Постанова

від 31.01.2011 по справі 10/86-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/86-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2011 року                                    Справа №  10/86-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:  судді  Науменка І.М. - доповідача

суддів: Голяшкіна О.В., Мороза В.Ф.,

при секретарі судового засідання: Колесник Д.А.

за участю представників сторін:

від позивача:  Шмалько Ю.О. представник, довіреність №б/н  від 12.05.10;

від відповідача:  Земляний О.Ю. представник, довіреність №99-4016  від 09.10.06;

розглянувши матеріали апеляційної скарги відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів”, м.Нікополь Дніпропетровської області, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2010р. у справі №10/86-09

за первісним позовом   корпорації “Науково-виробнича інвестиційна група “Інтерпайп”,

                                         м.Дніпропетровськ

                                         /вул.Пісаржевського, 1-а, м.Дніпропетровськ, 49600/.

до відповідача                відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод

                                         феросплавів”,м.Нікополь Дніпропетровської області

                                                        /вул.Електрометалургів, 310, м.Нікополь Дніпропетровської області,

                                         52213/.

про                                    стягнення 5 144 052 грн. 52 коп.,

за зустрічним позовом  відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод

                                         феросплавів”, м.Нікополь Дніпропетровської області

                                     /вул.Електрометалургів, 310, м.Нікополь Дніпропетровської області,

                                         52213/.

до відповідача                корпорації “Науково-виробнича інвестиційна група “Інтерпайп”,

                                         м.Дніпропетровськ

                                         /вул.Пісаржевського, 1-а, м.Дніпропетровськ, 49600/.

про                                    зобов'язання надати рознарядку,

ВСТАНОВИВ:

Корпорація “Науково-виробнича інвестиційна група “Інтерпайп”, м.Дніпропетровськ, звернулася в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до ВАТ “Нікопольський завод феросплавів”, м.Нікополь, про стягнення 5 144 052,52 грн. передоплати за недопоставлену продукцію за укладеним між сторонами контрактом №058574/933 від 10.03.2006р.

В свою чергу, 21.05.2009р. ВАТ “Нікопольський завод феросплавів” звернулось до корпорації «Науково-виробнича інвестиційна група “Інтерпайп” із зустрічною позовною заявою про зобов`язання надати рознарядку, в якій визначити пункт призначення, вантажоотримувача та період поставки товару за контрактом №058574/933 від 10.03.2006р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2010р.                  (суддя Кощеєв І.М.) у справі №10/86-09 первісний позов корпорації “Науково-виробнича інвестиційна група “Інтерпайп” задоволено повністю.

З відповідача, ВАТ “Нікопольський завод феросплавів” на користь корпорації “Науково-виробнича інвестиційна група “Інтерпайп” стягнуто 5 144 052,52 грн. передоплати за недопоставлену продукцію, 25 500,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні зустрічного позову –відмовлено.

Підставами прийняття даного рішення стала достатність наявних у справі доказів для визнання факту невиконання відповідачем за первісним позовом умов договору поставки. Зокрема, суд виходив з того, що пунктом 3.7 Контракту сторони передбачили, що, у разі непоставки або часткової поставки товару, продавець зобов`язується повернути грошові кошти, отримані у вигляді передоплати на протязі 5 банківських днів з дати рахунку/дебет-ноти.

Отже, у зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язань щодо поставки залишку кількості високовуглеродного феромарганцю, вартість якого складає 5 144 052,52 грн., 18.03.2009р. позивач за первісним позовом направив на адресу останнього листа за №221 з вимогою повернути вищезгадану суму передоплати на підставі ст.ст.670, 693 ЦК України.  

Однак, протягом передбачених п.3.7. Контракту 5 банківських днів з дати отримання листа (дебет-ноти) за №221 від 18.03.2009р., відповідач передоплату у сумі 5 144 052,52 грн. позивачеві не повернув, що стало підставою для визнання господарським судом першої інстанції вимог за первісним позовом обґрунтованими, тобто, такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, відповідно до вимог ст.ст.526, 712, 693 ЦК України.

В той же час, відмова в задоволенні зустрічного позову ґрунтується на відсутності передбачених п.2.1. договору підстав для надання рознарядки. Так, відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд зазначив, що надання рознарядки передбачено п.2.1 Контракту, і така потреба виникає у разі необхідності визначення пункту призначення та вантажоодержувача.           В той же час, доказів наявності такої необхідності відповідачем за первісним позовом суду надано не було. Здійснена ж в межах вказаного Контракту поставка покупцю високовуглеродного феромарганцю на суму 10 744 174,08 грн. свідчить про наявність певних узгоджених сторонами дій щодо поставки продукції та відсутності непорозумінь з визначенням пункту призначення та вантажоодержувача. Більш того, Постачальник /позивач за первісним позовом/  до Покупця /відповідач/ з вимогою надати відповідну рознарядку не звертався, докази зворотного в матеріалах справи відсутні. Вже після порушення провадження у справі позивач за первісним позовом, з урахуванням заперечень відповідача, направив останньому рознарядку від 25.08.2010р. за №313 з зазначенням пункту призначення та вантажоодержувача, проте, поставка відповідачем товару на суму передоплати у розмірі 5 144 052,52 грн. здійснена так і не була. /а.с.36, том 2/.

