Постанова

від 18.01.2011 по справі 35/314-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/314-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2011 року                                    Справа №  35/314-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідача)    

суддів: Головка В.Г. ,Логвиненка А.О.( зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження в.о. секретаря судової палати Євстигнеєва О.С.  № 24 від 17.01.11.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача:  Овчинніков Б.С., представник, довіреність № 32  від 01.01.11;

від відповідача:  Черевик О.М., представник, довіреність № 53-02/104  від 20.12.10;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг  на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2010р. у справі № 35/314-10

за позовом  державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до  відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м.Кривий Ріг 

про стягнення 89 193,0 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ звернулося в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м.Кривий Ріг про стягнення 89 193 грн. штрафу за невиконання плану перевезень вантажів у березні 2010 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2010 року по справі № 35/314-10 (суддя Широбокова Л.П.) позовні вимоги задоволені частково на суму 86 691, 98 грн. як такі,що  підтверджені належними доказами.

В задоволенні решти вимог у сумі 2 501, 02 грн. штрафу за невиконання планів перевезень №№ 104/30, 104/63, 104/79 в позові відмовлено, оскільки позивачем було подано під навантаження менше вагонів, ніж передбачено декадними заявками.

Не погодившись із рішенням, відповідач подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив вказане рішення скасувати та прийняти нове, яким зменшити розмір штрафу, оскільки судом першої інстанції не прийняті до уваги доводи відповідача про те, що виконання плану навантаження, запланованого в обсязі, вказаному в декадних заявках,  не було можливим через неподання запланованої кількості вагонів залізницею.

Також скаржник зазначає, що судом було безпідставно відхилена заява відповідача про зменшення суми штрафу; суд не взяв до уваги те, що збитки у позивача у зв`язку з невиконанням плану були відсутні. Також судом не врахований факт неможливості виконання відповідачем своїх зобов`язань з незалежних від нього причин (відсутність вини).

Позивач вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, просить залишити рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін,  обговоривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України  у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Сторони узгодили та прийняли до виконання план перевезень вантажів на березень 2010 року.

Як на підставу своїх вимог позивач посилається на облікові картки:

-          №2001 –в другій декаді - недовантаження в тонах –3504.  Штраф становить 3 469,00 грн.

   -  №104/16 -  в другій декаді - недовантаження в тонах –3644.  Штраф становить 3 605,20 грн.

   -  №104/24 -  в другій декаді - недовантаження в тонах –3612.  Штраф становить 3574,10 грн.

   -  №104/29 -  в третій декаді - недовантаження в тонах –3726.  Штраф становить 5 527,60 грн.

   -  №2019 -  в першій декаді - недовантаження в тонах –18348.  Штраф становить 23533,30 грн.

   -  №2020 -  в першій декаді - недовантаження в тонах –3503.  Штраф становить 5202 грн., в другій декаді - недовантаження в тонах –3169.  Штраф становить 4714,30 грн., в третій декаді - недовантаження в тонах –2215.  Штраф становить 3321,50 грн. Всього штраф за планом № 2020 становить 13 237,80 грн.

-  №104/6 -  в третій декаді - недовантаження в тонах –3551.  Штраф становить 5272,10 грн.

-  №104/30 -  в третій декаді - недовантаження в тонах –3768.  Штраф становить 5588,90 грн.

-  №104/51 -  в третій декаді - недовантаження в тонах –3459.  Штраф становить 5137,70 грн.

-  №104/63 -  в третій декаді - недовантаження в тонах –1781.  Штраф становить 2600,30 грн.

-  №17/10 -  в другій декаді - недовантаження в тонах –3768.  Штраф становить 5588,90 грн.

-  №17/13 -  в другій декаді - недовантаження в тонах –3768.  Штраф становить 5588,90 грн.

-  №16/47 -  в третій декаді - недовантаження в тонах –3754.  Штраф становить 5568,40 грн.

-  №104/79 -  в третій декаді - недовантаження в тонах –617.  Штраф становить 900,80 грн.

Всього штраф становить 89 193 грн.

Відповідно до статті 105 Статуту залізниць України залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених Статутом та окремими договорами.

