Рішення

від 09.02.2011 по справі 8/230-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/230-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.02.11р.

Справа № 8/230-10

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області)  

до  Криворізької міської ради Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області)  

про визнання права власності

Суддя  Дубінін І.Ю.

Представники:

  Від позивача:       не з'явився

від відповідача:      не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Криворізької міської ради Дніпропетровської області (далі-відповідач) про визнання права власності на сторожку літ. А-1 загальною площею 8,1 кв.м., огорожу - № 1, вимощення - І ІІ, розташовані по вул. 23 Лютого, 109-в Тернівського району м. Кривого Рогу.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

10.05.2000р. рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області за № 373 був затверджений проект відведення та надано ТОВ "Компанія" в оренду земельну ділянку під будівництво автостоянки по вул. 23 Лютого.

12.05.1999р. виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області за результатами розгляду письмового звернення Товариства з обмеженою   відповідальністю   "Компанія"   було   прийняте   рішення   №210/2   "Про погодження місця розташування автостоянки по вул. 23 Лютого".

Вибір земельної ділянки для будівництва та розташування автомобільної стоянки на 50 машиномісць був попередньо погоджений Криворізькою державною екологічною інспекцією, Криворізькою міською санітарно-епідеміологічною станцією, 16-ю самостійною воєнізованою пожежною частиною у м. Кривий Ріг.

08.09.1999р. Управлінням градобудівництва та архітектури позивачу був наданий Висновок на робочий проект автостоянки по вул. 23 Лютого, про погодження зазначеного робочого проекту.

05.07.2000 року між ТОВ "Компанія" та Виконавчим комітетом Криворізької міської ради укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 2564 кв.м. строком на два роки.

Після укладення договору оренди земельної ділянки ТОВ "Компанія" розпочало будівництво автостоянки у м. Кривий Ріг по вул. 23 Лютого, відповідно до погодженого робочого проекту на підставі Пояснювальної записки та складеного ВАТ "Криворіжпівнічрудбуд" кошторису на будівництво автостоянки.

23.06.2004 року рішенням Криворізької міської ради № 2087 були затверджені матеріали щодо корегування меж та передано в оренду земельну ділянку ТОВ "Компанія" для розміщення автостоянки по вул. 23 Лютого строком на три роки, що підтверджується укладеним між Криворізькою міською радою та позивачем 02.07.2004р. договором оренди земельної ділянки.

13.03.2008 року на підставі рішення міської ради №1875 від 17.10.2007р., між ТОВ   "Компанія" та Криворізькою міською радою був укладений Договір оренди земельної   ділянки з цільовим призначенням - для розміщення автостоянки, яка розташована у м.Кривий Ріг по вул. 23 Лютого, строком на три роки.

15.03.2009 року виконавчим комітетом Тернівської районної у місті ради було прийнято рішення № 427 "Про надання поштової адреси автостоянці, яка розташована по вулиці 23 Лютого міста Кривого Рогу". Відповідно до вказаного рішення, автостоянці, яка розташована по вул. 23 лютого, поблизу колишнього кінотеатру ім. Т.Шевченка, надано поштову адресу - вулиця 23 Лютого, 109в.

Після закінчення будівництва автостоянки, у квітні 2009 року на замовлення ТОВ "Компанія" КП ДОР "КБТІ" був виготовлений технічний паспорт на будівлю і споруди, розташовані у м. Кривий Ріг, Тернівського району по вул. 23 Лютого, а саме: літ.А-1 сторожка, №1 - огорожа та ІII - вимощення.

Вартість вказаного вище майна, згідно Висновку, складеного 16.09.2010р. суб'єктом оціночної діяльності Оганесян Н.Ю., складає 47 960 грн.

У вересні 2010 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою, в якій просив узаконити сторожку, огорожу та вимощення, що побудовані ТОВ "Компанія" за власні кошти по вул. 23 Лютого, №109-в на земельній ділянці площею 2290 кв.м. Однак, до теперішнього часу відповідь на заяву позивача від відповідача не надійшла.

Також позивач посилається на ст. 328, 331, 376, 392, 415 Цивільного кодексу України.

Відповідач проти задоволення позову заперечую, посилаючись на наступне.

