Рішення

від 29.11.2007 по справі 5/308-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/308-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"29" листопада 2007 р.                                                                    Справа № 5/308-07

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Макс-Д”, м. Київ

до

третя особаТовариства з обмеженою відповідальністю „НовоКон”, м. БориспільБориспільське міськрайонне управління юстиції Київської області

про стягнення 25000,00 грн.

за участю представників:

позивача:Цілуванська С.С. –дов. від 17.04.2007 р. № 12/1

відповідача:третьої особи:Соколов С.В. –дов. від 03.09.2007 р.Роздобудько Ю.І. –начальник управління

            суть спору:До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Макс-Д” (далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „НовоКон” (далі –відповідач) про стягнення 25000 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури від 14.06.2005р. № НО-133 платіжними дорученнями від 19.07.2005р. № 4214 та від 25.07.2005р. № 96 на розрахунковий рахунок відповідача були перераховані грошові кошти в загальній сумі 25000 грн., як попередня оплата за ремонтні послуги. Разом з тим, відповідач не виконав свої зобов'язання щодо надання вказаних послуг в розумні строки, в зв'язку з чим позивач направив останньому вимогу про повернення сплачених  коштів, які відповідач до цього часу не повернув.Представником позивача в судовому засіданні  04.10.2007р. в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву від 02.10.2007р. про зміну підстави позову. Заява мотивована тим, що відповідач отримав вищезазначені грошові кошти в розмірі 25000 грн. без достатньо правової підстави, оскільки між сторонами у справі відсутні господарські відносини, в зв'язку з чим відповідач відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України зобов'язаний повернути вищезазначене майно - грошові кошти в сумі 25000 грн. позивачу.В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви від 02.10.2007р. про зміну підстави позову, посилаючись на обставини викладені в заяві.Відповідач надав відзив на позов, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог з мотивів того, що між сторонами у справі не існує договірних відносин на виконання ремонтних або інших будівельних робіт, сторони не укладали ні в письмовій, ні в усній формі будь-яких договорів. Разом з тим, відповідач у відзиві зазначає, що ним виконувались ремонтні роботи на підставі договору від 16.02.2005р. № 3-05, укладеного між ним та Бориспільським міськрайонним управлінням юстиції (надалі –управління, замовник), які останнім були прийняті. За виконані роботи на об'єкті управління відповідач виставив замовнику вищезазначений рахунок-фактуру від 14.06.2005р. № НО-133 на оплату. Після надходження вказаних грошових коштів в сумі 25000 грн. на рахунок відповідача від позивача він звернувся з листом від 10.05.2007р. № 89 до Бориспільського міськрайонного управління юстиції для підтвердження останнім, що кошти, які надійшли від позивача це кошти в рахунок оплати робіт по зазначеному договору на виконання ремонту приміщень переданих в оренду Бориспільському міськрайонному управлінню юстиції за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 63. У відповіді від 11.05.2007р. № 01-311 на вищезазначений лист управління повідомило відповідача, що позивачем, в зв'язку з обмеженням фінансування управління за рахунок бюджетних коштів, надавалась грошова благодійно-матеріальна допомога відділу ДВС і зазначений рахунок-фактура сплачений позивачем за проведений відповідачем ремонт приміщення ДВС.Ухвалою господарського суду Київської області від 04.10.2007р. залучено до участі у справі Бориспільське міськрайонне управління юстиції Київської області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з мотивів викладених у відзиві.Третя особа надала до суду письмові пояснення, зміст яких зводиться до змісту відзиву на позов.Представник третьої особи, присутній в судовому засіданні, проти позову заперечив з мотивів викладених в поясненні.   Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив:Між Товариством з обмеженою відповідальністю „НовоКон” та Бориспільським міськрайонним управлінням юстиції було укладено договір від 16.02.2005р. № 3-05 відповідно до умов якого управління доручає, а товариство зобов'язується виконати ремонт приміщень, переданих в оренду управлінню за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 63.За виконання робіт відповідач виставив третій особі рахунок-фактуру № НО-133  від 14.06.2005р.Судом досліджено зазначений рахунок-фактура та встановлено, що він виставлений відповідачем третій особі за послуги по виконанню ремонтних робіт приміщень Бориспільсого міжрайонного управління юстиції по вул. Київський шлях, 63 згідно договору на суму 50000 грн. Згідно довідки про вартість виконаних робіт по зазначеному договору за липень 2005р. ф. КБ-3, яка підписана уповноваженими представниками сторін за договором та скріплена їхніми печатками, завірена копія якої залучена до матеріалів справи,  вартість робіт склала 25000 грн. Судом також встановлено, що позивачем платіжним дорученням від 19.07.2005р. № 4214 на розрахунковий рахунок відповідача були перераховані грошові кошти в сумі 10000 грн., як попередня оплата за ремонтні послуги згідно рахунку-фактури № НО-133  від 14.06.2005р. та  платіжним дорученням від 25.07.2005р. № 96 на розрахунковий