. М. Дем`як

Повний текст рішення

складено та підписано

09.02.11