Постанова

від 17.01.2011 по справі 25/34-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25/34-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2011 року                                    Справа №  25/34-10

          Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф.  (доповідача)    

суддів: Науменка І.М., Голяшкіна О.В.

при секретарі: Ковзиков В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Шибеко Д.В.,  довіреність № б/н  від 01.07.10,

від відповідача:  Маслов Д.В.,  довіреність № б/н  від 20.05.10;

від третьої особи:  не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Унітрейд" на рішення господарського суду Дніпропетровської області  від  22.09.2010р.   у справі №25/34-10

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ПОЖМАШ ЮГ",

м. Запоріжжя 

до  товариства з обмеженою відповідальністю "Унітрейд", м. Дніпропетровськ 

за участю третьої особи  без самостійних вимог на предмет спору:  товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий  будинок 2009", м. Кременчук

про стягнення 2 325 891,87 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

         Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2010 р. по справі №25/34-10 (суддя Чередко А.Є.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнути з відповідача на користь позивача суму внесеної останнім попередньої оплати у розмірі  1 920 509,04грн. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу , в якій просить  скасувати дане рішення та прийняти нове, яким  відмовити в задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення  господарським судом при його прийнятті норм матеріального та процесуального права. Вказує зокрема на порушення судом першої інстанції ст. 35 ГПК України щодо неврахування фактів, встановлених у рішенні господарського суду у іншому спорі. Крім того необґрунтованим вважає покладення на нього обов'язку щодо повернення сплаченої позивачем попередньої оплати, оскільки грошові кошти були перераховані первісному боржнику.

Позивач   в відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду першої інстанції  залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Третя особа в судове засідання не з'явилася. Враховуючи, що остання належним чином  повідомлялася про призначення апеляційної скарги до розгляду за місцем юридичної та фактичної адреси, а матеріали справи  дозволяють визначитись  щодо законності оскаржуваного рішення, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за її відсутності.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

          Як вбачається з матеріалів справи  та встановлено судом першої інстанції між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ПОЖМАШ ЮГ" та товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім 2009“ 08.05.2009 р. було укладено договір купівлі-продажу №01-М100_1,2_0,1, відповідно до якого продавець (ТОВ “Торговий дім 2009”) зобов'язався передати у власність покупцеві (ТОВ “ТД ПОЖМАШ ЮГ”) мазут топочний, марки М-100, ГОСТ 10585-99, а покупець сплатити та прийняти нафтопродукти російського походження в кількості 6 000 МТ+-5% на суму 11 400 000,00 грн., згідно умовам договору.

Згідно п. 2.3.1.2. договору позивач платіжним дорученням  №30  від 08.05.2009р. здійснив передплату у розмірі 2 373 000,00 грн., що склало 50% від вартості партії товару, що мала бути поставлена. Партією товару, відповідно до заявки на перевезення вантажів №1 від 08.05.2009р., яка є невід'ємною частиною договору, є кількість товару у розмірі 2500+-5% МТ.

Продавцем як у строки, обумовлені у п.2 заявки (протягом травня 2009 р.), так і надалі  мазут топочний М100 ТОСТ 10585-99 поставлений позивачу не був.

Вподальшому між ТОВ “ТОРГОВИЙ ДІМ 2009”(первинний боржник) і ТОВ “УНІТРЕЙД”(новий боржник) за згодою ТОВ “ТД ПОЖМАШ ЮГ”(кредитор) та ТОВ ПНПП “Укренергопром”(комісіонер первинного боржника), було укладено договір переводу боргу № 1 від 10.07.2009 року (далі - договір переводу боргу).

Відповідно до п.1.3 договору переводу боргу, відповідач приймає на себе зобов'язання передати у власність позивача мазут топочний марки М100 по ГОСТ 10585-99 (далі - товар) в розмірі 1390 МТ (1250 МТ - на суму 2375000 грн, та 140 МТ відповідно п. 1.4) відповідно до умов договору № 01-М100_1,2_0,1 від 08.05.2009р.

