Рішення

від 01.02.2011 по справі 15/271

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/271

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

01.02.11 р.                                                                                    Справа № 15/271                               

Господарський суд Донецької області  у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Агро-Союз” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 24071660)

до відповідача дочірнього підприємства “Донецький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (код ЄДРПОУ 32001618)  

про стягнення боргу в сумі 10277,39 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Чернишов Ю.О. за довіреністю б/н від 02.12.2010 р.

від відповідача: Плошай П.В. за довіреністю № 94 від 06.09.2010 р.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 17.01.2011 р. до 01.02.2011 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Агро-Союз” м. Донецьк до дочірнього підприємства “Донецький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” про стягнення боргу в сумі 10277,39 грн.

Ухвалою суду від 13.12.2010 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/271, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2010 р. сторони уклали договір № 570/1, згідно якого постачальник (позивач) зобов'язався поставити, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та за ціною, вказаними в рахунках та/або накладних, що є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 2.3.1 договору передбачено, що представник покупця, на якого виписана довіреність на отримання цінностей, є уповноваженою особою покупця, яка має право погоджувати асортимент, кількість та ціну продукції, що поставляється.  

Згідно п. 2.3.2 договору підпис представника покупця на накладній є погодженням покупцем асортименту, кількості та ціни поставленої продукції.

Відповідно до п.п. 2.3.3, 2.4 договору особа, що підписала накладну з боку покупця, є особою, уповноваженою постачальником на погодження асортименту, кількості та ціни продукції, що поставляється. Датою поставки продукції є дата виписки постачальником товарної накладної. Накладна також є специфікацією до даного договору.

Пунктами 3.1, 3.4 договору передбачено, що покупець здійснює оплату за кожну партію продукції протягом 10 днів з дати поставки цієї продукції. За згодою сторін розрахунок за продукцію може бути здійснений в іншій формі та порядку, що не суперечать діючому законодавству України.

Згідно п. 6.1 договору він вступив в силу з моменту підписання його сторонами та діяв до 31.12.2010 р. Спірний договір підписаний сторонами та скріплений печатками, завірена копія додана до позову. З боку позивача договір підписаний директором філії ТОВ „Фірма “Агро-Союз”, який діяв на підставі довіреності № 1 від 04.01.2010 р. В матеріалах справи міститься завірена копія Положення про філію ТОВ „Фірма “Агро-Союз”, згідно якого філія має право від імені підприємства здійснювати з юридичними та фізичними особами будь–які цивільно–правові угоди, які не суперечать чинному законодавству України. Керівництво філією здійснює директор філії, який призначається на посаду і звільняється з посади наказом директора підприємства. Директор філії представляє інтереси підприємства в межах прав, що надаються філії цим Положенням, і діє на підставі доручення, що видається підприємством. Завірена копія довіреності № 1 від 04.01.2010 р. міститься в матеріалах справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору № 570/1 від 02.01.2010 р. ним в період з 15.05.2010 р. по 16.06.2010 р. було поставлено відповідачу товар за видатковими накладними на загальну суму 10618,43 грн. Факт отримання відповідачем товару за вказаними накладними підтверджується підписами представників відповідача в графі „Прийняв”, а також податковими накладними, довіреностями на отримання товарно–матеріальних цінностей, завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними накладними був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № 570/1 від 02.01.2010 р. суд робить виходячи з того, що підставою поставки у спірних видаткових накладних вказаний саме договір № 570/1 від 02.01.2010 р.  Відповідач ствердження позивача в цій частині не спростував. Тобто, з цього питання спір між сторонами відсутній.

Відповідач отриманий товар оплатив частково на суму 341,04 грн., в результаті чого станом на день подачі позову до суду заборгованість на користь позивача склала 10277,39 грн. Факт часткової оплати підтверджується банківською випискою з відміткою банку про проведення платежу, оригінал якої міститься в матеріалах справи.

В обґрунтування наявності заборгованості на вказану суму позивач надав до суду акт звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 25.10.2010 р., а також акт звірки за період з 01.01.2010 р. по 28.12.2010 р., згідно яких заборгованість відповідача перед позивачем складає 10277,39 грн. Акти звірки підписані сторонами та скріплені печатками, тому приймаються судом до уваги як письмові докази у даній справі відповідно до ст. 36 ГПК України. Завірена копія акту від 25.10.2010 р. та оригінал акту за період з 01.01.2010 р. по 28.12.2010 р. містяться в матеріалах справи.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Відповідач надав до суду відзив № 01–24/47 від 14.01.2011 р. на позовну заяву, в якому підтвердив наявність заборгованості перед позивачем на суму 10277,39 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла згідно договору № 570/1 від 02.01.2010 р. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своєю правовою природою містить усі необхідні та істотні умови для договору поставки.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони в договорі № 570/1 від 02.01.2010 р. передбачили здійснення оплати з відстроченням платежу на 10 календарних днів з дати поставки продукції, тобто від дати підписання видаткової накладної.

