Рішення

від 14.11.2007 по справі 20/352/07-14/337/07-20/552/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/352/07-14/337/07-20/552/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.07                                                                                        Справа №  20/352/07-14/337/07-20/552/07

Суддя   

м.Запоріжжя

За позовом  Комунального підприємства “Аптека №186”, Запорізька область, м.Енергодар

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Біпекс”, Запорізька область, м.Енергодар  

про  стягнення суми 8463,68 грн.

                    Суддя  Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача –     Ярова  В.О. (довіреність №1 від 03.07.2007р.);

Від відповідача – не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача на користь позивача 10079,09 грн., в т.ч.: сума боргу з урахуванням індексу інфляції –3062,14 грн., пеня за несвоєчасну сплату орендних платежів –6971,02 грн., 45,93 грн. –3% річних.  

Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області №1654 від 25.10.2007р. у зв'язку з виробничою необхідністю справа №20/352/07-14/337/07 передана на розгляд судді Гандюковій Л.П. Ухвалою суду від 25.10.2007р. справа прийнята до провадження, справі присвоєно №№20/352/07-14/337/07-20/552/07, судове засідання призначено на 30.10.2007р.  Ухвалою суду від 30.10.2007р. розгляд справи відкладено на 14.11.2007р.об 11 год.45 хв.  

14.11.2007р. справу розглянуто, за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач надав клопотання про зменшення позовних вимоги та просить стягнути з відповідача суму 8463,68 грн., з яких: 2961,57 грн. –борг по орендним платежам з урахуванням інфляції, 1774,27 грн. –пеня за несвоєчасну сплату орендних платежів, 3690,82 грн. –неустойка, 37,02 грн. –3% річних.  Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позові і клопотанні про зменшення позовних вимог та обґрунтовані ст.ст. 526, 530, 551, 625, 610, 785 ЦК України. Заява про зменшення позовних вимог в порядку ст.22 ГПК України прийнята судом до розгляду. Також позивач на підставі ст.44 ГПК України просить стягнути з відповідача  суму 2500 грн. витрат на послугу адвоката.

Відповідач письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Ухвали суду направлялися відповідачеві за адресою, яка вказана у позовній заяві та довідці Головного управління статистики у Запорізькій області від 05.09.2007р., а саме: Запорізька область, м.Енергодар, вул.Козацька, 9, кв.57. Після розгляду справи і оголошення вступної та резолютивної частини рішення судом о 12 год. 30 хв. отримана телеграма про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою директора. У зв'язку з закінченням судового засідання і прийняттям рішення у справі клопотання не  може бути задоволено. Відповідач не був позбавлений права протягом розгляду справи з липня 2007р. надати витребувані судом документи, заперечення чи направити в судове засідання уповноваженого представника.

Як пояснив позивач, відповідач в усній формі надав заперечення стосовно неправомірності стягнення орендних платежів та неустойки  з підстав того, що відповідач здійснив ремонт орендованого приміщення, та орендні платежі необхідно враховувати у вартість ремонту.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами, оригінали яких дослідженні в судовому засіданні.  

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

          08.08.2005р. між Комунальним підприємством “Аптека №186” (Орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Біпекс” (Орендар, відповідач) був укладений договір оренди №18, за яким позивач передав, а орендар прийняв в тимчасове володіння та користування наступне майно: не житлове приміщення в житловому будинку, яке знаходиться за адресою: м.Енергодар, пр.Будівельників, 20, загальною площею 61,5 кв.м., яке знаходиться на балансі КП “Аптека №186” (п.1.1).      

Пунктом 3.1 договору сторони встановили, що орендна плата за оренду комунального майна визначається у відповідності до Порядку розміру орендної плати за нежитлове приміщення, затвердженого рішенням Енергодарської міської ради №16 від 31.07.1997р. (додаток №1 до договору). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Згідно з додатком №1 до договору оренди (розрахунок орендної плати) орендна плата визначена у розмірі 506,76 грн.

Відповідно до п.3.2 орендар зобов'язався сплачувати орендну плату не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним: 100% орендної плати –шляхом перерахування грошових коштів в місцевий бюджет м.Енергодара та представляти орендодавцеві копію платіжного доручення про сплату не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним.   

Відповідач згідно з  підпункту г) пункту 5.1 договору зобов'язався своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату шляхом перерахування грошових коштів на рахунок місцевого бюджету м.Енергодара.

          Пунктом 2.1 встановлено, що строк дії договору  одинадцять місяців, з 08.08.2005р. по 07.07.2006р. У відповідності до умов п.2.3 договору термін дії договору був пролонгований до 07.06.2007р.

