Постанова

від 19.01.2011 по справі 8/196-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/196-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2011 року                                                                             Справа №  8/196-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:       

головуючий –суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді –Мороз В.Ф., Науменко І.М.,

секретар судового засідання –Врона С.В.,

за участю представників сторін:

від позивача –Гречко О.Г., довіреність від 17 січня 2011 року №12-07/11;

від відповідача – Спектор І.Ю., довіреність від 10 листопада 2010 року б/н;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Діксі-Д”, м.Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2010 року у справі №8/196-10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Авангард”, м.Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Діксі-Д”, м.Дніпропетровськ

про стягнення 19170,81 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2010 року у справі № 8/196-10 (суддя Дубінін І.Ю.) задоволено у повному обсязі позов ТОВ “Авангард”, стягнуто з відповідача ТОВ “Діксі-Д” на користь позивача 18750,88 грн. основного боргу, 141,19 грн. втрат від інфляції, 278,74 грн. 3% річних, 191,71 грн. витрат по сплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При винесенні рішення господарський суд виходив із неналежного виконання відповідачем зобов'язань з поставки оплаченого товару, у зв'язку з чим з останнього стягнуто суму недопоставленого товару, як заборгованість, на користь позивача як нового кредитора, який набув право вимоги на підставі договору про відступлення права вимоги від 21 червня 2010 року №2106/2010. Також судом задоволені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання з повернення коштів.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач –ТОВ “Діксі-Д”, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, недоведеність встановлених судом обставин справи, невідповідність висновків обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати і прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що покупцем ТОВ “Стар Лайтс” рахунок-фактура № СФ-0000384 від 10 березня 2010 року на суму 307024 грн. було оплачено лише в сумі 306947,20 грн., у зв'язку з чим вказана оплата зарахована не була, а на момент поставки ціна товару збільшилася і склала 324888,72 грн., у зв'язку з чим заборгованість за поставлений товар складає 1488,32 грн. Також відповідач вказує про недійсність договору №2106/2010 про відступлення права вимоги, укладеного позивачем з ТОВ “Стар Лайтс”, відносно якого було порушено справу про банкрутство, без погодження з розпорядником майна. Крім цього, відповідач вказує про неправомірність розгляду справи господарським судом у його відсутність.

Позивач –ТОВ “Авангард”, проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду –без змін. У поданому відзиві зазначає, що рахунок-фактура № СФ-0000384 від 10 березня 2010 року був оплачений з урахуванням заборгованості відповідача з попередньої поставки, позивач вважає необґрунтованим збільшення відповідачем ціни товару через 8 місяців після його поставки, вказує про чинність договору про відступлення права вимоги та правомірність розгляду справи без відповідача, належним чином повідомленого про час судового засідання.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі усної домовленості між ТОВ “Стар Лайтс” та відповідачем ТОВ “Діксі-Д” про поставку товару останнім виставлено рахунок-фактуру від 17 лютого 2010 року № СФ-0000355 на оплату заготівки квадратної 125х125 у кількості 68 т за ціною без ПДВ 3683,3333 грн. за тону та залізничного тарифу (4756 грн.) на загальну суму 306267,20 грн. з ПДВ /а.с.10/.

На підставі вказаного рахунку платіжним дорученням від 17 лютого 2010 року №262 ТОВ “Стар Лайтс” перерахувало на користь відповідача грошові кошти в сумі 306278 грн. /а.с.11/.

За видатковою накладною від 24 лютого 2010 року № РН-0000050 відповідач відвантажив покупцю ТОВ “Стар Лайтс” 64,28 т товару (заготівки квадратної 125х125) за ціною 3683,3333 грн. за тону, з урахуванням залізничного тарифу 4756 грн., на суму 289824,80 грн. з ПДВ /а.с.12/.

Також, відповідачем ТОВ “Діксі-Д” було виставлено рахунок-фактуру від 10 березня 2010 року № СФ-0000384 на оплату заготівки квадратної 125х125 у кількості 68 т за ціною без ПДВ 3691,66667 грн. за тону та залізничного тарифу (4820 грн.) на загальну суму 307024 грн. з ПДВ /а.с.14/.

На підставі зазначеного рахунку платіжним дорученням від 10 березня 2010 року № 379 ТОВ “Стар Лайтс” перерахувало відповідачу грошові кошти в сумі 306947,20 грн. /а.с.15/.

За видатковою накладною від 22 березня 2010 року № РН-0000073 відповідач поставив ТОВ “Стар Лайтс” товар –заготівку квадратну 125х125 у кількості 67,464 т за ціною 3691,66667 грн. за тону, з урахуванням залізничного тарифу 4820 грн., на суму 304649,52 грн. з ПДВ /а.с.16/.

Вищевказані фактичні дії ТОВ “Стар Лайтс” та ТОВ “Діксі-Д” свідчать про існування між ними відносин купівлі-продажу та обов'язку відповідача передати покупцю товар за обумовленими ціною та кількістю (ст.ст.11, 638, 639, 655, 662 ЦК України).

