Рішення

від 01.02.2011 по справі 12/210/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/210/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "01" лютого 2011 р.                                                 Справа №  12/210/10

м. Миколаїв

Позивач:                    Товариство з обмеженою відповідальністю “Артель” (07832,

                                    Київська область, Бородянський район, смт.Бабинці, вул. Заводська,

                                    45-А, адреса для листування: 03061, м.Київ, пр. Відрадний, 14/45),

Відповідач:                       Приватне мале виробничо-комерційне підприємство “Тана-1”   

                                   (54020,  м.Миколаїв, вул. Образцова, 2-А, кв. 15),

Про:                             стягнення 75000 грн. 00 коп.

Суддя  А.К.Семенов

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача:                            Криворученко Ю.О. –довіреність № б/н від 01.10.2010 року.

Від відповідача:                 не присутній.

СУТЬ СПОРУ :                                       

Позов поданий товариством з обмеженою відповідальністю “Артель” до Приатног-о малого виробничо-комерційного підприємства “Тана-1” про стягнення коштів у сумі 75000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням зобов'язань по договору в частині оплати за поставлений товар.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, відзив на  позовну заяву та витребувані судом матеріали не надав.

Справу розглянуто, відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, за наявними матеріа-лами.

 Згідно з вимогами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 01.02.2011 року за згодою представника позивача оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Обставини справи.

Відповідачем позивачу 21.05.2007 р. виставлений  рахунок фактура за № СФ-0000014 (а.с. 30) на оплату 99360 грн. в т.ч. ПДВ –16560 грн.

Позивач здійснив часткову оплату рахунку фактури № СФ-0000014 від 21.05.2007 року, перерахувавши на поточний рахунок відповідача 50000 грн. за цемент.

Проте, відповідач цемент не поставив.

Позивач 15.06.2007 р. направив відповідачу лист за вих. № 190, яким просив повер-нути грошові кошти в сумі 50000 грн. 00 коп. оплачених платіжним дорученням №1482 від 21.02.2007 року згідно договору від 30.05.2007 року та рахунку № СФ-0000014 від 21.05.2007 року в зв`язку з порушенням строків поставки.

Позивач просить стягнути 50000 грн. 00 коп. боргу та 25000 грн. 00 коп.  неустой-ки.

Відповідач, як вже вище вказано, відзив на позовну заяву не надав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обстави-ни, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

 Обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення 50000 грн. та 25000 грн. штрафу позивач посилається на договір поставки від 30 травня 2007 року та рахунок фактуру            №  СФ-0000014 від 21.05.2007 р.  

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами 30 травня 2007 року був укладе-ний договір поставки згідно п. 1.1. якого, відповідач зобов'язався поставити продукцію, а позивач прийняти її та оплатити на умовах та в порядку передбачених Договором. Але до-говір був укладений 30 травня 2007 року, а рахунок фактур №  СФ-0000014 на сплату то-вару виставлений 21 травня 2007 року. Тобто, рахунок на сплату товару виставлений до укладення договору поставки. Отже, підставою позову невиконання зобов`язання відпові-дачем  за договором поставки від 30.05.2007 р. вважатися не може, оскільки між сторона-ми виникло господарське зобов`язання саме на підставі рахунку –фактури від 21.05.2007 р. в якому сторони строк постачання цемент не узгодили.

Позивачем всупереч вимог ст. 33 ГПК України не доведено, що рахунок фактура, виставлений для оплати цементу, відноситься саме до договору поставки від 30 травня 2007 року.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу: із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема з дого-ворів та інших правочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обо-в'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного вико-нання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Проте, позивачем вимога відповідачу згідно ст. 530 ЦК України не направлялась. Отже, у відповідача не виникло зобов`язання щодо відвантаження цементу. Таким чином, вих. №190 від 15.06.2007 року, яким позивач просить повернути грошові кошти в сумі 50000 грн. 00 коп. в зв`язку з порушенням строків поставки, направлений відповідачеві необґрунтовано.

Позивачем не доведений факт порушення відповідачем строку поставки йому це-менту.

Позивачем не доведено, що його охоронювані законом права та інтереси порушені відповідачем, отже, не доведено право на звернення з позовом до господарського суду.    

За таких обставин в задоволені позову слід відмовити.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, госпо-дарський суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку по-дання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеля-ійної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду спра-и апеляційним господарським судом.

Оформлене відповідно до статті 84 цього Кодексу, рішення підписано 07.02.2011 року.

   Суддя                                                        А.К.Семенов