15/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
02.02.11 р. Справа № 15/18
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг № 3 Донецької філії
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємства “БНВ” м. Горлівка (код ЄДРПОУ 21994329)
про стягнення заборгованості в сумі 541,22 грн., інфляції в сумі 24,17 грн., 3% річних у розмірі 4,50 грн., пені в сумі 2,52 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Бражко Д.В. за довіреністю № 2250 від 30.12.2010 р.
від відповідача: не з'явився
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг № 3 Донецької філії до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємства “БНВ” м. Горлівка про стягнення заборгованості в сумі 541,22 грн., інфляції в сумі 24,17 грн., 3% річних у розмірі 4,50 грн., пені в сумі 2,52 грн.
Ухвалою суду від 06.01.2011 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/18, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.
У порушення вимог ухвали суду від 06.01.2011 року відповідач в судове засідання не з'явився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи та відзив на позовну заяву до суду не надіслав.
Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання. В матеріалах справи міститься довідка Державного комітету статистики України Головного управління статистики у Донецькій області № 14/4–17/169 від 13.01.2011 р., з якої вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємства “БНВ”, ідентифікаційний код 21994329, зареєстровано за адресою: 84626, Донецька область, м. Горлівка, вул. Рудакова, буд. 29. Саме така адреса відповідача вказана позивачем у позовній заяві та за цією адресою суд направляв відповідачу ухвалу про порушення провадження у даній справі.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд -
ВСТАНОВИВ:
01.05.2007 р. сторони уклали договір № 42–1277 про надання послуг електрозв'язку, згідно якого підприємство зв'язку (позивач) зобов'язалося забезпечувати безперебійне та якісне надання послуг телефонного зв'язку, а споживач (відповідач) зобов'язався прийняти надані послуги та оплатити їх вартість.
Згідно п. 4.2 договору споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою авансовою системою оплати.
Згідно п. 4.6 договору у разі застосування авансової системи оплати споживач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно до 20 числа поточного місяця попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, виходячи з фактично наданих послуг.
Відповідно до п. 7.1 договору він вступив в силу з моменту підписання його сторонами та діє протягом 5 років.
До даного договору сторони уклали перелік послуг електрозв'язку, які надаються споживачеві, та перелік послуг електрозв'язку, які надаються безкоштовно. Крім того, сторони уклали додаток № 4 до спірного договору, яким регулюється порядок проведення розрахунків між сторонами за надані споживачу послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку. Згідно п. 3 додатку № 4 до договору сторони обирають авансову систему розрахунків за міжміські та міжнародні телефонні розмови. Пунктом 6 вказаного додатку передбачено, що у разі не сплати авансу протягом двох місяців підряд споживач переводиться автоматично на кредитну систему розрахунків.
Вказаний договір з додатками підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками, завірена копія додана до позову.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору № 42–1277 від 01.05.2007 р. ним за період з червня 2010 р. по листопад 2010 р. були надані споживачу телекомунікаційні послуги на суму 541,22 грн. За надані послуги позивач виставив відповідачу рахунки на оплату: № 42–1277.6.2010. за червень 2010 р., № 42–1277.7.2010. за липень 2010 р., № 42–1277.8.2010. за серпень 2010 р., № 42–1277.9.2010. за вересень 2010 р., № 42–1277.10.2010. за жовтень 2010 р., № 42–1277.11.2010. за листопад 2010 р., оригінали яких містяться в матеріалах справи. Відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати наданих телекомунікаційних послуг не виконав, в результаті чого станом на день подачі позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем склала 541,22 грн.
Крім суми основного боргу позивач за прострочення оплати нарахував відповідачу пеню в розмірі 2,52 грн., інфляцію в сумі 24,17 грн. 3% річних у розмірі 4,50 грн.
Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отримані послуги), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.
Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Сторони в спірному договорі передбачили, що у разі не сплати авансу протягом двох місяців підряд споживач переводиться автоматично на кредитну систему розрахунків.
Пунктом 4.5 договору передбачено, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20–го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Із наданих позивачем до суду рахунків на оплату вбачається, що заборгованість абонента утворилася шляхом неоплати послуг міжміського та міжнародного телефонного зв'язку, тому згідно умов договору до таких правовідносин сторін застосуванню підлягає кредитна система розрахунків.
Виходячи з того, що останнім місяцем в спірному періоді, в якому підприємством зв'язку надавалися послуги споживачу, є листопад 2010 р., останнім строком оплати за фактично отримані послуги в даному випадку є період до 20 грудня 2010 р., по іншим місяцям в спірному періоді строк оплати фактично наданих послуг наступив раніше. Таким чином, строк оплати отриманих послуг станом на момент звернення позивача до суду (31.12.2010 р. згідно відбитків поштових штемпелів на конверті) для відповідача наступив, крім того почалося прострочення виконання грошового зобов'язання.
Позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті наданих телекомунікаційних послуг за період з червня 2010 р. по листопад 2010 р. на суму 541,22 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач, керуючись п. 5.8 договору, нарахував відповідачу пеню за період з 21.07.2010 р. по 30.11.2010 р. (з урахуванням заяви про уточнення періоду нарахування пені) в сумі 2,52 грн., на підставі ст. 625 ЦК України за період з червня 2010 р. по вересень 2010 р. нарахував інфляцію в сумі 24,17 грн., 3% річних в розмірі 4,50 грн. (розрахунки містяться в матеріалах справи).
Пунктом 5.8 договору передбачено, що у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг.
Статтею 36 ч. 2 Закону України „Про телекомунікації” передбачено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.
Згідно Постанови Верховного Суду України від 08.11.2010 р. по справі № 4/719 інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.
Перевіркою розрахунку суми пені, інфляції та 3% річних судом встановлено, що даний розрахунок позивача відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, тому приймається судом як належний доказ у даній справі.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 2,52 грн., інфляції в сумі 24,17 грн., 3% річних в розмірі 4,50 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідач будь-які заперечення на позовні вимоги на день судового слухання не надав, участі у судовому процесі не прийняв.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємства “БНВ” (юридична адреса: 84626, Донецька область, м. Горлівка, вул. Рудакова, буд. 29; код ЄДРПОУ 21994329; рахунок 26008301550573 у Центрально–Міському відділенні ПАТ ПІБ м. Горлівки, МФО 334464) на користь відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” (юридична адреса: 01030, м. Київ, бул. Т.Шевченка, б. 18; код ЄДРПОУ 21560766) в особі Центру телекомунікаційних послуг № 3 Донецької філії (юридична адреса: 84601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 8; код ЄДРПОУ 01183764; рахунок 260051326 в Донецькій ОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 335076) суму 572,41 грн. (а саме: основний борг в сумі 541,22 грн., інфляцію в сумі 24,17 грн., 3% річних в розмірі 4,50 грн., пеню в сумі 2,52 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
У судовому засіданні 02.02.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складено 03.12.2010 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Богатир К.В.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 02.02.2011 |
Оприлюднено | 12.02.2011 |
Номер документу | 13712245 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні