Постанова

від 01.02.2011 по справі 31/243-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

31/243-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2011 року                                                              Справа №  31/243-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя   Герасименко І.М. (доповідач),   

судді: Кузнецова І.Л., Сизько І.А.

секретар судового засідання: Врона С.В.

за участю представників сторін:

представник позивача: Нікітенко І.Ю.,

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши матеріали апеляційної скарги приватного підприємства “Технолюкс”,               м. Кривий Ріг

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  22.10.2009р.   

у справі № 31/243-09

за позовом публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк”, м. Харків в особі Криворізького управління  Дніпропетровського регіонального департаменту публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до приватного підприємства „Технолюкс”, м. Кривий Ріг     

про стягнення 641 214 грн.31 коп.   

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк”, м. Харків в особі Криворізького управління  Дніпропетровського регіонального департаменту публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області (далі –позивач) звернулось в господарський суду Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємства „Технолюкс”, м. Кривий Ріг  (далі –відповідач) про стягнення з відповідача на свою користь 608 999 грн. 78 коп. заборгованості по кредиту, 30 222,96 грн. прострочених відсотків за кредитом, 1 036,05 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 982,52  грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків  за кредитним договором №11173148000 від 21.06.07р., обґрунтовуючи позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем зобов'язань  за вказаним кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати відсотків.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від  22.10.2009р.   у справі № 31/243-09 позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі. Стягнуто з                  ПП „Технолюкс” на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку „УкрСиббанк” в особі Криворізького управління  Дніпропетровського регіонального департаменту  АКІБ „УкрСиббанк” 608 999,78 грн. заборгованості, 30 222,96 грн. відсотків, 1 036,05 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 982,52  грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків; 6 412,15 грн. витрат на сплату держмита; 118,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з рішенням господарського суду ПП “Технолюкс” подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від  22.10.2009р. у справі № 31/243-09 в повному обсязі, прийняти нове рішення по справі, яким в задоволенні позову відмовити та стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати у вигляді держмита. Відповідач посилається на те, що рішення суду прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також дане рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

20.11.2009 р. за клопотанням ПП “Технолюкс” провадження по даній справі зупинялось до вирішення пов'язаної з нею справи №30/309-09 за позовом ПП №Технолюкс” до АКІБ “УкрСиббанк” про визнання недійсним кредитного договору №11178148000 від 21.06.2009 р. У зв'язку з тим, що 03.11.2010 р. Вищим господарським судом України винесено постанову по справі №30/309-09, провадження по даній справі поновлено.

У судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 01.02.2011 р. представник позивача просить рішення суду залишити без змін, представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді–доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та аналізуючи докази по справі, в їх сукупності, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до укладеного між сторонами у справі кредитного договору №11173148000 від 21.06.07р. (надалі – Договір), позивачем надано  відповідачу кредит в сумі 90 000,0 грн. дол. США. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 454 500,00 грн. за курсом  Національного банку України  на день укладення Договору. Відповідач, згідно умов договору зобов'язався належним чином використовувати та повернути банку кредит (грошові кошти) у національній валюті України та сплатити  нараховані проценти, комісії та інші платежі у порядку та терміни встановлені Договором.

Відповідність змісту договору вимогам закону доведена. Крім іншого, постановою Вищого господарського суду України від 03.11.2010 р. по справі № 30/309-09 (а.с. 108-109), якою встановлено, що відсутні підстави для визнання кредитного договору №11173148000 від 21.06.2009 р. недійсним.

Відповідно до п.1.2.2 Договору позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит згідно  графіку погашення заборгованості, але в будь-якому випадку  не пізніше  20 червня 2018р., якщо тільки не  застосовується  інший термін повернення кредиту.

Пунктами 1.3.1, 1.3.2, 1.3.4 Договору за використання  кредитних коштів встановлюється процентна ставка  в розмірі 12,8% відсотків річних, а за користування кредитними коштами понад встановлений  Договором строк, процентна ставка  встановлюється у розмірі  19,2% відсотків річних. Проценти нараховуються щомісячно,  з дня фактичного надання кредитних коштів та  сплачуються позичальником  протягом 10 робочих днів кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти за користування кредитом. При цьому, остаточне погашення  процентів повинно бути  зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту.

За  порушення позичальником термінів повернення кредиту та /або процентів за кредитом та/або комісій встановлених  Договором, банк має право вимагати від позичальника , а позичальник зобов'язаний сплатити банку, додатково до плати за кредит  пеню з розрахунку  подвійної облікової ставки  НБУ від суми  простроченої заборгованості  (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен  день прострочення  платежу,  включаючи день  сплати заборгованості, за методом „факт/360”, але в  будь-якому випадку  такий розмір  пені не може перевищувати  розмір, встановлений  чинним законодавством України (п.7.1. Договору).

Також, згідно п. 5.5 Договору, у випадку порушення, зокрема, термінів повернення кредиту  (основної суми боргу)  та/або  термінів сплати плати за кредит  строком більш ніж на 5 календарних днів банк має право змінити термін погашення кредиту та плати за кредит за договором в порядку, визначеному розділом 11 Договору.

Відповідно до п. 11.1 Договору та відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, ст. ст. 525, 611 ЦК України сторони погодили, що у випадку застосування будь-якого з пп. 2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 договору  та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами Банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав, згідно з п. 1.2.2 Договору. При цьому, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит – обов'язковим до повернення з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. В цьому випадку позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений банком заново термін в повному обсязі.

18.12.08р. вих. №133-318/353 позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу про погашення заборгованості протягом 14 днів з дати отримання  даної вимоги. У випадку непогашення в зазначений термін простроченої заборгованості банк повідомив, про те, що термін повернення кредиту в сумі 79 090,88 дол. США буде визнано таким, що настав з дати отримання відповідачем даної вимоги. Але відповідачем дану вимогу залишено без відповіді.

Позивачем заявлено до  стягнення 608 999,78 грн. заборгованості по кредиту, 30 222,96 грн. прострочених відсотків за кредитом, 1 036,05 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 982,52  грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків.

Як встановлено матеріалами справи, відповідачем не надано доказів фактичного повернення кредиту та сплати відсотків у відповідному розмірі за визначений позивачем період, чим порушено приписи ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 5260 ЦК України щодо виконання зобов'язання належним чином відповідно до умов  договору, вимог закону. Тому господарським судом першої інстанції обгрунтовано та законно задоволено позовні вимоги щодо стягнення боргу, нарахованих відсотків та пені.

Доводи апелянта стосовно того, що договором встановлено термін повернення кредиту –не пізніше 20.06.2018 року, не можуть бути підставою для скасування рішення суду. Так, відповідно до розділу 11 договору та змісту ст.ст. 525, 611 ЦК України термін повернення кредиту є таким, що настав. Крім того, вимога позивача про повернення кредиту від 18.12.2008 р. не протирічить ст. 530 ЦК України. Інші доводи апелянта також не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Зважаючи на вказані обставини, підстави для зміни чи скасування рішення суду, передбачені ст.104 ГПК України, відсутні, а в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.                    

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, апеляційний господарський суд,

                                                  П О С Т А Н О В И В:

         Апеляційну скаргу приватного підприємства “Технолюкс”, м. Кривий Ріг –залишити без задоволення.

         Рішення господарського суду Дніпропетровської області від  22.10.2009р. у справі № 31/243-09 –залишити без змін.

     Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України на протязі 20 днів.

Головуючий суддя                                                                                   І.М. Герасименко

Судді                                                                                                          І.Л. Кузнецова

                                                                                                                   І.А. Сизько

Повний текст постанови підписано 07.02.2011 р.