Постанова

від 07.02.2011 по справі 1/108-10(22/6-09)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/108-10(22/6-09)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2011 року                                    Справа №  1/108-10(22/6-09)

     Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів  :

головуючого                                          Логвиненко А.О. (доповідач)

суддів:                                                Стрелець Т.Г., Головко В.Г.

при секретарі судового засідання       Ревковій Г.О.

з участю представників сторін:

позивача:   Шиян Є.І., Косенко Т.Г.

відповідача: Кучерок А.В., Трусова О.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства “Придніпровська залізниця” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2010р. у справі

за позовом       Відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля”, м.Павлоград, Дніпропетровської області

до відповідача Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ

про стягнення 39690,84грн.

В С Т А Н О В И В :

   12.12.2008р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов Відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля” (далі ВАТ “Павлоградвугілля”) про стягнення з Державного підприємства “Придніпровська залізниця” (далі Залізниця) 39690,84гр.  Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що Залізницею безпідставно з особистого рахунку позивача було списано грошову суму за користування вагонами та за зберігання вантажу. На цій підставі позивач просить повернути на особистий рахунок списані кошти у розмірі 39690,84гр.

   Справа неодноразово розглядалась судами різних рівнів (т.1 а.с. 76-78, 163-164, т.2 а.с.27-32, 145-148)

    Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2010р. (суддя Рудь І.А.) позов задоволено.

    Не погодившись з рішенням, Залізниця звернулась з  апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом матеріального та процесуального права, просила рішення скасувати та відмовити в задоволені позову. При цьому апелянт послався на те, що судом першої інстанції не вірно застосовано п.10 Правил користування вагонами і контейнерами.

    ВАТ “Павлоградвугілля” у своєму відзиві зазначило, що рішення суду є законним і обґрунтованим.

    Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

     З матеріалів справи вбачається, що 31.01.2007р. між сторонами укладено договір № ПР/М/Нюп/07-12/388-У, за яким регулюються взаємовідносини сторін, що пов'язані з організацією та здійсненням перевезень вантажів шахт та підприємств ВАТ “Павлоградвугілля”, а також надання додаткових послуг за узгодженими тарифами і ставками (т.1 а.с.9-10).

    Згідно з п.2.1.4 договору Залізниця зобов'язується забезпечити подачу рухомого складу для перевезення вантажів встановленим порядком.

    Відповідно до п.2.2.3 договору ВАТ “Павлоградвугілля” зобов'язане забезпечувати передоплату тарифу, а також додаткових платежів (збір за подачу-збирання, плату за користування вагонами) і додаткових зборів, що виникають при здійсненні перевезень запланованого обсягу вантажів, згідно Тарифного керівництва № 1 та калькуляцій в розмірі 100 відсотків не менш ніж за 4 доби до його відправлення або прибуття.

     В жовтні 2008року на станції Ароматна та Богуславський на адресу ВАТ “Павлоградвугілля” надходили поїзда з порожніми вагонами  ВАТ “Лемтранс” та “Межрегіональний промисловий союз” під навантаження.

     У зв'язку з тим, що потік вагонів виявився значним та з метою недопущення скопичення вагонів і зупинки навантаження ВАТ “Павлоградвугілля” надіслав на адресу Залізниці листи з проханням затримати вагони оператора ВАТ “Лемтранс” на підходах до станцій Богуславський та Ароматна.

     На підставі листів позивача (т.1, а.с. 27-33) Залізницею були затримані вагони, які прямували на адресу Позивача, по станціях Чаплине, Павлоград-1, Самарівка, Синельникове-1, Синельникове-2, Брагинівка у зв'язку з не прийманням ВАТ „Павлоградвугілля” цих вагонів.

     Облік часу перебування вагонів на коліях залізниці здійснювався станціями за відомостями плати за користування вагонами, накопичувальної картки, які не було підписано позивачем через його відмову, про що складено акти загальної форми (т.1, а.с.45, 51) про відмову від підпису.

     В жовтні 2008року Залізницею було списано з особового рахунку відповідача 39690,84гр., що підтверджується переліком № 3010 до накопичувальної картки (т.1, а.с. 6)

     У відповідності з пунктами 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів форми ГУ-23а, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією затримки у „Повідомленні про затримку вагонів” до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

    Станція призначення, отримавши від станції затримки вагонів „Повідомлення про затримку вагонів”, повинна інформувати вантажовласника (вантажоодержувача) про затримку вагонів з його вини шляхом вручення копії такого Повідомлення не пізніше двох годин після його отримання станцією призначення (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником), що встановлено п. 10 Правил користування вагонами і контейнерами.

    Як вбачається із наданих до матеріалів справи, відповідачем не надано доказів вручення позивачу повідомлення про затримку саме тих вагонів, із якими пов'язано нарахування та списання спірної суми грошових коштів.

    Норми  ст.46 Статуту залізниць України, Правил зберігання вантажів та Тарифного керівництва № 1 не передбачають укладання окремого договору на зберігання вантажу, який перевозиться за договором перевезення (накладної). Підпункт 2.8 пункту 2 розділу 2 Тарифного керівництва № 1 визначає, що збір за зберігання справляється незалежно від плати за користування вагонами (контейнерами).

    Підставою для нарахування та стягнення збору за зберігання, в тому числі при затримці вагонів на шляху перевезення, є акт загальної форми, який складається для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, і підписується особами, які беруть участь у засвідчені обставин, що стали підставою для складання акта, але не менш як двома особами, відповідно до Правил складання актів, Правил користування вагонами і контейнерами.

    Залізницею не надано суду зазначених актів .

    У пункті 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, встановлений порядок списання, а також перелік документів, на підставі яких проводиться списання отриманих грошей залізницею, згідно з яким отримані гроші ТехПД заносить на особовий рахунок платника і списує їх з рахунку в міру надходження розрахункових документів за здійсненні перевезення і надані послуги. Списування грошей з рахунку проводиться на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами.

    Всі належні Залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівників станції і платника. Всі примірники накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) надсилаються станцією до ТехПД для проведення розрахунків. Після їх обробки в ТехПД два примірники повертаються на станцію, один з яких видається платнику.

     Пункт 4 Правил користування вагонами і контейнерами передбачає, що у разі непогодження даних, зазначених у відомості плати за користування вагонами, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.

     Залізницею не було надано документів для підписання позивачу, на підставі яких має бути здійснено списання коштів з особового рахунку ВАТ “Павлоградвугілля”, а тому списання коштів здійснено всупереч договору та діючому законодавству.

     Враховуючи викладене, колегія суддів вважає відсутніми передбачені ст.104 ГПК України підстави для скасування чи зміни рішення.

    Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

    Апеляційну скаргу Державного підприємства “Придніпровська залізниця”  залишити без задоволення, а  рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2010р. –без змін.

    Головуючий                                                                                                     А.О. Логвиненко

    Суддя                                                                                                               В.Г.Головко

    Суддя                                                                                                               Т.Г. Стрелець

Повний текст постанови

виготовлено 09.02.2011