Як свідчать матеріали справи, на час розгляду справи в суді  строк дії договору, що був визначений до 07.06.2007р. відповідно до ст.764 ЦК України та п.2.3 договору оренди, закінчився.

Так, 22.06.2007р. позивач згідно з п.2.3 договору направив на адресу відповідача лист вих.№88, яким повідомив про заперечення з боку орендодавця на подальше користування відповідачем нежитловим приміщенням з вимогою негайно після отримання цього листа здати приміщення орендодавцю по акту. У подальшому такі заперечення направлялись також 04.07.2007р. (телеграма, відмітка про вручення з підписом директора ТОВ“Біпекс” ).  

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на наступних підставах.   

Правовідносини сторін врегульовано договором  оренди. Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується  передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Із матеріалів справи слідує, що відповідачем були сплачені орендні платежі згідно з договором №18 від 08.08.2005р. в сумі 8 610,00 грн. за  період оренди у 2005 році та січень-грудень 2006 року, що підтверджується платіжним дорученням №27, яке долучено до матеріалів справи. Починаючи з січня 2007 року, орендар припинив сплачувати орендну плату, внаслідок чого за період з 01.01.2007р. по 31.05.2007р. згідно з розрахунком позивача станом на 01.06.2007р. у відповідача склалася заборгованість з урахуванням індексу інфляції у розмірі 2961 грн. 57 коп.    

  Відповідно до ст. 18 Закону України  “Про оренду державного та комунального майна” орендар  зобов'язаний  вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.  Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

 Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Відповідач не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань і погашення вищенаведеної суми заборгованості.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення суми 2961 грн. 57 коп.    заборгованості з орендної плати за 2007р. з урахуванням індексу інфляції згідно з наданим розрахунком позивача основані на договорі, відповідають вимогам чинного законодавства України та підлягають задоволенню.

  Також позивач просить стягнути з відповідача  3% річних в сумі 37 грн. 02 коп.  

  Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення  суми 37 грн. 02 коп.   3% річних ( 5 місяців 2007р.) є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму 1 774 грн. 27 коп. –пені за період з 11.02.2007р. по 11.08.2007р., яка нарахована  відповідно до п. 7.4 договору №18 та положень ст.ст. 258, 546, 547, 551, 610 ЦК України, ст. 232 ГК України.

Пунктом 7.4 договору встановлено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання орендарем зобов'язання, передбаченого п.п г) п.5.1 договору, він сплачує орендодавцю пеню у розмірі 0,5% від суми несвоєчасно сплаченої орендної плати за кожен день прострочки.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.232 ЦК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Фактично у договорі сторони встановили пеню за порушення грошового зобов'язання. Факт порушення зобов'язання відповідачем суд вважає  доведеним, вимоги про стягнення пені обґрунтованими. Однак, перевіривши розрахунок позивача, та враховуючи приписи Закону щодо обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ суд вважає, що стягненню підлягає пеня у розмірі 122,45 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму 3690 грн. 82 коп. неустойки за весь час прострочення повернення приміщення.

Як встановлено судом, строк дії договору відповідно до ст.764 ЦК України та п.2.3 договору оренди, закінчився 07.06.2007р.

У випадку припинення договору орендар зобов'язаний негайно повернути орендодавцеві майно у стані, в якому воно було отримано, з урахуванням нормального зносу (п.2.12 договору).

Згідно підпунктом ж)  пункту 5.1 договору орендар зобов'язався повернути орендодавцеві орендуєме майно в останній робочий день строку дії договору, що оформлюється актом повернення майна.

Відповідач ніяких заходів щодо повернення приміщення не здійснив, на час розгляду справи приміщення позивачу не повернуто.

Відповідно до ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі закінчення строку договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у  разі  припинення  договору  найму  наймач  зобов'язаний негайно  повернути  наймодавцеві  річ  у стані,  в якому вона була одержана,  з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.  Якщо  наймач  не  виконує  обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати  від  наймача  сплати  неустойки  у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Як вже зазначалося раніше, строк дії договору закінчився 07.06.2007р., відповідач не надав доказів виконання п.2.12, підпункту ж). п.5.1 договору, на час розгляду справи приміщення не звільнив та не повернув його балансоутримувачу за актом прийому-передачі.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 3690 грн. 82 коп. неустойки за період з 08.06.2007р. по серпень 2007р. включно згідно з розрахунок позивача обґрунтовані, основані на законі та підлягають задоволенню.   

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги в цілому задовольняються  частково.

