Постанова

від 02.02.2011 по справі 32/276-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

32/276-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2011 року                                    Справа №  32/276-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Шуби І.К. (доповідача),

суддів: Сизько І.А., Чоха Л.В.,

при секретарі судового засідання: Савін В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу спільного сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми “Насіння-сервіс”

на рішення господарського суду Дніпропетровської  області від  23.11.2010р. у справі №32/276-10

за позовом спільного сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми “Насіння-сервіс”, с.м.т. Нововоронцовка Херсонської області

до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю “Гран Іновація”, м.Дніпропетровськ

до відповідача-2  товариства з обмеженою відповідальністю “Агросфера”, м.Дніпропетровськ

про визнання недійсним договору

за участю представників сторін:

від позивача: Мозгового О.В. –представник по довіреності №24 від 26.05.2010р.;

від відповідача-1: не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;

від відповідача-2: Сущенко Н.В. –представник по довіреності від 18.01.2011р. ВРЕ №524745, посвідчена приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу за реєстровим №115.

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2010 року спільне сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми “Насіння-сервіс” (далі позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання договору поруки №2028-ПОР від 13.03.2009р., укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю “Агросфера” та товариством з обмеженою відповідальністю “Гран Іновація”, недійсним.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2010р. по справі №32/276-10 (суддя Васильєв О.Ю.), яке оформлене відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 26.11.2010р., в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору поруки відмовлено, судові витрати покладено на позивача.

Рішення мотивоване тим, що між відповідачем-1 та відповідачем-2 укладено договір поруки №2028/2-ПОР, який не суперечить вимогам форми договору, підписаний правоздатними сторонами, відповідає вимогам статтей 553-559 Цивільного кодексу України, не суперечить вимогам Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг та Положення про надання послуг з фінансового лізингу юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду позивач подав апеляційну скаргу на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2010р. у справі №32/276-10.

В апеляційній скарзі позивач, вважаючи рішення незаконним, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, статтей 22, 38 Господарського процесуального кодексу України, п. 2 статті 203 Цивільного кодексу України щодо невизначеності правового статусу відповідача-1, а отже і  його цивільної дієздатності, посилаючись на те, що спірний договір укладено між відповідачами з метою розгляду господарським судом Дніпропетровської області спорів по договору купівлі –продажу, укладеним між позивачем та відповідачем-2, просив скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2010р. у справі №32/276-10 та прийняти нове, яким визнати договір поруки №2028/2-ПОР від 13.03.2009р. недійсним.   

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.01.2011 року апеляційну скаргу позивача, прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 02.02.2011 року.

25 січня 2011 року від позивача на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про витребування у відповідача –1 додаткових доказів, зокрема: договору поруки №2028/2-ПОР від 13.03.2009р. та документів, що свідчать про державну реєстрацію відповідача –1, його дієздатність, правовий статус.

02 лютого 2011 року від відповідача-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому посилаючись на недоведеність обставин, викладених позивачем в позовній заяві, які ґрунтуються лише на припущеннях, відсутність правових підстав для визнання недійсним спірного договору поруки, відповідач –2 просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржене судове рішення залишити без змін.

Представник відповідача –1 у судове засідання 02 лютого 2011 року не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, з'ясувавши думку представника позивача який вважав за необхідне відкласти розгляд справи, відповідача –2 який вважав за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності відповідача –1, колегія суддів, порадившись на місці, приймаючи до уваги, що відповідач –1 про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, ухвалила: розглядати справу у відсутності представника відповідача-1.    

В судовому засіданні 02 лютого 2011 року представник позивача відмовився від клопотання про витребування документів, що свідчать про цивільну дієздатність та правовий статус відповідача –1, договору поруки у зв'язку з наявністю цих доказів в матеріалах справи.

В судовому засіданні 02 лютого 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови, яка складена в повному обсязі 04 лютого 2011 року.

Заслухавши доповідь головуючого судді –доповідача, пояснення представників позивача та відповідача –2, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга  спільного сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми “Насіння-сервіс” не підлягає задоволенню з наступних підстав.

По справі встановлено, що 13 березня 2009р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Агросфера” (продавець) та спільним сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми “Насіння-сервіс” (покупець) був укладений договір купівлі -  продажу №2028 –К, пунктом 1 якого передбачено, що покупець зобов'язується прийняти та сплатити вартість засобів захисту рослин; підпунктом 8.1 вищевказаного договору сторони передбачили в забезпечення виконання зобов'язання покупця укладення продавцем договору поруки 13 березня 2009р.

13 березня 2009р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Агросфера” (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю „Гран Іновація” (поручитель) був укладений договір поруки №2028/2 –ПОР, предметом цього договору є зобов'язання поручителя перед кредитором відповідати за порушення боржником - спільним сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми “Насіння-сервіс” зобов'язань боржника перед кредитором по договору купівлі-продажу №2028 –К від 13.09.2009р.; п. 1.4 договору передбачено, що поручитель відповідає солідарно та в повному обсязі по зобов'язанням боржника –ТОВ „Насіння - сервіс” перед кредитором по основному договору.

У п.6.1.3. наведеного договору поруки зазначено, що його підписання не є наданням поручителем фінансової послуги та не потребує отримання відповідних дозволів ( ліцензій, погоджень, тощо ), необхідність яких передбачена чинним законодавством України для надання фінансових послуг; поручитель свідчить кредитору, що між поручителем та боржником відсутні будь-які угоди, що передбачають отримання поручителем від боржника винагороди (прибутку) чи інших вигод у будь-якій формі за надання поруки за цим договором поруки.

Згідно з вимогами статтей 546, 547, 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком; правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі; виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Вимогами частин 1, 4 статті 559 Цивільного кодексу України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки; у разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя; якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Враховуючи вище наведені обставини та вимоги норм права колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для визнання недійсним договору поруки від 13 вересня 2009р. №2028/2-ПОР, укладеного між відповідачами.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, про порушення вимог його прав при укладенні договору поруки між товариством з обмеженою відповідальність „Агросфера” та товариством з обмеженою відповідальністю „Гран Іновація” безпідставні, оскільки вищенаведеними нормами Цивільного кодексу України не передбачена згода боржника на укладання договору поруки; по основному договору купівлі-продажу сторони передбачили укладання цього договору в забезпечення виконання зобов'язання.  

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом вимог статтей 22, 38 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 203 Цивільного кодексу України спростовуються матеріалами справи до якої долучені докази про необхідність витребування яких в процесі розгляду справи судом першої інстанції заявляв клопотання позивач для підтвердження факту наявності цивільної дієздатності відповідача –1 та його правового статусу, тому від заявленого письмового клопотання про витребування апеляційним судом додаткових доказів представник позивача у судовому засіданні відмовився.

Передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування або зміни оскарженого рішення не має.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу спільного сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми “Насіння-сервіс”, с.м.т. Нововоронцовка Херсонської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2010р. у справі №32/276-10 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя:                                                                 І.К. Шуба

Суддя                                                                                     І.А. Сизько

Суддя                                                                                      Л.В. Чоха