Рішення

від 22.11.2007 по справі 5/363-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/363-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"22" листопада 2007 р.                                                                             Справа № 5/363-07

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Аспект”,                       м. Бровари

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Істок - В”,                    м. Боярка

про стягнення  7796,73 грн.

за участю представників:

позивача:Приймак І. В. –дов. від 18.09.2007 р.

відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Аспект” (далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Істок - В” (далі –Відповідач) про стягнення 7796,73 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо поставки товару сплаченого позивачем відповідно до виставленого відповідачем рахунку-фактури  № ІС –0000029 від 29.01.2004р.  

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 15.10.2007 року та від 06.11.2007 року, в судове засідання двічі не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Відповідачем було пред'явлено позивачу рахунок-фактуру № ІС –0000029 від 29.01.2004 р. (далі –рахунок) на суму 15593,47 грн. для здійснення останнім попередньої оплати за скло 4 М1 в кількості 721,920 м. кв. (далі –товар).

На підставі виставленого відповідачем рахунку позивач платіжним дорученнями від 29.01.2004 р. № 38  перерахував на розрахунковий рахунок відповідача попередню оплату в сумі 15593,47 грн.

Зазначене підтверджується рахунком-фактурою № ІС –0000029 від 29.01.2004 р.  та платіжним дорученнями від 29.01.2004 р. № 38 завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.   

Статтею 220 зазначеного кодексу встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідкив.

Згідно з ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України  Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частині  2 ст. 642 Цивільного кодексу України зазначено,  якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку що сторони у справі в порядку статті 181 Господарського кодексу України уклали договір поставки у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання поставити позивачу товар, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити товар.

          Судом також встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару виконав частково, а саме: відповідно до видаткової накладної № ІС –0000029 від 29.01.2004 р. передав позивачу скло 4 М1 в кількості 360,960 м. кв. на суму 7796,74 грн.

З матеріалів справ вбачається, що позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія № 77 від 27.07.2004 р. з вимогою повернути сплачену суму передоплати в розмірі 7796,73 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення. Позивачем 08.12.2006 року вдруге надіслано відповідачу претензію № 21 від 07.12.2006 р. з вимогою повернути кошти в сумі 7796,73 грн., яка також залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що на час розгляду справи відповідач в порушення своїх зобов'язань оплачений позивачем товар не поставив.

Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 670 Цивільного кодексу України встановлено якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Частиною 2 ст. 693 зазначеного кодексу встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.  

Беручи до уваги викладене та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару в повному обсязі не здійснив, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 7796,73 грн. –попередньої оплати є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Істок - В” (08150, Київська область, Києво –Святошинський р-н., м. Боярка, вул. Б. Хмельницького, 98, код ЄДРПОУ 04781566) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Аспект” (07400, Київська обл., м. Бровари, бул. Незалежності, 6, код ЄДРПОУ 19409683) 7796 (сім тисяч сімсот дев'яносто шість) грн. 73 коп. - попередньої оплати, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                Подоляк Ю.В.