Згідно з пунктом 6.1 Правил планування перевезень вантажів (статті 17-21 Статуту залізниць України), затверджених наказом Мінтрансу України від 09.12.2002 року № 873, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29.12.2002 року за № 1030/7318, облік виконання плану перевезень вантажів здійснюється в обліковій картці (додаток 8) за кожним планом, а також за предявленням, та за замовленням про надолуження недовантаження за попередній місяць. На підставі цього обліку визначаються розміри матеріальної відповідальності сторін за невиконання плану.

Пунктом 6.10 Правил планування перевезень вантажів (в редакції на березень 2010 року) передбачено, що штраф за невиконання місячних планів і додаткових замовлень на перевезення вантажів нараховується на залізницю і відправника по закінченні кожної декади, сальдова сума штрафу визначається по закінченні місяця.

У разі перевиконання плану в першій декаді і невиконанні його в другій відповідальність за невиконання плану другої декади зменшується на величину перевиконання плану в першій декаді. Таким же чином враховується перевиконання плану в першій та другій декадах при невиконанні його в третій декаді.

Розрахунки за штрафами здійснюються у порядку і строки, встановлені статтею 109 Статуту залізниці України.

Якщо місячний план або додаткове замовлення виконано в цілому за місяць, розрахунки за штрафами, нарахованими за невиконання плану (замовлення) в окремі декади, не провадяться.

Для планів і додаткових замовлень, що виконуються за погодженими графіками, розрахунки щодо сплати штрафів здійснюються за період, на який погоджено графік.

Пунктом 6.4.6 Правил планування перевезень вантажів визначено, що у графі 7 зазначаються причини недовантаження до плану. У разі письмової відмови відправника від завантаження у цій графі робиться відмітка: "відмова від _____ вагонів" із зазначенням дати відмови. Заява відправника про відмову додається до облікової картки.

У разі неплатоспроможності відправника, наявності заборони навантаження через карантин або з інших причин про це також робиться відповідна відмітка.

Якщо окремої доби мало місце недовантаження одночасно з вини залізниці і відправника, у цій графі, крім причин недовантаження, вказується окремо кількість вагонів (контейнерів), не завантажених з вини залізниці і відправника.

Пунктом 6.5.3 вказаних Правил передбачено, якщо буде встановлено, що план за декаду не виконано, провадиться такий розрахунок:

кількість вагонів (контейнерів), не завантажених з вини залізниці, визначається як різниця між підсумками граф 4 і 2. Крім того, від цієї різниці віднімається кількість вагонів (контейнерів), не поданих з вини відправника (через відсутність заявки, вантажу, зайнятість фронту навантаження тощо). У разі, коли є обставина, за якою згідно із статтею 108 Статуту залізниць України залізниця звільняється від сплати штрафу за невиконання плану перевезень, кількість вагонів (контейнерів), не поданих у зв'язку з цією обставиною, також віднімається від зазначеної різниці. Кількість тонн, не завантажених з вини залізниці, визначається шляхом множення кількості не завантажених з вини залізниці вагонів на норму статичного навантаження цього плану. Якщо загальне недовантаження за декаду в тоннах менше визначеного, то на вину залізниці відноситься загальне недовантаження в тоннах;

кількість вагонів (контейнерів), не завантажених з вини відправника, визначається шляхом віднімання суми, підрахованої за декаду у графі 5, від суми, підрахованої у графі 4, і додавання кількості вагонів (контейнерів), не поданих залізницею під завантаження з вини відправника. Кількість тонн, не відвантажених з вини відправника, визначається шляхом віднімання суми, підрахованої у графі 6, та кількості тонн, не завантажених з вини залізниці із суми, підрахованої у графі 3.

Якщо є обставина, яка згідно із статтею 107 Статуту залізниць України звільняє відправника від сплати штрафу за невиконання плану перевезень, вина відправника за недовантаження зменшується на кількість не завантажених у зв'язку з цим вагонів (тонн), контейнерів.

Пунктом е) статті 108 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця звільняється від сплати штрафу за невиконання планів перевезень у разі не завантаження відправником вагонів, поданих йому у меншій кількості, ніж заплановано.