Законом України "Про планування та забудову територій" врегульовано, що здійснення будівельних робіт без дозволу на їх виконання, а також здійснення не зазначених у дозволі робіт вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно    законодавства (ст. 29 Закону). Аналогічну норму про відповідальність містить в собі стаття 25 Закону України "Про основи містобудування" та п.  1.9 ДБН 79-92 "Житлові будинки для індивідуальних житлових забудовників України".

Згідно матеріалів справи не вбачається доказів того, що дозвіл на виконання будівельних робіт було надано.

Одночасно з цим законодавець визначає, що право власності на самочинно збудований нерухомий об'єкт може бути визнане за особою, при виконанні ряду умов, а саме:

- надання земельної ділянки встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно;

- відсутності заперечень з боку власника земельної ділянки;

- відповідності самочинно збудованого нерухомого майна будівельним нормам і правилам.

Стосовно відповідності споруди будівельним нормам та правилам відповідач зазначає наступне.

Будівництво об'єктів містобудування, згідно зі ст. 23 Закону України "Про планування і забудову територій", здійснюється згідно із законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, місцевими правилами забудови, містобудівною і проектною документацією.

Так, п. 18.4.2 та п. 18.5 "Правил забудови в м. Кривому Розі", затверджених рішенням Криворізької міської ради від 28.09.2005 № 3545, врегульовується питання, пов'язані із самочинним будівництвом.

Правила обстеження та оцінки технічного стану будівель і споруд встановлені Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 25.11.1997 року №32/288 (далі-Правила).

Але до матеріалів не надано висновку щодо відповідності споруди будівельним нормам та правилам. Також даний висновок повинен відповідати вимогам Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 8.10.1998р. № 53/5, а саме: серед іншого відсутні:

- фото, таблиці, діаграми, що є результатом та підтвердженням проведення досліджень;

- результати інструментальних вимірів із вказівкою на використані методики дослідження, та лабораторних досліджень;

- висновки державних служб нагляду відносно відповідності вказаних будівель вимогам санітарних та пожежних норм і правил;

- фотофіксація об'єкту самочинного будівництва, для з'ясування фактичного стану споруди та розміщення її в просторі;

- вказівки на факти, яким чином експертом було визначено стан конструкції;

- топозйомка, для виявлення та недопущення порушення комунікаційних мереж, що проходять в межах земельної ділянки, на якій здійснено будівництво.

Згідно зі ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі,  споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Відповідно до ст. 301 Закону України "Про планування і забудову територій", експлуатація не прийнятих у встановленому законом порядку об'єктів будівництва забороняється.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008р. № 923 затверджено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, який встановлює механізм та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється комісією і полягає у підтвердженні нею готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, комунікацій та споруд інженерної та транспортної інфраструктури, їх інженерно-технічного оснащення та забезпечення, пускових комплексів, черг будівництва відповідно до погодженої та затвердженої в установленому порядку проектної документації. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів в порядку, іншому, ніж встановлено вищевказаними нормативними актами, не передбачено. Отже, дана постанова є основним нормативним документом, який регулює порядок введення в експлуатацію об'єктів будівництва та є обов'язковим для виконання всіма суб'єктами містобудівної діяльності.

Статтею 19 Закону України "Про  основи містобудування" передбачено,  що суб'єкти містобудівної діяльності зобов'язані дотримуватись основних завдань та заходів екологічної безпеки.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", громадяни при проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції, технічному переобладнанні об'єктів і споруд зобов'язані дотримуватись вимог санітарного законодавства.

Законом України "Про пожежну безпеку" визначено, що забезпечення пожежної безпеки в жилих приміщеннях покладається на квартиронаймачів і власників (ст. 2 Закону). Жилі будівлі та споруди повинні відповідати вимогам нормативних актів з пожежної безпеки (ст. 10 Закону).

Однак, позивачем не надано жодного доказу в підтвердження оформлення права користування земельною ділянкою.

Розгляд справи відкладався з 23.12.10р. на 17.01.11р.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 17.01.11р. по 09.02.11р.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, причин нез'явлення суду не повідомили, в той час, як про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать підписи представників на розписці про оголошення перерви у судовому засіданні 17.01.11р.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.05.1999р. виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області за результатами розгляду письмового звернення Товариства з обмеженою   відповідальністю   "Компанія"   було   прийняте   рішення   №210/2   "Про погодження місця розташування автостоянки по вул. 23 Лютого".

