Постанова

від 08.02.2011 по справі 14/62-1157(3/3-50)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/62-1157(3/3-50)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

08.02.11                                                                                           Справа  № 14/62-1157(3/3-50)

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя                                                            Бонк Т. Б.

судді                                                                                Бойко С. М.

                                                                                Марко Р. І.

при секретарі судового засідання Н. Чорній

за участю представників сторін:

від позивача (апелянта) –Райхель Р. П. –представник

від відповідача –Королюк Л. С. –представник

розглянув апеляційну скаргу ТзОВ «Яйце-райце», с. Петриків, Тернопільська область б/н від 12.11.2010 р.

на рішення господарського суду Тернопільської області від 03.11.2010 р.

у справі № 14/62-1157 (3/3-50)

за позовом ТзОВ «Яйце-райце», с. Петриків, Тернопільська область

до відповідача Тернопільського національного економічного університету, м. Тернопіль

про стягнення 293 546, 31 грн.

ВСТАНОВИВ:

          рішенням господарського суду Тернопільської області від 03.11.2010 р. у справі № 14/62-1157 (3/3-50) частково задоволено позов ТзОВ «Яйце-райце», с. Петриків, Тернопільська область, з Тернопільського національного економічного університету, м. Тернопіль на користь позивача стягнуто 193 154 грн. компенсації невід'ємних покращень майна, 193, 15 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті позову відмовлено.

          Рішення суду мотивоване тим, що згідно п. 10.5 договору оренди від 01.07.2003 р., питання компенсації збільшення вартості орендованого майна вирішуються відповідно до чинного законодавства, а ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначено, що якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти. Щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 87 343, 36 грн. інфляційних втрат за період з листопада 2005 року по травень 2010 року та 13 048, 95 грн. 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 08.11.2005 р. по 10.06.2010 р., суд зазначив, що вартість невід'ємних покращень визначена судовим експертом (кошторис № 1) в поточних цінах станом на квітень 2010 р.

          У своїй апеляційній скарзі та доповненні до неї позивач просить дане рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог, в цій частині прийняти нове рішення, яким повністю задоволити позов, посилаючись на те, що висновки суду про врахування експертом індексу інфляції за період з листопада 2005 року по травень 2010 року носять характер припущення та не відповідають обставинам справи, в тому числі кошторису. Також апелянт вважає, що 3 % річних слід стягнути за весь період прострочення виконання грошового зобов'язання.

          У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю, мотивуючи тим, що договір оренди від 01.01.2002 р. не був погоджений з регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області, у зв'язку з чим він вважається неукладеним, а тому не породжує правовідносин між сторонами. Також відповідач зазначає, що позивач у встановленому законом порядку не отримав згоди орендодавця, а орендодавець відповідно не надавав згоди на здійснення поліпшень об'єкта оренди та не затверджував (не узгоджував) жодних проектно-кошторисних документів, які передбачали б вартість такого поліпшення.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Матеріалами даної справи встановлено, що 01.01.2002 р.  між Тернопільською академією народного господарства (правонаступником якої є відповідач)  в особі директора Юрія С. І. (орендодавець) та ПМП «Орхідея»(правонаступником якого є позивач)  укладено договір оренди приміщення їдальні юридичного інституту площею 330 кв. м за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 46 А, яке передається орендарю по акту приймання-передачі приміщення. Термін дії договору визначений з моменту його підписання сторонами до 01.01.2028 р.

Ч. 3 п. 2.1 договору визначено обов'язок орендодавця одночасно з підписанням даного договору передати обумовлені ним приміщення орендарю по акту прийому-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору, в якому вказується їх технічний стан на момент передачі в оренду, а також згідно ч. 4 п. 2.1 договору надавати можливість орендарю проводити ремонтні роботи по поліпшенню орендованих приміщень.

Згідно п. 6.3 договору, зміна або дострокове розірвання договору оренди можлива за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться, розглядаються сторонами протягом одного місяця. Одностороння відмова від виконання договору оренди не допускається. Договір може бути розірвано за вимогою однієї із сторін на підставі рішення господарського суду при невиконанні іншою стороною своїх зобов'язань.