Не погодившись з рішенням господарського суду від 30.11.2010р., скаржник звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій називає останнє таким, що прийнято за умов невідповідності викладених у ньому висновків фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим просить дане рішення скасувати та прийняти у справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісних позовних вимог, зустрічний позов –задовольнити.

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що пунктом 2.1 контракту №058574/933 від 10.03.2006р. передбачено, що поставка товару за цим контрактом здійснюється на умовах FCA Нікополь (Інкотермс). При необхідності постачальник забезпечує доставку товару до погодженого місця з подальшою компенсацією транспортних витрат покупцем. Пункт призначення і вантажоодержувач визначаються відповідно до наданої рознарядки. Виходячи з абзацу “а” пункт А.3 умов поставки FCA Інкотермс 2000, укладення договору перевезення до обов`язків продавця не входить. Отже, на думку скаржника, позивач не виконав передбачених контрактом дій, до вчинення яких (направлення рознарядки) відповідач не міг виконати свого обов`язку з поставки товару, адже без зазначення позивачем у рознарядці всіх необхідних реквізитів для відправки товару відповідач позбавлений можливості здійснити поставку. В свою чергу, наслідки, встановлені договором щодо повернення передоплати після отримання дебет-ноти, мають застосовуватись з урахуванням вимог матеріального права щодо порушення зобов`язань.

Право ж позивача на отримання товару відповідачем порушено не було. Водночас, нездійснення поставки товару є наслідком прострочення позивача, у зв'язку з чим вимоги про  повернення передоплати є неправомірними.

Окрім того, скаржник зазначає, що контрактом не передбачено надання рознарядки лише при наявності такої необхідності. На думку останнього, Контракт містить однозначні вимоги щодо визначення пункту призначення та вантажоодержувача відповідно до рознарядки, адже у випадку відправки товару всупереч зазначеним у рознарядці даним, відповідальність буде нести Продавець, що є неприпустимим.

Також, скаржник вважає, що застосування до спірних правовідносин ч.1 ст.670 ЦК України є неправомірним, адже, вимога покупця про повернення суми передплати може мати місце лише у разі відмови від вже поставленого товару. В свою чергу, ч.2 ст.693 ЦК України часткової поставки товару та часткового повернення передплати також не передбачено.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач викладені в останній заперечення відхиляє, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, тоді як оскаржуване рішення –правомірним.

Представник відповідача Земляний О.Ю. звернувся до апеляційного господарського суду з клопотанням про відкладення розгляду справи через відсутність часу для підготовки, у зв'язку із заміною уповноваженого представника відповідача. Проте, дане клопотання колегією суддів відхилено, як необґрунтоване.

Так, згідно з частиною 3 статті 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи поштового повідомлення /а.с.72, том 2/, ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.12.2010р. про прийняття апеляційної скарги і призначення її до розгляду на 31.01.2011р. о 16 год. 00 хв., отримана відповідачем 27.12.2010р. Таким чином, останній не був позбавлений права у місячний строк вирішити питання про направлення в судове засідання будь-якого представника за дорученням, адже чинним законодавством України кількість представників, що можуть захищати інтереси сторін у судовому порядку, не обмежена.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї,  заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

          Як видно із матеріалів справи, 10.03.2006р. між ВАТ "Нікопольський завод феросплавів"    (Постачальник) та Корпорацією "Науково-виробнича інвестиційна група "Інтерпайп" (Покупець) укладено Контракт №058574/933, згідно з умовами якого Постачальник зобов”язується поставити  і передати у власність Покупця, а Покупець прийняти і оплатити товари на умовах, в кількості та строки, зазначені в Специфікації до цього договору, яка є невід”ємною частиною угоди.

       Відповідно до п.2.1. Контракту, поставка товару по даному контракту проводиться на умовах FCA(ФСА) Нікополь (Інкотермс 2000). У разі необхідності, Постачальник забезпечує доставку товару до погодженого місця з поступовою компенсацією транспортних витрат Покупцем. Пункт призначення: у відповідності з наданою Покупцем рознарядкою. Вантажоотримувач: у відповідності з наданою Покупцем рознарядкою. Вантажовідправник : ВАТ “Нікопольський завод феросплавів”.

       Датою поставки та моментом  переходу права власності на товар, відповідно до п.2.3. Контракту вважається дата підписання повноважними представниками сторін акту приймання-передачі товару. Всі умови, не обумовлені текстом даного Контракту, будуть розумітися у відповідності з умовами “Інкотермс-2000” (п. 2.4. останнього).

