Рішення

від 10.04.2007 по справі 10/047-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/047-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"10" квітня 2007 р.                                                                             Справа № 10/047-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Паливо-ТНК”, м. Фастів  

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Великоєрчиківське”, Сквирський р-н, с. Великі Єрчики

про стягнення 34 080,86 грн.

             Суддя  Тищенко О.В.

Представники:

від позивача: Грабовецька Ф.Ф. –представник за довіреністю №15/8 від 16.03.2007р.;

від відповідача: не з'явився

Обставини справи:

        До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Паливо-ТНК” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Великоєрчиківське” про стягнення 34 080,86 грн. заборгованості  з яких: 33878,07 грн. основний борг та 202,79 грн. 3% річних.

          Ухвалою господарського суду Київської області від 19.02.2007р. було порушено провадження в справі та призначено до розгляду на 19.03.2007р.  

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором „Про постачання  нафтопродуктів” № 8/2 від 01.08.2005р., щодо оплати поставленого товару (паливно-мастильні матеріали), в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 33878,07 грн.  

          Представник позивача  в судовому засіданні 10.04.2007р. позовні вимоги підтримав, оскільки вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

          Відповідач в судове засідання 19.03.2007р. не з'явився, письмовий відзив не надав, хоча про час, дату, та місце слухання справи був повідомлений ухвалою господарського суду Київської області від 19.02.2007р., яка направлялась за наступною адресою: 09024, Київська область, Сквирський район, с. Великі Єрчики відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах  України, яка затверджена наказом Вищого господарського суду  України № 75 від 10.12.2002р., а саме з повідомленням.

          Судом в порядку ст. 38 ГПК України було надіслано  запит до Київського обласного управління статистики від 19.02.2007р. стовно  включення в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України  Товариства з обмеженою відповідальністю “Великоєрчиківське”  (відповідач).

          У відповіді на запит від 13.03.2007р. № 02/2-08/0324 зазначено, що станом на  13.03.2007р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Великоєрчиківське”  включено в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України та зареєстровано за адресою: 09024, Київська область, Сквирський район, с. Великі Єрчики, вул. Коноплястого, 7.

                              Ухвалою господарського суду Київської області від 19.03.2007р. було зобов'язано позивача надати докази направлення відповідачу копії позовної заяви з усіма додатками за місцем реєстрації відповідача, а саме: 09024, Київська обл., Сквирський р-н, с. Великі Єрчики, вул. Коноплянського, буд. 7.

                              В судовому засіданні 10.04.2007р. представником позивача було надано докази направлення відповідачу копії позовної заяви з усіма додатками за місцем реєстрації (фіскальний чек від 21.03.2007р. № 3072 та опис вкладення у цінний лист).

          Представник відповідача в судове засідання 10.04.2007р. не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані Господарським судом документи не надано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу  у відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи  доказами.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Паливо-ТНК” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Великоєрчиківське” (покупець) було укладено Договір від 01.08.2005р. № 8/2 (Договір), відповідно до умов Договору постачальник бере на себе  обов'язки  здійснити заправку нафтопродуктами,  автотранспорт покупця на АЗС, що знаходиться за адресою:  м. Сквира, вул. К. Лібкиехта, 147б, в  межах коштів, попередньо отриманих  постачальником від покупця (п. 1.1 Договору).  

Відповідно до п. 2.1 Договору покупець зобов'язується здійснювати попередню оплату  за  нафтопродукти, які будуть відпускатися постачальником згідно з  договором шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок  постачальника.

У випадку виявлення заборгованості на  по розрахунках покупець  не пізніше  5-ти днів  після проведення звірки  перераховує суму  заборгованості  на розрахунковий рахунок постачальника (п. 2.6 Договору).

Договір вступає в силу з  моменту його підписання сторонами і діє до повного взаєморозрахунку сторін (п. 5.1 Договору).

Позивачем у відповідності до умов Договору було поставлено відповідачу товар (паливно-мастильні матеріали) на загальну суму 62871,93 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товару.

Копії вищезазначених документів залучено до матеріалів справи, оригінали було надано суду для огляду у судовому засіданні.

Відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань за поставлений товар розрахувався частково в сумі 29000,00 грн.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 33871,93грн. (62871,93грн.-29000,00грн.), проте, як вбачається з Акту звірки взаєморозрахунків, який підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками відповідач визнав суму заборгованості в розмірі 33878,07 грн.

 Протягом  5-ти днів з моменту  підписання  сторонами  Акту звірки взаєморозрахунків відповідач за поставлений товар не розрахувався.

          Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зообов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом України.  (ст. 525 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем 15.11.2006р. було направлено на адресу відповідача претензію № 15/4 з вимогою  погасити заборгованість за поставлений товар.

Претензію відповідачем залишено без відповіді.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 33878,07 грн. основного боргу є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення 202,79 грн. 3% річних.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов”язань, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити йому 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

          Враховуючи вищенаведене сума 3% річних -  202,79  грн. підлягає задоволенню.  

Отже, стягненню підлягає сума основного боргу в розмірі 33878,07 грн. та сума 3% річних - 202,79 грн.

У зв'язку з задоволенням позову господарський суд на підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладає на відповідача.

Керуючись ст. 49, ст. 82-85 ГПК України суд

В И Р І Ш И В:

                      1.      Позов задовольнити повністю.

      2.     Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю “Великоєрчиківське”  (09024, Київська область, Сквирський район, с. Великі Єрчики, вул. Коноплястого, 7, код ЄДРПОУ 03754082) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Паливо-ТНК” (08500, м. Фастів, вул. Корженевського, 27, код ЄДРПОУ 33171171) основного боргу в розмірі 33878,07 грн., суму 3% річних - 202,79 грн., також судові витрати: державне мито в розмірі  340,80 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  Видати наказ.

     3.  Наказ  видати після набрання рішенням законної сили.

          Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                Тищенко О.В.