У 2002 році спільною комісією у складі представників ТАНГ: Доля І. Г, Фаранюк М. Я., Малюта А. М., Малюта І. П., та ПМП «Орхідея»: Гупало Н. В., Василевич Н. С., Коруна Г. Д. проведено обстеження технічного стану приміщень та обладнання їдальні навчального корпусу № 5 (юридичного інституту) ТАНГ, за результатами якого складено акт, в п. 10 якого визначено, що всі приміщення їдальні (основного і допоміжного призначення) потребують капітального ремонту.

Вказаний акт підписаний всіма членами спільної комісії без заперечень та зауважень та затверджений підписом проректора ТАНГ Касіяном М. Г. та директором ПМП «Орхідея»Жукорським М. М. і скріплений  печатками обох контрагентів.

У цьому ж році ТОКП «Експерт»проведено незалежну оцінку об'єкта приміщення корпусу їдальні загальною площею 390, 9 кв. м, за результатами якої зроблено висновок, що станом на 31.07.2002 р. вартість оцінюваного об'єкта без ПДВ становить 74 952 грн. Даний висновок затверджений підписом проректора ТАНГ Касіян М. Г. і скріплений печаткою академії.

31.01.2003 р.  між Тернопільською академією народного господарства в особі ректора Юрія С. І. та ПМП «Орхідея»укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, строком на 5 років до 31.01.2008 р. (п. 10.1 договору), згідно п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування вбудовані приміщення 1-го та 2-го поверхів їдальні, площею 390, 9 кв. м, розміщені  за адресою: вул. Микулинецька, 46 А у м. Тернополі, що знаходяться на балансі ТАНГ, вартість якого визначена згідно звіту про незалежну оцінку і станом на 30.07.2002 р. становить 74 952 грн.

Відповідно до п. 5.4 договору, орендар зобов'язується своєчасно здійснювати капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна, і такі роботи, згідно п. 6.3 даного договору, проводяться з письмового дозволу орендодавця.

Згідно п. 10.3 –10.5 договору, зміни і доповнення або його розірвання  допускаються за взаємної згоди сторін; за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано рішенням арбітражного суду у випадках, передбачених чинним законодавством; у разі припинення або розірвання договору, поліпшення орендованого майн, здійснені орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю орендаря, а невідокремлені поліпшення власністю орендодавця. Питання компенсації орендодавцем збільшення вартості орендованого майна в результаті зазначених невідокремлених поліпшень вирішується відповідно до умов цього договору та чинного законодавства.

01.07.2003 р.  між Тернопільською академією народного господарства  в особі ректора Юрія С. І. та ПМП «Орхідея»укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, строком на 1 рік до 30.06.2004 р. включно (п. 10.1 договору) з можливою пролонгацією на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п. 10.6 договору). Вказаний правочин погоджений заступником начальника РВ ФДМУ по Тернопільській області Черниченець П. М. 22.08.2003 р. Згідно п. 1.1 цього договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення –вбудовані приміщення 1-го та 2-го поверхів їдальні, розміщені за адресою: вул. Микулинецька, 46 А у м. Тернополі, що знаходяться на балансі ТАНГ.

Пункти 5.4, 10.3 –10.5 даного договору орендар аналогічні п.п. 5.4, 10.3 –10.5 договору оренди від 31.01.2003 р.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що кожен із перелічених договорів оренди – від 01.01.2002 р., 31.01.2003 р. та 01.07.2003 р. стосуються одного і того ж об'єкта оренди.

У матеріалах справи містяться лише акти прийому-передачі від 31.01.2003 р. та 01.07.2003 р., із яких слідує, що орендоване майно передавалось  господарюючому суб'єкту спочатку  на підставі договору  оренди від 31.01.2003 р., в подальшому –договору оренди від 01.07.2003 р.