З огляду на викладене, кількість вагонів, недовантажених з вини залізниці по плану 104/79 відсутня, оскільки подані залізницею вагони 30.03.2010 року у кількості 7, були повернуті вантажовідправником у порожньому стані.

З поданих 38 вагонів 25.03.2010 року по плану 104/30 відповідачем не навантажено жодного вагону. По плану 104/63 з поданих 20 вагонів відповідачем не навантажено жодного вагону.

Отже, за вказаними планами з вини вантажовідправника не завантажено жодного запланованого вагона. Доказів не завантаження запланованих вагонів з вини залізниці відповідачем не надано.

Доводи скаржника про те що, у разі неподачі залізницею на добу  запланованих вагонів, штраф повинен нараховуватись тільки за фактично надані вагони до уваги не приймаються, як не обґрунтовані нормами чинного законодавства.

Статтею 107 Статуту залізниць України визначено вичерпний перелік підстав, за яких вантажовідправник звільняється від сплати штрафу за невиконання плану перевезень, а саме у разі:

а) стихійного лиха (замети, смерч, повінь, пожежа, землетрус тощо), що підтверджено відповідними документами згідно з Правилами і призвело до припинення руху на залізничних під'їзних коліях, або якщо згідно з чинним положенням виконувати вантажні роботи заборонено, а також у разі аварії на підприємстві, через що було припинено виробництво відвантажуваної продукції протягом не менше як трьох діб підряд;

б) обмеження перевезень згідно із статтею 29 цього Статуту;

в) невикористання вагонів (контейнерів), поданих понад планову норму без письмового погодження з вантажовідправником;

г) виконання плану в тоннах вантажів, перевезення яких планується у тоннах і вагонах;

д) надолуження недовантаження, допущеного протягом декади.

У разі коли вантажовідправник шляхом ущільненого завантаження вагонів (контейнерів) використав менше запланованої кількості вагонів (контейнерів), штраф за недовантаження відповідної кількості вагонів (контейнерів) не стягується.

Якщо вантажовідправник письмово відмовився від вагонів (контейнерів), передбачених заявкою, не менш ніж за дві доби до дня завантаження, розмір штрафу зменшується на третину.

Доказів наявності обставин, передбачених статтею 107 Статуту залізниць України, відповідачем не надано. З облікових карток вбачається, що і подані залізницею у меншій кількості вагони відповідачем не були завантажені у повному обсязі з причин не залежних від залізниці.

Згідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене і те, що штраф за невиконання планів перевезень за березень 2010 року підтверджений позивачем належними доказами (обліковими картками), судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у сумі 86 691, 98 грн.

Позовні вимоги про стягнення 2 501, 02 грн. штрафу за невиконання планів перевезень №№ 104/30, 104/63 та 104/79 також підлягають задоволенню з наведених вище обставин, у зв`язку з чим рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2010 року по справі № 35/314-10 підлягає зміні в цій частині.

Щодо незадоволення заяви відповідача про зменшення суми штрафу відповідно ст..551 Цивільного кодексу України та п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України слід зауважити наступне.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до пункту частини 1 статі 83 Господарського процесуального кодексу України  Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Доказів, які б підтверджували винятковість даного випадку, а саме стягнення штрафу за невиконання плану перевезень, стягнення якого не передбачає наявність будь-яких збитків у залізниці від невиконання плану перевезень вантажовідправників, відповідачем не надано.

Також, як зазначалось вище, відповідачем не надано доказів, які б свідчили, що невиконання плану перевезень сталося не з його вини.

Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника, з вини якого справа дійшла до суду.

Керуючись статтями 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг  - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2010 року по справі № 35/314-10 -  змінити.          

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг  на користь державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ 89 193 грн. штрафу за невиконання плану перевезень у березні 2010 року, 891, 93 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

        Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд у двадцятиденний  строк.

Головуючий суддя                                                               О.М.Лисенко   

Суддя                                                                                      В.Г.Головко

Суддя                                                                                      А.О.Логвиненко

Повний текст постанови підписаний   19 .01.2011 року.