Постанова

від 20.01.2011 по справі 32/254-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

32/254-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2011 року                                                     Справа №  32/254-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:                   

головуючого судді –Тищик І.В. (доповідач)

суддів – Верхогляд Т.А., Білецька Л.М.

при секретарі – Ревкова Г.О.

        за участю представників сторін:

        позивач: Скиба С.Г.

        відповідач: не з'явився

           розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного  товариства „Павлоградвугілля”, м. Павлоград Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.10р. у справі № 32/254-10

           за позовом відкритого акціонерного  товариства „Павлоградвугілля”, м. Павлоград Дніпропетровської області

           до публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк”, м. Дніпропетровськ

           про визнання правовідносин такими, що припинилися та визнання виконавчого напису нотаріуса № 695 від 10.05.2000р. таким, що не підлягає виконанню,

                                                                ВСТАНОВИВ:  

           У вересні 2010 року позивач звернувся до господарського суду з позовом до ПАТ КБ „Приватбанк” про припинення правовідносин на підставі виконавчого напису нотаріуса №695 та визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

            Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2010  року у справі № 32/254-10 (суддя Васильєв О.Ю.) в задоволенні позову відмовлено.

           Вмотивовуючи рішення, господарський суд послався на відсутність підстав для задоволення позову; відповідно до виконавчого напису нотаріуса вимоги банку забезпечені заставою майна боржника; відтак відповідач не являється конкурсним кредитором і на його вимоги не розповсюджуються приписи ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

           Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача. При цьому скаржник посилається на невідповідність тексту виконавчого напису нотаріуса вимогам ст.89 Закону України „Про нотаріат”, внаслідок чого вказаний напис не є доказом існування договору застави; на думку скаржника, наявність договору застави не позбавляє кредитора обов'язку звернутися із заявою про визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство.

           Відповідачем відзив на апеляційну скаргу наданий не був.

           У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

           Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

           Як вбачається з матеріалів справи, 10.05.2000р. приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу було вчинено виконавчий напис № 695, відповідно до якого з шахти «Самарської»ДП ДХК «Павлоградвугілля»на користь Павлоградської філії КБ «Приватбанк»підлягала стягненню заборгованість за кредитним договором  № 784 від18.12.1996 р. у розмірі 974 898,77 грн.

           Ухвалою від 07.04.05 р. Тернівський міський суд Дніпропетровської області здійснив заміну сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання вищезазначеного виконавчого напису та визнав боржником ВАТ «Павлоградвугілля».

           Виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом відповідно до ст. 3 Закону України „Про виконавче провадження”.

           Постановою державного виконавця ВДВС Павлоградського міськрайонного управління юстиції від 20.06.2005 р. було відкрито та постановою від 29.06.2005р. зупинено виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого напису нотаріуса. Підставою для зупинення виконавчого провадження явилося порушення господарським судом Дніпропетровської області провадження у справі № Б26/7/05 про банкрутство  ВАТ  «Павлоградвугілля».

            Справу про банкрутство ВАТ «Павлоградвугілля»порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11 січня 2005 року і з цього моменту боржник знаходиться в особливому правовому режимі, який регламентується нормами Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі –Закон № 2343), а вимоги всіх кредиторів погашаються в межах процедури банкрутства в порядку, встановленому зазначеним Законом.

           24.09.05 р. в газеті «Голос України»№ 181 опубліковано оголошення про порушення провадження у справі № Б26/7/05 про банкрутство  ВАТ  «Павлоградвугілля».

            Відповідно до приписів ст.14 Закону України  «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»  конкурсні  кредитори  за  вимогами, які  виникли  до  дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

            Водночас статтею 1 Закону конкурсними кредиторами визнаються кредитори за  вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна   боржника.   

           Відповідачем кредиторські вимоги, що ґрунтуються на вищезазначеному виконавчому написі нотаріуса, у місячний строк, передбачений Законом України  «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»заявлені не були.

           Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.06 р. у справі № Б26/7/05 затверджено  реєстр вимог кредиторів ВАТ «Павлоградвугілля»та визнано погашеними вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання чи не заявлені взагалі.

           За вказаних обставин позивач вважає погашеними вимоги ПАТ КБ „Приватбанк” за вказаним виконавчим написом нотаріуса та вимагає визнання цього напису таким, що не підлягає виконанню.

          Господарський суд дійшов висновку про те, що вимоги ПАТ КБ «Приватбанк»про стягнення з ВАТ «Павлоградвугілля»заборгованості за кредитним договором були забезпечені заставою майна боржника, а тому за цими вимогами відповідач не є конкурсним кредитором і на ці вимоги не розповсюджуються приписи ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», однак, з даним висновком погодитись не можна.

           Висновок господарського суду про наявність договору застави ґрунтується безпосередньо на змісті виконавчого напису, відповідно до якого вимоги банку за кредитним договором забезпечені договором застави №21 від 18.12.96р. Самих договорів, як кредитного договору, так і договору застави, укладеного в забезпечення останнього, матеріали справи не містять; не надані вказані договори і в судове засідання апеляційної інстанції.

            За вказаних обставин неможливо дійти висновку між якими підприємствами був укладений договір застави, чи була шахта „Самарська”  ДП ДХК „Павлоградвугілля” (боржник за кредитним договором) стороною у договорі застави, яке майно передавалося в заставу тощо. Відповідачем не доведений ні факт передачі боржником майна в заставу на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, ні факт, що майно, яке було передано в заставу, знаходиться у боржника на теперішній час.

            З огляду на викладене вимоги кредитора не можуть вважатися такими, що забезпечені заставою, відтак, ПАТ КБ „Приватбанк” являвся конкурсним кредитором у справі № Б26/7/05, на вимоги якого поширювалися норми ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», приписів якої банк не дотримався, вимог до божника в установлений чинним законодавством строк не заявив.

            При цьому, вчинення нотаріусом виконавчого напису про стягнення заборгованості з боржника не звільняло кредитора від обов'язку подати заяву у справі про банкрутство в порядку ст. 14 Закону № 2343.

            Таким чином, відповідно до ухвали господарського суду від 31.07.06 р. у справі № Б26/7/05 майнові вимоги ПАТ КБ „Приватбанк”  до боржника в частині стягнення заборгованості за виконавчим написом нотаріуса за № 695 від 10.05.2000року вважаються погашеними, внаслідок чого, вказаний виконавчий напис нотаріуса слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

            За викладених обставин позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.

            В частині визнання правовідносин між сторонами такими, що припинилися, заявлений позов не відповідає встановленим законом способам захисту прав, в зв'язку з чим, задоволенню не підлягає.  

            З огляду на невідповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, колегія суддів дійшла висновку  про підставність вимог скаржника щодо її скасування.

            На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд          

                                                          ПОСТАНОВИВ :          

            Апеляційну скаргу відкритого акціонерного  товариства „Павлоградвугілля” задовольнити частково.            

            Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2010 року у справі №32/254-10 скасувати.

            Позов задовольнити частково.

            Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Павлоградського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Гущиної О.І. від 10.05.2000 року № 695 таким, що не підлягає виконанню.

            В решті позову відмовити.

            Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

            Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

            Головуючий                                                                             І.В. Тищик

            Судді:                                                                                        Т.А.Верхогляд

                                                                                                                 Л.М.Білецька