Заперечення відповідача щодо неправомірного нарахування орендних платежів та неустойки з підстав того, що відповідач здійснив ремонт орендованого приміщення у вартість якого необхідно враховувати орендні платежі, спростовуються наступним.

 Статтею 778 ЦК України встановлено, що наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди речі, він не має права на відшкодування їх вартості.

Відповідно до ст.776 поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено  договором або законом.   

Згідно з підпунктом д). пунктом 5.1 договору  орендар зобов'язався за свій рахунок здійснювати поточний ремонт орендованого майна.

Підпунктами а,д,е пункту 5.2 договору встановлено, що орендар має право: за письмовою згодою орендодавця вносити зміни у склад та стан орендуємого  майна, проводити реконструкцію, технічне переобладнання, яке обумовлює збільшення його вартості; вилучити здійснені ним зі згоди орендодавця поліпшення орендованого майна, які можуть бути відокремлені від вказаного майна без його пошкодження, на відшкодування чи залік в рахунок орендної плати вартості необхідних  витрат на поліпшення орендованого майна, здійснене за згодою орендодавця. Вартість здійснених орендарем без згоди орендодавця поліпшень орендованого майна, відшкодуванню не підлягає.   

 Таким чином, як вбачається з договору, сторони обумовили, що здійснення поточного ремонту за свій рахунок є обов'язком орендаря, на здійснення поліпшень, реконструкції та технічного переобладнання орендованого майна орендар має право виключно за письмовою згодою орендодавця, і тільки у разі отримання такої згоди, має право на відшкодування або зарахування в рахунок орендної плати вартості необхідних витрат на поліпшення орендованого майна.    

Суд вважає, що взаємовідносини сторін щодо проведення чи відсутності проведення поточного ремонту, поліпшень майна, що орендувалося відповідачем,  можуть бути предметом окремого позовного провадження при наявності підстав, оскільки підлягають доказуванню в силу приписів ст.ст.33,34 ГПК України. Відповідач не позбавлений права пред'явити такий позов, однак це не впливає на його зобов'язання  сплатити орендну плату, пеню та неустойку за порушення зобов'язання. Доказів, що до винесення рішення судом проведено зарахування  (залік) в рахунок орендної плати вартості необхідних  витрат на поліпшення орендованого майна, здійсненого за згодою орендодавця, відповідач суду не надав.

 Позивач також просить стягнути з відповідача на підставі ст.44 ГПК України судові витрати на сплату послуг адвоката у розмірі 2 500 грн.  

           Згідно з ст. 44 ГПК України судові витрати складаються, зокрема, з державного мита, оплати послуг адвоката, витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

           Як слідує із матеріалів справи, судові витрати у розмірі 2 500 грн. на оплату послуг адвоката заявлені, оскільки для захисту своїх порушених прав та майнових інтересів позивач повинен був звернутися до суду, для цього звернутися за послугами при складанні процесуальних документів  та для  представництва інтересів у суді до адвоката Ярової (Глушко)  В.О. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №443 від 24.11.2005р.). У підтвердження цих витрат надані договір про надання послуг від 03.07.2007р., акт здачі-приймання послуг від 16.08.2007р., квитанції №13/07 від 13.07.2007р. та  №2830  від 12.11.2007р. на загальну суму 2 500 грн., копія свідоцтва №443 від 24.11.2005р., тому суд визнає обґрунтованими  та співрозмірними із складністю справи вимоги щодо стягнення суми 2 500 грн. на оплату послуг адвоката.  

          Таким чином, згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати  по сплаті державного мита у сумі 102 грн.,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн., витрати  на оплату послуг адвоката у сумі 2 500 грн. суд вважає за необхідне повністю покласти  на відповідача, оскільки спір доведений до суду внаслідок його неправильних дій.

Керуючись  ст. ст. 22, 49, 75, 82–85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю “Біпекс” (71500,  Запорізька область, м.Енергодар, вул.Козацька, 9, кв.57, код ЄДРПОУ 32440551) на користь Комунального підприємства “Аптека №186” (71503, Запорізька область, м.Енергодар, пр.Будівельників,20, код ЄДРПОУ 19264776) суму  2961 грн. 51 коп. боргу з урахуванням індексу інфляції, 37 грн. 02 коп. –3% річних, 122 грн. 45 коп. пені, 3690 грн. 82 коп. неустойки, 102 грн. витрат на державне мито,  118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2 500 грн. витрат на послуги адвоката.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                             Л.П. Гандюкова  

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку із дня його підписання. Рішення  підписано у повному обсязі 01.02.2008р.