Рішення

від 01.02.2011 по справі 9/228

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/228

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

01.02.11 р.                                                                                    Справа № 9/228                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Бахрамовій А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Факторіал-схід”, м.Макіївка

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Союзпромінвестдонбас”, м.Донецьк

про стягнення заборгованості в розмірі 808 627грн.39коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Дегтярьова І.В. – представник (за довіреністю вих.№914 від 13.12.2010р.).

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Факторіал-схід”, м.Макіївка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Союзпромінвестдонбас”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості в розмірі 808 627грн.39коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 800 000грн.00коп., інфляційних витрат в розмірі 4 000грн.00коп. та 3% річних в розмірі 4 627грн.39коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №06/09-01 від 06.09.2010р., специфікацію (додаток №1 до договору поставки №06/09-01 від 06.09.2010р.), реєстр видаткових документів від 06.09.2010р., реєстри кредитних документів за 26.10.2010р., 04.11.2010р., лист вих.№26/10-10 від 26.10.2010р.

Відповідач 24.01.2011р. через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву вих.№б/н від 24.01.2011р., відповідно до якого проти позову заперечує, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позову.

Перед початком розгляду справи по суті представника відповідача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд встановив:

06.09.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Союзпромінвестдонбас”, м.Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю „Факторіал-схід”, м.Макіївка укладений договір поставки №06/09-01, відповідно до п.1.1 якого на умовах, викладених у розділах даного договору, постачальник (відповідач) зобов'язується поставити, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити вугільну продукцію, іменовану в подальшому товар, за марочним складом, цінам та у кількості, вказаним у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору.

Договір вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами та діє до 31.12.2010р., а в частині невиконаних обов'язків – до повного їх виконання (п.10.3 договору).

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару договором поставки №06/09-01 від 06.09.2010р.

Пунктами 2.1, 2.2 договору сторони передбачили, що товар, вказаний у специфікації, постачається покупцю на умовах „EXW – склад ОП „ш. ім. В.М. Бажанова” ДП „Макіїввугілля””, згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів „ІНКОТЕРМС” в редакції 2000р. Товар постачається на протязі п'яти днів з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, Оплата щодо доставки товару у місце призначення здійснюється за рахунок покупця та його транспортом.

Відповідно до п.1.3 договору за взаємною домовленістю сторін у процесі виконання даного договору можуть бути змінені конкретні дані (марочний склад, ціна, кількість, умови та строки постачання товару).

Сторонами підписано специфікацію (додаток №1 до договору поставки №06/09-01 від 06.09.2010р.), зі змісту якої вбачається, що останні узгодили марочний склад, ціну, кількість та строк поставки товару, а саме у вересні 2010р. Таким чином, сторони дійшли згоди щодо зміни умов договору в частині строків постачання товару.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У зв'язку з чим, відповідач повинен був поставити товар в строк до 30.09.2010р. включно. За твердженням позивача, відповідач до теперішнього часу не поставив товар.

За належну до постачання партію товару оплата здійснюється шляхом сто відсоткової передоплати у національній валюті України (п.4.1 договору).

Базова ціна товару визначена у національній валюті України за одну метричну тону товару, та вказана у специфікаціях до даного договору. Податок на додану вартість нараховується у відповідності з Законом України „Про податок на додану вартість” (п.3.1 договору).

Як зазначено вище специфікацією (додаток №1 до договору поставки №06/09-01 від 06.09.2010р.) визначено ціну товару, а саме 2 022 927грн.00коп.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з реєстру видаткових документів від 06.09.2010р., платіжним дорученням №2052 від 06.09.2010р. позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 1 000 000грн.00коп. в якості оплати за вугілля згідно договору №06/09-01 від 06.09.2010р.

Наразі, перерахована позивачем сума є меншою від передбаченої п.4.1 договору поставки №06/09-01 від 06.09.2010р. суми, проте відповідно до ст.538 Цивільного кодексу України виконання свого обв'язку однією зі сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Оскільки відповідач не виконав свого обов'язку щодо постачання товару у строки, обумовлені специфікацією (додаток №1 до договору поставки №06/09-01 від 06.09.2010р.), позивач мав право зупинити виконання свого обов'язку щодо оплати товару.

За твердженням позивача, останній листом вих.№26/10-10 від 26.10.2010р. звернувся до відповідача з проханням повернути перераховану суму передоплати згідно договору №06/09-01 від 06.09.2010р. в розмірі 1 000 000грн.00коп., перерахованої платіжним дорученням №2052 від 06.09.2010р., на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю „Факторіал-схід”, м.Макіївка.