Вибір земельної ділянки для будівництва та розташування автомобільної стоянки на 50 машиномісць був погоджений Криворізькою державною екологічною інспекцією, Криворізькою міською санітарно-епідеміологічною станцією, 16-ю самостійною воєнізованою пожежною частиною у м. Кривий Ріг.

08.09.1999р. Управлінням градобудівництва та архітектури позивачу був наданий Висновок на робочий проект автостоянки по вул. 23 Лютого, про погодження зазначеного робочого проекту.

10.05.2000р. рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області за № 373 був затверджений проект відведення та надано ТОВ "Компанія" в оренду земельну ділянку під будівництво автостоянки по вул. 23 Лютого.

05.07.2000 року між ТОВ "Компанія" та Виконавчим комітетом Криворізької міської ради укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 2564 кв.м. строком на два роки.

Після укладення договору оренди земельної ділянки ТОВ "Компанія" розпочало будівництво автостоянки у м. Кривий Ріг по вул. 23 Лютого, відповідно до погодженого робочого проекту на підставі Пояснювальної записки та складеного ВАТ "Криворіжпівнічрудбуд" кошторису на будівництво автостоянки.

23.06.2004 року рішенням Криворізької міської ради № 2087 були затверджені матеріали щодо корегування меж та передано в оренду земельну ділянку ТОВ "Компанія" для розміщення автостоянки по вул. 23 Лютого строком на три роки, що підтверджується укладеним між Криворізькою міською радою та позивачем 02.07.2004р. договором оренди земельної ділянки.

13.03.2008 року на підставі рішення міської ради №1875 від 17.10.2007р., між ТОВ   "Компанія" та Криворізькою міською радою був укладений Договір оренди земельної   ділянки з цільовим призначенням - для розміщення автостоянки, яка розташована у м.Кривий Ріг по вул. 23 Лютого, строком на три роки.

15.03.2009 року виконавчим комітетом Тернівської районної у місті ради було прийнято рішення № 427 "Про надання поштової адреси автостоянці, яка розташована по вулиці 23 Лютого міста Кривого Рогу". Відповідно до вказаного рішення, автостоянці, яка розташована по вул. 23 лютого, поблизу колишнього кінотеатру ім. Т.Шевченка, надано поштову адресу - вулиця 23 Лютого, 109в.

Після закінчення будівництва автостоянки, у квітні 2009 року на замовлення ТОВ "Компанія" КП ДОР "КБТІ" був виготовлений технічний паспорт на будівлю і споруди, розташовані у м. Кривий Ріг, Тернівського району по вул. 23 Лютого, а саме: літ.А-1 сторожка, №1 - огорожа та ІII - вимощення.

У вересні 2010 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою, в якій просив узаконити сторожку, огорожу та вимощення, що побудовані ТОВ "Компанія" за власні кошти по вул. 23 Лютого, №109-в на земельній ділянці площею 2290 кв.м.

Відповідь на заяву позивача від відповідача не надійшла.

Господарським судом також встановлено.

Предметом вимог позову у справі є визнання права власності на самочинно побудоване нерухоме майно.

Відповідно до ст. 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Відповідно до норми частини другої ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

В окремих випадках ст. 376 ЦК України передбачає можливість визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно в разі наявності обставин, передбачених частинами третьою, п'ятою цієї статті.

З положення, передбаченого частиною третьою ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

З аналізу вказаної норми вбачається, що право власності на самочинне будівництво може бути визнано в судовому порядку лише в тому випадку, якщо особа, яка здійснила таке будівництво, отримає в установленому порядку земельну ділянку розташовану під збудованим нерухомим об'єктом, такого цільового призначення, яке передбачає можливість будівництва на ній відповідного об'єкту.

Відповідно до положень статті 12 Земельного кодексу України та статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності на землю належить територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів в містах. Від іменні та в інтересах територіальних громад відповідно до закону правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності здійснюють органи місцевого самоврядування.

Відповідно до приписів ст. 12 Земельного кодексу України, п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" розпорядження землями територіальних громад здійснюють місцеві ради, до виключної компетенції яких належить вирішення питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про планування і забудову територій" фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування.