       Так, пункт 2.5. Контракту передбачає, що дострокова чи/або часткова поставка товару по даному контракту допускається за згодою Покупця. Строки поставки товару обумовлюються в додатках чи/або Специфікаціях до даного контракту (п.2.6.).

       Згідно з п.3.2. Контракту, вартість відвантаженого товару визначається в національній валюті України з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. Відвантаження  здійснюється по мірі надходження передоплати на рахунок Постачальника. Відвантаження продукції проводиться на суму передоплати, зарахованої на рахунок Постачальника, на протязі 10 календарних днів з моменту її надходження.

        До Контракту №058574/933 від 10.03.2006р. сторонами підписано Специфікацію №1, що передбачає: найменування товару - Високовуглеводневий ферромарганець (код ТН ВЭД 7202 118000) ФМн78 ДСТУ 3547-97 (п.1.); кількість –19 500 бт сплавів (- 10 % max) (п.4); ціна на умовах FCA (ФСА) Нікополь ( Інкотермс 2000 ) – 3 009,00 грн. за одну базову тону, без ПДВ (п.5.);  строки поставки - 01.03.2006р.–31.12.2006р. (п.6.);  загальна вартість по Специфікації : 58 675 500 грн. без ПДВ. (п.7.); загальна вартість по Контракту : 58 675 500 грн., без ПДВ (п. 8.).

        Покупець проводить оплату  товару, що поставляється, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника на умовах 100 % передоплати (п.3.5. Контракту).

Отже, на виконання умов вищезгаданогоКонтракту, корпорація "Науково-виробнича інвестиційна група "Інтерпайп” перерахувала постачальнику /відповідач за первісним позовом/ передоплату в сумі 15 888 226,60 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями /а.с.14-21, том 1/. Натомість, відповідач відвантажив позивачеві продукцію вартістю лише 10 744 174,08 грн.  

Тобто, вартість недопоставленого товару складає 5 144 052,52 грн.

У зв'язку із невиконанням з боку відповідача зобов'язань щодо поставки залишку кількості Високовуглеводного феромарганцю на суму 5 144 052,52 грн., 18.03.2009р. Покупець направив на адресу Постачальника листа за №221 з вимогою повернути на підставі ст.ст.670,693 ЦК України передплату у сумі 5 144 052,52 грн.

           Відповідно до п.3.7. Контракту, у разі непоставки або часткової поставки товару, Продавець зобов'язується повернути грошові кошти, отримані у вигляді передоплати, на протязі 5 банківських днів з дати рахунку/дебет-ноти.

            На протязі 5 банківських днів з дати отримання листа (дебет-ноти) за №221 від 18.03.2009р., відповідач передплату у сумі 5 144 052,52 грн. на користь позивача не перерахував (доказів зворотного не надано ).

Отже, факт невиконання відповідачем зобов'язань за Контрактом щодо повернення передоплати за недопоставлену продукцію матеріалами справи доведено, самим відповідачем не спростовано.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо визнання первісних позовних вимог обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доводи скаржника стосовно того, що укладення договору перевезення не входить до обов'язку відповідача за контрактом до уваги не приймаються, оскільки обов'язок відвантажити продукцію за рознарядкою передбачено п.п.2.1, 3.3, 4.2 Контракту.  

Також не приймаються до уваги і доводи скаржника щодо ненаправлення позивачем рознарядки, адже надіслання вимоги (дебет-ноти) позивачем доведено. /а.с.7-8, том 1/.

Щодо позовних вимог за зустрічним позовом колегія суддів вважає за доцільне зауважити наступне. Оскільки позивачем доведено надіслання відповідачеві рознарядки на відвантаження продукції від 25.08.2010р. за №313 /а.с.36, том 2/, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог.

Окрім того, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції та вважає правомірним відхилення останнім посилань відповідача /скаржник/ на неправомірність застосування до спірних правовідносин ч.1 ст.670 ЦК України з приводу того, що вимога покупця про повернення суми передплати може мати місце лише у разі відмови від вже поставленого товару, та ч.2 ст.693 ЦК України, оскільки вона не передбачає часткової поставки товару та часткового повернення передплати, адже доводи скаржника спростовуються змістом положень наведених вище статей ЦК України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що передбачені ст.104 ГПК України підстави для скасування оскаржуваного рішення - відсутні.

У підсумку, згідно ст.49 ГПК України, враховуючи залишення апеляційної скарги без задоволення, державне мито за перегляд справи в апеляційному порядку покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:          

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2010р.                                  у справі №10/86-09 –залишити без змін, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів”, м.Нікополь Дніпропетровської області,  –без задоволення.

          Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у двадцятиденний строк.

           Головуючий  суддя                                                                          І.М. Науменко

           Суддя                                                                                                 О.В. Голяшкін

           Суддя                                                                                                  В.Ф. Мороз