Докази направлення вказаного листа на адресу відповідача в матеріалах справи відсутні, проте в матеріалах справи наявні копії реєстрів кредитних документів за 26.10.2010р., 04.11.2010р., з яких вбачається, що відповідач повернув відповідачу передоплату за вугілля за договором №06/09-01 від 06.09.2010р. згідно листа №26/10-10 від 26.10.2010р. в розмірі 200 000грн.00коп. Виходячи з чого, господарський суд робить висновок, що лист позивача вих.№26/10-10 від 26.10.2010р. отриманий відповідачем та останнім частково повернена позивачу сума передоплати в розмірі 200 000грн.00коп.

Таким чином, суд вважає, що відповідач своїми діями визнав неможливість виконання свого зобов'язання щодо поставки продукції та погодився із проханням позивача щодо повернення передплати.

З огляду на викладене та виходячи з доводів позивача, на момент подання позовної заяви, у порушення умов договору, відповідач непоставив товар та не повернув в повному обсязі передоплату позивачу.

Заперечення позивача щодо ненастання строку постачання продукції є передчасні та безпідставні з огляду на викладені вище обставини.

За приписом ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

В розумінні зазначеної норми, в разі невиконання продавцем своїх договірних зобов`язань, у покупця виникає можливість пред`явлення до продавця альтернативних вимог – або передати обумовлені договором товари, за які вже була здійснена попередня оплата, або вимагати повернення сплаченої за товар суми. Право вибору при цьому належить покупцеві.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

В свою чергу, згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, відповідач всупереч вимогам договору та закону своїх зобов`язань щодо своєчасної поставки оплаченого товару не виконав, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 800 000грн.00коп.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Одночасно, 26.01.2011р. відповідачем надана копія платіжного доручення №114 від 14.01.2011р., з якого вбачається, що останній сплатив позивачу грошові кошти в розмірі 100 000грн.00коп. в якості повернення передоплати за вугілля за договором №06/09-01 від 06.09.2010р. згідно листа №26/10-10 від 26.10.2010р. в свою чергу, позивач 27.01.2011р. через канцелярію суду надав копію банківської виписки за 14.01.2011р. про сплату відповідачем на рахунок позивача грошових коштів в розмірі 100 000грн.00коп.

Відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

На підставі вищенаведеного, з огляду на погашення відповідачем частини основного боргу, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 100 000грн.00коп. підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Оскільки відповідачем не представлено суду доказів перерахування на рахунок позивача передоплати за договором поставки №06/09-01 від 06.09.2010р. в розмірі 700 000грн.00коп., суд робить висновок, що дана сума не перерахована до теперішнього часу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Факторіал-схід”, м.Макіївка в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 700 000грн.00коп. є обґрунтованими, доведеними належними чином та такими, що підлягають задоволенню.

Крім вказаного, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні витрати в розмірі 4 000грн.00коп. та 3% річних в розмірі 4 627грн.39коп.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даної норми, позивачем нараховані інфляційні витрати в розмірі 4 000грн.00коп. за жовтень 2010р. та 3% річних в розмірі 4 627грн.39коп. за період прострочення з 01.10.2010р. по 02.12.2010р. (з урахуванням часткових повернень передоплати).

Перевіривши арифметичний розрахунок позивача, суд вважає, що зазначені ним суми не суперечать вимогам чинного законодавства, а відтак позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 4 000грн.00коп. та 3% річних в розмірі 4 627грн.39коп. підлягають задоволенню.

Оскільки платіжним дорученням №114 від 14.01.2011р. заборгованість в розмірі 100 000грн.00коп., перерахована відповідачем позивачу після подання позовної заяви, яка, згідно зі штампом канцелярії господарського суду Донецької області, отримана судом 13.12.2010р., судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.509, 525, 526, 530, 625, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

                                                    ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Факторіал-схід”, м.Макіївка до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Союзпромінвестдонбас”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості в розмірі 808 627грн.39коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 800 000грн.00коп., інфляційних витрат в розмірі 4 000грн.00коп. та 3% річних в розмірі 4 627грн.39коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Союзпромінвестдонбас” (за адресою: вул. Хірургічна, б.22 А, м.Донецьк, 83049, код ЄДРПОУ 31226834) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Факторіал-схід” (за адресою: вул. Автотранспортна, 42, м.Макіївка, Донецька область, 86134, р/р 26008010083 в Донецькій філії ВАТ „ЄБРФ” в м.Донецьк, МФО 394589, код ЄДРПОУ 33049624) суму основного боргу в розмірі 700 000грн.00коп., інфляційні витрати в розмірі 4 000грн.00коп., 3% річних в розмірі 4 627грн.39коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 8 086грн.27коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

В частині стягнення суми заборгованості в розмірі 100 000грн.00коп. припинити провадження у справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 01.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя                                                               Марченко О.А.                               

Повне рішення складено 02.02.2011р.