Рішення

від 07.02.2011 по справі 18/291-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/291-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.02.11р.

Справа № 18/291-10

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший Дніпропетровський

                     пивзавод", м. Дніпропетровськ  

до                  Дочірнього підприємства "Гарантія - Маркет", м. Київ в особі

                     Дніпропетровської філії Дочірнього підприємства "Гарантія - Маркет",

                     м. Дніпропетровськ

про                стягнення 10 572,70 грн.

Суддя  Петрова В.І.

Представники:

  від позивача: не з"явився

  від відповідача: не з"явився 

СУТЬ СПОРУ:

Товариство  з обмеженою відповідальністю "Перший Дніпропетровський пивзавод" звернулося до Дочірнього  підприємства "Гарантія-Маркет" з позовом про стягнення                       10 331,72 грн. боргу, 154,25 грн. річних та 106,73 грн. інфляційних.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не розрахувався  за поставлений позивачем  товар у березні 2010 року  на загальну суму  10 311,72 грн. Оскільки відповідач заборгованість у добровільному порядку не погасив, позивач за захистом свого порушеного права звернувся до господарського суду з позовом про стягнення боргу,  інфляційних та 3 % річних.

Позивач та відповідач  явку представників  в судове засідання не забезпечили,  витребувані судом документи не подали, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, з клопотанням про відкладення розгляду справи  до суду не зверталися.

Враховуючи вимоги ст. 69 ГПК України,  а також неявку представників сторін  в жодне із трьох судових засідань, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами  відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

                                                    ВСТАНОВИВ:

На підставі  видаткових накладних: № 1419 від 14 березня 2010 року,  № 1293 від 15 березня 2010 року,  № 1294 від 17 березня 2010 року, № 1150 від 19 березня 2010 року, № 1151 від 20 березня 2010 року,  № 1599 від 23 березня 2010 року, № 1625 від 24 березня 2010 року, № 1694 від 26 березня 2010 року, № 1420 від 27 березня 2010 року, № 1295 від 28 березня 2010 року,  № 1296 від 28 березня 2010 року, № 1756 від 30 березня 2010 року  позивач  в березні  2010 року передав   відповідачу товар -  живе пиво ТМ Боте на загальну суму 10 660,00  грн. Даний товар було поставлено у супермаркет "Фуршет", розташований   у приміщенні торгово-розважального центру Вавілон за адресою: м. Малиновського, 2, м. Дніпропетровськ.

Товар було прийнято представниками відповідача, що підтверджується підписом  та відтиском  печатки  на видаткових накладних, без будь-яких заперечень.

Спір між сторонами виник у зв"язку з невиконанням  відповідачем зобов"язань щодо оплати  переданого  товару.

Суд вважає, що   у відповідача виник обов"язок оплати за поставлений позивачем товар, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України господарський  договір вважається укладеним, якщо між сторонами  у передбачених законом  порядку та формі досягнуто згоди  щодо усіх його істотних умов.

При цьому, в  силу ч. 7 ст. 179 ГК України  господарські договори укладаються  за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей,  передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

В силу ч. 1 ст. 208 ЦК України, для правочинів (за змістом ч. 2 ст. 202  ЦК України договір між  двома сторонами є двостороннім правочином) між  юридичними особами встановлена письмова форма.

Однак, згідно ст. 218 ЦК України  недодержання сторонами письмової форми правочину,  яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Факт існування між сторонами  відносин з поставки  товару підтверджений наданими  позивачем письмовими доказами, видатковими накладними  з підписами та печаткою відповідача про отримання товару.

Майнові зобов"язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених  ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України  суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо  виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння  відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

За  ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих  документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк   (термін)   виконання  якого  визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Листом-вимогою вих. № 08/04 від 08 квітня 2010 року позивач просив відповідача  оплатити  заборгованість за поставлений товар.

З урахуванням часткової оплати поставленого товару,  заборгованість відповідача перед позивачем становить  10 311,72 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом  звірки взаємних розрахунків (а.с. 25-86).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового  зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні за березень 2010 року  у розмірі 106,73 грн. та  3 % річних   у розмірі  154,25 грн. за 182 дні, починаючи з березня 2010 року.

Враховуючи приписи  ч.2 ст. 530 ЦК України та вимогу позивача від 08.04.2010 року про сплату  боргу  в десятиденний термін, суд вважає, що строк оплати заборгованості настав 19.04.2010 року, а тому вимоги позивача про сплату інфляційних за березень 2010 року не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, 3 % річних підлягають  нарахуванню з  19.04.2010 року  та складають  139,66 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

                                              ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути  з Дочірнього підприємства  "Гарантія-Маркет" (03062, м. Київ, Шевченківський район, пр. Перемоги, 94/1, р/р 2600715378 в АКБ "Аваль" МФО 300335, код ЄДРПОУ 32254181) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший Дніпропетровський пивзавод" (49050, м. Дніпропетровськ, вул. Миколаївська, буд. 25, р/р 26006102256 в Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 33338403, ІПН 333384004626, св-во ПДВ 04034118)  10 311,72 грн. (десять тисяч триста одинадцять грн. 72 коп.) основного боргу, 139,66 грн. (сто тридцять дев"ять грн. 66 коп.)  3 % річних  та судові витрати у розмірі  104,52 грн. (сто чотири грн. 52 коп.) державного мита та 233,30 грн. (двісті тридцять три грн. 30 коп.)  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням  законної сили.

Суддя

 В.І. Петрова