21.08.2003 р. директор ПМП «Орхідея»Жукорський М. М. звернувся до проректора Тернопільської академії народного господарства Касіяна М. Г. із листом про надання дозволу на проведення капітального ремонту приміщення їдальні юридичного інституту ТАНГ та отримав на це відповідне погодження, про що свідчить напис у лівому верхньому куті листа «дозволяю»із підписом проректора та відтиском печатки ТАНГ.

ТОКП «Експерт»на замовлення ПМП «Орхідея» згідно договору № 94 від 06.07.2004 р. проведено оцінку ринкової вартості приміщення їдальні, що знаходиться на балансі ТАНГ за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 46 А, за результатами якої 11.03.2005 р. зроблено висновок, що станом на 28.02.2004 р. ринкова вартість об'єкта оренди без ПДВ становить 244 116 грн., в тому числі вартість поліпшень 86 475 грн.

31.08.2005 р. за актом приймання-передачі орендованих приміщень орендар згідно договору оренди нежитлових приміщень від 01.07.2003 р. повернув, а орендодавець прийняв вбудовані приміщення 1-го та 2-го поверхів їдальні юридичного інституту ТАНГ, площею 390, 9 кв. м за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 46 А.

Позивач неодноразово звертався  із листами до відповідача, ним отримані 01.11.2005 р. ВХ № 126-01/770 та 21.11.2005 р. ВХ № 126-01/806, про відшкодування коштів, витрачених на проведення капітального ремонту в їдальні юридичного факультету  та згідно листів-відповідей № 126-11/1661 від 15.11.2005 р. та № 126-07/1706 від 02.12.2005 р. отримав відмову, оскільки за твердженням навчальної установи, капітальний ремонт орендованого приміщення згідно договору оренди від 01.07.2003 р. був проведений без погодження з орендодавцем, а тому понесені орендарем витрати не відшкодовуються.

Відповідно до ст. 262 ЦК Української РСР, наймодавець зобов'язаний надати наймачеві майно у  стані, що відповідає умовам договору і призначенню майна. Зазначене правило пов'язувалось з обов'язком наймача користуватися майном відповідно до договору і призначенню майна (п. 2 ч. 1 ст. 265 ЦК Української РСР).

Згідно ст. 264 ЦК Української РСР, обов'язок проводити капітальний ремонт зданого в найом майна, покладається на наймодавця, якщо інше не передбачено законом або договором. У випадку невиконання цього обов'язку наймодавцем, такий дає наймачеві право зробити капітальний ремонт, що передбачений договором чи викликається невідкладною необхідністю, і стягнути з наймодавця вартість ремонту чи зарахувати її в рахунок найомної плати.

Договором оренди від 01.07.2003 р. визначено обов'язок орендаря своєчасно здійснювати капітальний, поточний та інші види ремонтів (п. 5.4).

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та п. 6.3 договору, орендарю надано право за погодженням з орендодавцем, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.

Необхідність проведення капітального ремонту приміщення їдальні (основного і допоміжного призначення) випливає із  п. 10 акту обстеження наявності технічного стану приміщень та обладнання їдальні навчального корпусу № 5 (юридичного інституту) ТАНГ, складеного комісією за участю представників сторін у 2002 році.

Крім цього, у звіті про незалежну оцінку вартості приміщень (проведеної згідно листа ТАНГ та договору із ПМП «Орхідея»від 30.07.2002 р. № 96) експертом у п. 5 констатовано, що спірне приміщення може використовуватись як побутове, офісне, тощо лише після проведення у ньому  капітального ремонту та реконструкції.

Погодження на проведення капітального ремонту приміщення їдальні юридичного інституту ТАНГ отримане ПМП «Орхідея»від орендодавця у вигляді напису у верхньому лівому куті листа від 21.08.2003 р. «дозволяю»за підписом проректора ТАНГ Касіяна М. Г., що скріплений гербовою печаткою ТАНГ.