рахунок відповідача були перераховані грошові кошти в сумі 15000 грн., як оплата за ремонт приміщень згідно рахунку-фактури № НО-133 від 14.06.2005р. Загальна сума перерахованих позивачем на розрахунковий рахунок відповідача грошових коштів складає 25000 грн. Після надходження вказаних грошових коштів в сумі 25000 грн. на рахунок відповідача від позивача він звернувся з листом від 10.05.2007р. № 89 до Бориспільського міськрайонного управління юстиції для підтвердження останнім того, що кошти, які надійшли від позивача це кошти в рахунок оплати робіт по зазначеному договору на виконання ремонту приміщень переданих в оренду Бориспільському міськрайонному управлінню юстиції за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 63. У відповіді від 11.05.2007р. № 01-311 на вищезазначений лист управління повідомило відповідача, що позивачем, в зв'язку з обмеженням фінансування управління за рахунок бюджетних коштів, надавалась благодійна допомога відділу ДВС і зазначений рахунок-фактура сплачений позивачем, за проведений відповідачем ремонт приміщення ДВС.В підтвердження викладених обставин відповідач надав суду рахунок-фактуру від 14.06.2005р. № НО-133, банківську виписку, в якій відображено надходження грошових коштів від позивача в загальній сумі 25000 грн., договір від 16.02.2005р. № 3-05 на виконання ремонту приміщень, переданих в оренду Бориспільському міськрайонному управлінню юстиції за аресою: м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 63, укладений між відповідачем та управлінням, лист від 10.05.2007р. № 89, лист –відповідь від 11.05.2007р. № 01-311.   Судом також встановлено, що позивач надіслав на адресу відповідача вимогу від 26.04.2007р. № 042601, в якій просить останнього протягом 7 днів з моменту її отримання повернути перераховані на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 25000 грн., оскільки відповідач не виконав свої зобов'язання щодо надання ремонтних послуг. На вимогу суду позивач не надав доказів, які б підтверджували існування між сторонами у справі договірних відносин на виконання ремонтних або інших будівельних робіт. Доказів укладання між сторонами у справі будь-яких договорів в письмовій, чи в усній формі позивачем також не подано.Одночасно в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач змінив підстави позову та стверджує, що грошові кошти в загальній сумі 25000 грн., які перераховані платіжними дорученнями від 19.06.2005р. № 4214 та від 25.07.2005р. № 96 на розрахунковий рахунок відповідача, як оплата за ремонтні послуги –це його майно, яке перебуває у відповідача без достатньо правової підстави, оскільки між сторонами у справ відсутні господарські відносини,  в зв'язку з чим останній зобов'язаний їх повернути.Разом з тим, третя особа в наданому до суду поясненні зазначає, що вказані грошові кошти в розмірі 25000 грн. були перераховані позивачем на розрахунковий рахунок відповідача за виконані останнім ремонтні роботи по вказаному вище договору як грошова благодійно-матеріальна допомога управлінню.Зазначене також підтверджується листуванням відповідача та третьої особи про яке йшлося вище.Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.В свою чергу,  позивач не надає до суду доказів, які б підтверджували його вимоги, зокрема, доказів, які б свідчили, що відповідач набув майно за рахунок позивача без достатньої правової підстави.Навпаки, встановлені судом факти щодо перерахунку позивачем на підставі рахунку-фактури від 14.06.2005р. № НО-133, виставленого відповідачем третій особі за послуги по виконанню ремонтних робіт приміщень Бориспільського міжрайонного управління юстиції по вул. Київський шлях, 63 згідно договору, грошових коштів в розмірі 25000 грн. на розрахунковий рахунок позивача двома платіжними дорученнями в різний час свідчать про протилежне.Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.   Статтею 220 зазначеного Кодексу встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідкив.Згідно з ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України  договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.У частині  2 ст. 642 Цивільного кодексу України зазначено,  якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.Отже, беручи до уваги вказані норми законодавства та враховуючи вищезазначені дії позивача щодо перерахування двічі на розрахунковий рахунок відповідача грошових коштів в загальній сумі 25000 грн. на підставі виставленого відповідачем третій особі рахунку, суд приходить до висновку, що між позивачем та третьою особою було укладено договір щодо надання грошової благодійно-матеріальної допомоги у спрощений спосіб, шляхом підтвердження прийняття до виконання пропозиції надати третій особі благодійну матеріальну допомогу у вигляді сплати позивачем вищезазначеного рахунку.Тобто, вищезазначені дії позивача, з врахуванням обставин справи, дають суду підстави вважати, що кошти в розмірі 25000 грн. отримані відповідачем від позивача в якості грошової благодійно-матеріальної допомоги, яку останній надав контрагенту відповідача за вищезазначеним договором за достатніх правових підстав.Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними, недоведеними та непідтвердженими доказами, в зв'язку з чим відмовляє в їх задоволенні. Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив:В позові відмовити повністю.Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                Подоляк Ю.В.