Виходячи з того, що за спірними видатковими накладними товар був отриманий відповідачем ще у травні–червні 2010 р., строк оплати на день подачі позову до суду, тобто 10.12.2010 р., наступив та почалося прострочення виконання грошового зобов'язання по цих партіях товару.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов'язання оплатити в установлений договором строк вартість отриманого від позивача товару на суму 10277,39 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

У відзиві на позовну заяву та клопотанні № 01–24/48 від 14.01.2011 р. відповідач просив суд надати відстрочку виконання рішення по даній справі до 01.04.2011 р. В обґрунтування необхідності надання відстрочення відповідач посилається на наступні обставини:

Дочірнє підприємство “Донецький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” має стратегічне значення для держави, у зв'язку з чим сплата боргу позивачу паралізує діяльність підприємства та призведе до негативних наслідків економічного та виробничого характеру, а саме: неможливість закупівлі дорожньо–будівельних матеріалів та виконання державних завдань по організації безпеки руху та запобіганню руйнування автомобільних доріг на автодорогах загального користування (в тому числі на автодорозі державного значення) через неплатоспроможність; утворення заборгованості по виплаті заробітної плати та перед бюджетом; критичне зростання кредиторської заборгованості; банкрутство підприємства.

Основним та головним замовником робіт у дочірнього підприємства “Донецький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” є Служба автомобільних доріг у Донецькій області, яка є місцевим органом управління Укравтодору і, як бюджетне підприємство, оплачує виконані відповідачем роботи з бюджетних коштів. Обсяг робіт, який виконує власними силами відповідач для Служби автомобільних доріг у Донецькій області, за останні три роки зменшився на 11,4%, що за умов інфляції (15%) означає зменшення реальних обсягів на 22%. Крім того, відповідачем виконані підрядні роботи на суму більше 30 млн. грн., але замовником не прийняті, що пов'язано з недофінансуванням дорожніх робіт Державним бюджетом. Також відповідач станом на 10.01.2011 р. виконав роботи на користь Служби автомобільних доріг у Донецькій області на суму 14673,80 тис.грн., але замовником такі роботи прийняті не були.

В обґрунтування вказаних обставин відповідач надав до суду завірені копії наступних документів: рахунку 3611 за 2011 рік „розрахунки з замовником за виконані роботи”, довідки про дебіторську заборгованість станом на 10.01.2011 р., інформації про обсяги виконаних на замовлення Служби автомобільних доріг у Донецькій області, але не прийнятих або умовно–прийнятих робіт станом на 01.01.2011 р. На думку відповідача, на даний момент стягнення 10277,39 грн. ускладнить виконання рішення.

За вказаних обставин відповідач просив суд відстрочити виконання рішення по справі № 15/271 до 01.04.2011 р.

Позивач надав до суду заяву від 25.01.2011 р., в якій повідомляє про свою згоду на відстрочення виконання рішення суду по даній справі тільки до 20.03.2011 р.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу  господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши обставини справи та надані відповідачем докази, суд дійшов наступного висновку стосовно надання відстрочення виконання рішення по справі № 15/271:

Надані відповідачем докази суд вважає такими, що підтверджують відсутність можливості виконати рішення суду в повному обсязі станом на 01.02.2011 р. Вказані обставини суд вважає винятковими та достатніми для відстрочення рішення суду.

Господарський суд повинен враховувати негативні наслідки для відповідача при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для позивача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що заява відповідача про відстрочення виконання рішення суду підлягає частковому задоволенню в частині надання відстрочки до 20.03.2011 р. замість 01.04.2011 р., як це просить відповідач.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 78; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з дочірнього підприємства “Донецький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (юридична адреса: 83001, м. Донецьк, пр. Комсомольський, буд. 6А; код ЄДРПОУ 32001618; рахунок 26003301745446 ДГРУ ПІБ м. Донецьк, МФО 334635) на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Агро-Союз” (юридична адреса: 83009, м. Донецьк, вул. Домобудівельна, 8; код ЄДРПОУ 24071660; рахунок 26003001314512 в ЗАТ „ОТП Банк” м. Київ, МФО 300528) основний борг на суму 10277,39 грн., витрати на оплату державного мита в сумі 102,77 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Відстрочити виконання рішення суду до 20.03.2011 р.

У судовому засіданні 01.02.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 02.02.2011 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі  подання  апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                               Богатир К.В.