Повноваження проректора Тернопільської академії народного господарства Касіяна М. Г. підтверджуються п. 1.13 наказу даного навчального закладу  від 17.01.1996 р., у якому зазначено, що проректорам надається право в межах їх компетенції самостійно вирішувати питання, що входять у їх функції. На час спірних правовідносин керівництво об'єктами, капітальним будівництвом відносилось до функцій проректора з питань соціально-економічного розвитку Касіяна М. Г., що підтверджується Положенням про управління соціально-економічного розвитку та комунального господарства Тернопільської академії народного господарств.

Факт погодження є виключно дозволом на початок проведення капітального ремонту відповідно до зобов'язань орендаря, які виникли у нього на підставі укладених договорів оренди, що у встановленому порядку з боку відповідача підписані ректором навчального закладу.

Крім цього, відповідач не надав суду будь-яких доказів, які б вказували на те, що в період проведення капітального ремонту орендованого приміщення він якимось чином заперечував проти здійснення цих робіт.

Таким чином, проведення ПМП «Орхідея»капітального ремонту орендованого приміщення (їдальні юридичного інституту ТАНГ) відповідає вимогам чинного на час укладення правочину законодавства.

Під час розгляду спору у суді першої інстанції було проведено 2 судові будівельно-технічні експертизи Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз (висновок №9801/9802 від 18.06.2007 р.) та повторна експертиза –Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз  (висновок № 734 від 30.04.2010 р.).

Обома судовими експертами  у висновках констатовано, що будівельні роботи у орендованому приміщенні проводились ПМП «Орхідея»  у вересні 2003 року і відносяться до капітального ремонту.

У висновку № 734 від 30.04.2010 р. судовим експертом вказано, що вартість невід'ємних поліпшень в орендованих приміщеннях, які розташовані  на 1-му та 2-му поверхах будівлі юридичного інституту ТАНГ по вул. Микулинецька, 46 А у м. Тернополі, станом на час проведення дослідження, а саме квітень 2010 року, становить 193 154 грн., про що складено кошторис № 1 (а. с. 99, Том 2).

Відповідно до п. 10.5 договору оренди від 01.07.2003 р., питання компенсації збільшення вартості орендованого майна вирішуються відповідно до чинного законодавства.

Згідно ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», якщо  орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти.

З наведеними положеннями кореспондуються положення ст. 272 ЦК Української РСР та ст. 778 ЦК України.

Отже, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевим господарським судом правомірно та обґрунтовано задоволено вимогу позивача про відшкодування йому відповідачем здійснених невід'ємних покращень об'єкта оренди, що, в свою чергу, підтверджується наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 214 ЦК Української РСР та ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити борг з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми.

У позовній заяві позивач просить стягнути вартість невід'ємних покращень майна з врахуванням інфляційних втрат за період з листопада 2005 року по травень 2010 року в сумі 87 343, 36 грн. та 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 08.11.2005 р. по 10.06.2010 р. в сумі 13 048, 95 грн.

Проте, апеляційна інстанція, погоджуючись з судом першої інстанції, вважає, що такі вимоги є безпідставними, оскільки вартість невід'ємних покращень в сумі 193 154 грн. визначена судовим експертом (кошторис № 1 до висновку № 734, складеного 30.04.2010 р.) в поточних цінах станом на квітень 2010 року.

В експертному висновку зазначено, що при визначенні вартості ремонтно-будівельних робіт, при складанні кошторисної документації застосовані усереднені дані Держбуду України по вартості будівельних матеріалів та заробітної плати робітників та інші витрати, які передбачені ДБН Д 1.1-1-2000.

Відповідно до п. 3 Правил визначення вартості будівництва ДБН Д 1.1-1-2000, при визначені кошторисної вартості включаються всі затрати, в тому числі пов'язані з інфляційними  процесами,  інші втрати.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції також вважає вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних безпідставними.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101 –105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Рішення господарського суду Тернопільської області від 03.11.2010 р. у справі № 14/62-1157 (3/3-50) залишити без змін, апеляційну скаргу ТзОВ «Яйце-райце», с. Петриків, Тернопільська область –без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.          Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий суддя                                                                      Бонк Т. Б.

Суддя                                                                                          Бойко С. М.

Суддя                                                                                          Марко Р. І.