Загальна сума отриманих відповідачем від ТОВ “Стар Лайтс” коштів складає 613225,20 грн. (306278 грн. + 306947,20 грн.)., загальна вартість поставленого відповідачем товару складає 594474,32 грн. (289824,80 грн. + 304649,52 грн.), недопоставлено відповідачем товару на суму 18750,88 грн. (613225,20 грн. –594474,32 грн.).

Як встановлено ч.1 ст.670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що відповідачем ТОВ “Діксі-Д” недопоставлено товару на суму 18750,88 грн., останній зобов'язаний повернути вказану суму покупцеві.

21 червня 2010 року між ТОВ “Стар Лайтс” та позивачем –ТОВ “Авангард” укладений договір № 2106/2010 про відступлення права вимоги /а.с.18-19/, згідно умов якого первинний кредитор (ТОВ “Стар Лайт”) передає належне йому право вимоги згідно з фактичними договірними відносинами з витребування зайво сплаченої суми при покупці металопрокату ТОВ “Діксі-Д” згідно рахунків від 17 лютого 2010 року №СФ-0000355, від 10 березня 2010 року №СФ-0000384, а новий кредитор (позивач) приймає право вимоги виконання зобов'язань, що належить первинному кредитору за основними рахунками. Відповідно до п.1.2 вказаного договору новий кредитор займає місце первинного кредитора в зобов'язаннях, які виникли за основними рахунками в об'ємах і на умовах, які існують на момент укладення цього договору.

25 червня 2010 року позивач направив відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги та заміну кредитора, яке вручене відповідачу 30 червня 2010 року /а.с.21-22/.

Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням вищенаведених обставин справи і положень закону судова колегія вважає вірним висновок господарського суду про задоволення позовних вимог ТОВ “Авангард” в частині стягнення на його користь з відповідача основного боргу в сумі 18750,88 грн.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, щодо недійсності договору відступлення права вимоги та поставки ним товару на оплачену суму з посиланням на збільшення ціни товару, судовою колегією відхиляються як необґрунтовані.   

Частина 1 ст.691 ЦК України передбачає обов'язок покупця оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу.

Як встановлено ст.632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом; зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Як вбачається із матеріалів справи, ціна товару по другій поставці у розмірі 3691,66667 грн. за тону була визначена відповідачем у рахунку-фактурі від 10 березня 2010 року № СФ-0000384 /а.с.14/ і прийнята покупцем ТОВ “Стар Лайтс” шляхом оплати вказаного рахунку, а тому є погодженою сторонами у вказаному розмірі.

Твердження відповідача про неповну оплату покупцем вказаного рахунку-фактури судова колегія визнає неспроможними, оскільки ТОВ “Стар Лайтс” здійснена оплата з урахуванням наявності заборгованості відповідача по першій поставці в сумі 16453,20 грн. (306278 грн. –289824,80 грн.), тому рахунок від 10 березня 2010 року № СФ-0000384 оплачено у повному обсязі.

Згідно виданих відповідачем видаткової накладної від 22 березня 2010 року № РН-0000073 та податкової накладної від 11 березня 2010 року № 0000000101 /а.с.16, 17/ товар був поставлений за встановленою сторонами ціною –3691,66667 грн. за тону.

Збільшення ж відповідачем ціни товару після його поставки є неправомірним і суперечить вимогам закону.

Також судовою колегією відхиляються доводи відповідача щодо неправомірності укладення покупцем ТОВ “Стар Лайтс” та позивачем ТОВ “Авангард” договору від 21 червня 2010 року № 2106/2010 про відступлення права вимоги, оскільки наведені відповідачем обставини не можуть слугувати підставою для звільнення його від виконання обов'язку щодо повернення суми вартості недопоставленого товару. Обставин, які б свідчили про недійсність вказаного договору, судовою колегією не встановлено.

Доводи відповідача про порушення судом норм процесуального права з посиланням на неправомірність розгляду справу у його відсутність судова колегія визнає безпідставними, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання /а.с.23/, про причини неявки суд не повідомив, у зв'язку з чим господарський суд правомірно розглянув справу без участі відповідача за наявними доказами.

Що стосується рішення господарського суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних та річних на підставі ст.625 ЦК України, то із вказаним висновком судова колегія не погоджується виходячи з наступного.

Як передбачено ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вищевказаними положеннями закону передбачено нарахування індексу інфляції та річних на суму заборгованості у разі порушення боржником грошового зобов'язання.

Разом з цим, у спірних правовідносинах відповідач мав зобов'язання з поставки товару, які не є грошовими, а томі підстави для застосування положень ст.625 ЦК України відсутні.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду у зв'язку з невідповідністю викладених в ньому висновків обставинам справи, підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних та річних. В решті рішення відповідає вимогам законодавства і підлягає залишенню без змін.

Господарські витрати у справі підлягають відповідному перерозподілу, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Діксі-Д” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2010 року у справі № 8/196-10 скасувати в частині стягнення втрат від інфляції та річних та змінити в частині розподілу господарських витрат.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

“ Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Діксі-Д” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Авангард” 18750,88 грн основного боргу, 187,51 грн. витрат по сплаті державного мита, 230,83 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.”.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати наказ.

Головуючий                                                                                              О.В.Голяшкін

Судді                                                                                                          В.Ф.Мороз

                                                                                                                І.М.Науменко