Статтею 29 цього закону передбачено, що здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і передбачає відповідальність згідно із законодавством.

Позивачем не надано суду доказів отримання вказаного дозволу.

Статтею 31 Закону України "Про місцеве самоврядування" встановлені повноваження виконавчих органів місцевих рад в галузі будівництва, до яких віднесено: надання відповідно до законодавства дозволу на спорудження об'єктів містобудування незалежно від форм власності, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій, зупинення будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, здійснення контролю за забезпеченням надійності та безпечності будинків і споруд незалежно від форм власності, видача забудовникам архітектурно-планувальних завдань та технічних умов на проектування, будівництво, реконструкцію будинків і споруд, благоустрій територій та надання дозволу на проведення цих робіт.

Крім того, згідно положень абз. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту його прийняття до експлуатації, якщо прийняття цього майна до експлуатації передбачено договором або законом. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Відповідно до ст. 301 Закону України "Про планування і забудову територій", експлуатація не прийнятих у встановленому законом порядку об'єктів будівництва забороняється.

Необхідність прийняття закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, передбачена ч. 3 ст. 18 Закону України "Про основи містобудування".

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008р. № 923 затверджено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, який встановлює механізм та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється комісією і полягає у підтвердженні нею готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, комунікацій та споруд інженерної та транспортної інфраструктури, їх інженерно-технічного оснащення та забезпечення, пускових комплексів, черг будівництва відповідно до погодженої та затвердженої в установленому порядку проектної документації. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів в порядку, іншому, ніж встановлено вищевказаними нормативними актами, не передбачено. Отже, дана постанова є основним нормативним документом, який регулює порядок введення в експлуатацію об'єктів будівництва та є обов'язковим для виконання всіма суб'єктами містобудівної діяльності.

Доказів прийняття закінченого будівництвом спірного об'єкту в експлуатацію позивачем не надано.

Одночасно з цим законодавець визначає, що право власності на самочинно збудований нерухомий об'єкт може бути визнане за особою, при виконанні наступних умов: надання земельної ділянки встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно; відсутності заперечень з боку власника земельної ділянки; відповідності самочинно збудованого нерухомого майна будівельним нормам і правилам.

Стосовно відповідності споруди будівельним нормам та правилам господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Будівництво об'єктів містобудування, згідно зі ст. 23 Закону України "Про планування і забудову територій", здійснюється згідно із законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, місцевими правилами забудови, містобудівною і проектною документацією.

Так, п. 18.4.2 та п. 18.5 "Правил забудови в м. Кривому Розі", затверджених рішенням Криворізької міської ради від 28.09.2005 № 3545, врегульовується питання, пов'язані із самочинним будівництвом.

Правила обстеження та оцінки технічного стану будівель і споруд встановлені Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 25.11.1997 року № 32/288 (далі-Правила).

До матеріалів справи надано висновок щодо відповідності споруди будівельним нормам та правилам, але даний висновок не відповідає вимогам Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 8.10.1998р. № 53/5, оскільки у вказаному висновку відсутні:

- фото, таблиці, діаграми, що є результатом та підтвердженням проведення досліджень;

- результати інструментальних вимірів із вказівкою на використані методики дослідження, та лабораторних досліджень;

- висновки державних служб нагляду відносно відповідності вказаних будівель вимогам санітарних та пожежних норм і правил;

- фотофіксація об'єкту самочинного будівництва, для з'ясування фактичного стану споруди та розміщення її в просторі;

- вказівки на факти, яким чином експертом було визначено стан конструкції;

- топозйомка, для виявлення та недопущення порушення комунікаційних мереж, що проходять в межах земельної ділянки, на якій здійснено будівництво.

Крім того, відповідач заперечує проти визнання права власності на на сторожку літ. А-1 загальною площею 8,1 кв.м., огорожу - № 1, вимощення - І ІІ, розташовані по вул. 23 Лютого, 109-в Тернівського району м. Кривого Рогу.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати слід покласти на позивача.   

Керуючись ст.ст. 331, 375, 376 Цивільного кодексу України, Законом України "Про планування і забудову територій", ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,  –                                                                             

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 І.Ю. Дубінін