Пунктом 1.4 передбачено, що позивач зобов'язаний продати 140 МТ мазуту топочного і грошові кошти від продажу направити Відповідачу для проведення оплат по розмитненню товару, сплати ПДВ, транспортних витрат, оплати послуг ТехПД і дод. зборів ж/д. станції Конотоп з доставки з кордону, сплати витрат після екології, сертифікації, відбору проб. У свою чергу Кредитор здійснював необхідні платежі, в загальній сумі 173 913,14 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученням та не заперечується відповідачем, не отримавши при цьому необхідних 140 МТ товару.

Отже згідно матеріалів справи, що також не оспорюється  сторонами, позивачем крім 2 375 000,00 грн. перерахованих у  якості  передплати первісному  боржнику  було здійснено  доплату за товар новому боржнику у розмірі 173 913,14 грн., тоді як останнім на виконання  своїх зобов'язань внаслідок  укладення договору переведення боргу, позивачу було передано товар у кількості 330,739 МТ на суму 628 404,10 грн., тобто  було недопоставлено товару у кількості 919,261 МТ на загальну суму 1 920 509,04 грн., що були сплачені позивачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи  переведення на відповідача боргу згідно договору № 1 від 10.07.2009 р.,  щодо поставки товару за договором №01-М100_1,2_0,1 від  08.05.2009 р., останній несе ризик невиконання відповідного зобов'язання щодо передання товару покупцю протягом дії зазначених договорів (до 31.12.2009 р.), у тому числі пов'язані з цим наслідки щодо повернення  сплаченої за товар суми  попередньої оплати.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції  правомірно відхилив доводи відповідача  щодо ненабуття ним зобов'язань щодо поставки товару за договором купівлі-продажу через неукладеність  договору переведення  боргу. При цьому суд першої інстанції правомірно не погодився з посиланням відповідача на рішення господарського суду Дніпропетровської області  від 20.07.2010р. у справі №14/165-10 про відмову у задоволенні позову про визнання  недійсним договору переводу боргу та  зроблений  у цьому рішенні висновок щодо неукладення договору. Даний висновок є оцінкою фактичних обставин, зробленою у зв'язку з незазначенням  у договорі переводу боргу  ціни договору. Натомість судом першої інстанції правомірно враховано, що даний договір був підписаний відповідними сторонами, первісним та новим боржником, переведення боргу здійснене за  згодою кредитора, зазначений договір був  прийнятий сторонами до виконання, поставка товару була частково здійснена новим боржником. Вказаний договір у судовому порядку недійсним не визнаний, а його нікчемність  прямо  законом не встановлена.

Обґрунтованою є відмова у задоволенні решти позовних вимог, у тому числі щодо стягнення збитків у  загальному розмірі 304 279,88 грн., мотивованих  постачанням йому товару неналежної якості, що  обумовило зменшення ціни товару при подальшому його продажу за договором, укладеним з МПП “Леон”. Оцінивши умови договору,  передбачені п. 6.7,6.8,6.11 договору, пред'явлення позивачем претензії з пропуском строку на її заявлення, суд першої інстанції правомірно зробив висновок про недоведеність  належними  доказами  цих позовних вимог, а також необґрунтованість  позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат, 3 % річних та пені. Інфляційні втрати у розмірі 55 694,76 грн.  та 3% річних у розмірі 17 363,50 грн. нараховані позивачем на суму 1920509,04грн. за період з 09.10.2009р. по 26.01.2010р., у який у відповідача було відсутнє перед позивачем грошове зобов'язання, що унеможливлює  застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України  до спірних правовідносин.

За викладеного доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення., яке відповідає фактичним обставинам та ґрунтується на законі.

Керуючись ст.ст. 101-105  Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу  товариства з обмеженою відповідальністю "Унітрейд" залишити без задоволення.  

Рішення господарського суду Дніпропетровської області  від 22.09.10 р. у справі              №25/34-10 залишити без змін.

Постанова набирає законної  сили з моменту проголошення і може бути оскаржена  в касаційному порядку  протягом двадцяти  днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя:                                                                      В.Ф.Мороз

Суддя:                                                                                І.М.Науменко

Суддя:                                                                                О.В.Голяшкін