Постанова

від 22.01.2008 по справі 11/371а/39

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/371а/39

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

П О С Т А Н О В А

                    "22" січня 2008 р.                                        Справа № 11/371а/39

За позовом: Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції

17500, м. Прилуки, вул. Київська, 214

До: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Сила”

17500, м. Прилуки, вул. Київська, 148 а

2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс –Ком ЛТД”

03151, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 54, к. 102

Про визнання угоди недійсною та стягнення з ТОВ „Сервіс-Ком ЛТД” 123395,52 грн.

                                                                                            Суддя Ю.М.Бобров

                                                                                            Секретар О.В.Скрипка

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Від Позивача: Філіппова О.Г. –нач. юр. відділу, дов. від 01.02.07 р. № 550/10/10-002.

Від Відповідача 1: Карпенко В.К. –дов. від 01.11.07 р. № 5.

Від Відповідача 2: не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем –Прилуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією подано адміністративний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сила” м. Прилуки та Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс –Ком ЛТД” м. Київ про визнання недійсною угоди, укладеної між відповідачами, та стягнення з ТОВ „Сервіс –Ком ЛТД” в доход держави одержаних за спірною угодою коштів в сумі 123395,52 грн., в т.ч. ПДВ 20565,92 грн.

В розгляді справи оголошувались перерви.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та їх обґрунтування, викладені у позовній заяві та у письмових поясненнях по справі.

В позовній заяві позивач посилається, зокрема, на те, що ТОВ „Сервіс –Ком ЛТД” при укладенні оспорюваної угоди (вчиненні господарського зобов'язання) діяло з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а саме з метою ухилення від сплати податків. Також, на думку позивача, господарське зобов'язання укладено з порушенням господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), оскільки засновники ТОВ „Сервіс –Ком ЛТД” не мали на меті здійснення будь –якої господарської діяльності, виступали як особи, від імені яких використовували реквізити ТОВ „Сервіс –Ком ЛТД”, та не уповноважували інших осіб виступати від імені товариства.

На обґрунтування цього позивач посилається на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 07.07.06 р., що набрало законної сили, яким скасовано державну реєстрацію ТОВ „Сервіс –Ком ЛТД”, визнано недійсним Статут товариства з моменту реєстрації (з 25.02.05 р.) та свідоцтво платника ПДВ з моменту внесення до Реєстру платників ПДВ. Підприємницька діяльність від імені цього товариства здійснювалась невідомими особами, що, на думку позивача, свідчить про наявність у ТОВ „Сервіс –Ком ЛТД” умислу на ухилення від сплати податків. На підтвердження цього позивач посилається на факт порушення СВ Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві кримінальної справи № 09-1083 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України, та справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 К України.

Внаслідок взаємовідносин ТОВ «Сервіс –Ком ЛТД»та ТОВ «Сила», останнє віднесло до податкового кредиту 20565,92 грн. ПДВ, внаслідок чого занизило суму податкового зобов'язання з ПДВ, а ТОВ «Сервіс- Ком ЛТД»не сплатило відповідну суму податкового зобов'язання, чим завдало шкоду бюджету.

Позивач просить суд, на підставі п. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, визнати недійсною укладену в лютому 2006 р. між Відповідачем –1 та Відповідачем –2 угоду купівлі –продажу (господарське зобов'язання), згідно податкових накладних від 01.02.06 р. б/н та № 28, на загальну суму 123395,52 грн. (в т.ч. ПДВ 20529,92 грн.).

На підставі ч.1 ст. 208 ГК України стягнути з ТОВ „Сервіс –Ком ЛТД” отримані за спірною угодою кошти в сумі 123395,52 грн. в доход держави.

Відповідач –ТОВ „Сила” у письмових запереченнях проти позовної заяви вважає  позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У запереченнях відповідач -1, зокрема, зазначає, що саме лише визнання судом недійсним установчих документів та прийняття судом рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності не є підставою для того, щоб вважати недійсними угоди, укладені таким підприємством з іншими підприємствами чи організаціями до моменту виключення його з державного реєстру. Незважаючи на судове рішення про скасування державної реєстрації ТОВ „Сервіс –Ком ЛТД”, на день укладення і виконання  оспорюваної угоди, значилося в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, тобто мало статус юридичної особи і, відповідно, всі права. Відповідач вважає, що позивачем не доведено, що оспорювана угода укладена ТОВ „Сервіс –Ком ЛТД” з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Відповідач –1 вважає, що ним не порушувалися норми податкового законодавства.

У судовому засіданні представник відповідача - 1 підтримав заперечення на позов з мотивів, викладених у письмових запереченнях проти позовної заяви.

Відповідач –2 –ТОВ „Сервіс –Ком ЛТД” заперечень на позов не надав, представника у судове засідання не направив.

Копії ухвал в адміністративній справі, направлені на юридичну адресу відповідача 2 – ТОВ „Сервіс –Ком ЛТД” , повернуті відділенням зв'язку з відміткою проте, що за зазначеною адресою адресат не знаходиться.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами та без участі представника відповідача –2 ТОВ „Сервіс – Ком ЛТД”.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача та представника  ТОВ „Сила”, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ „Сила” зареєстровано розпорядженням Прилуцької міської ради від 03.12.02 р. № 477 –р  за місцезнаходженням: 17500, м. Прилуки, вул. Київська, 148а. Взято на податковий облік в Прилуцькій ОДПІ 13.12.02 р. за № 1519, зокрема, зареєстровано платником ПДВ: свідоцтво № 33697756, видане 24.12.02 р. Індивідуальний податковий номер платника ПДВ-322757825164. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ –32275788.

ТОВ „Сервіс –Ком ЛТД” Солом'янською райрадою у м. Києві було зареєстровано Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 25.02.05 р. за місцезнаходженням: 03151, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 54, к. 102. Свідоцтво про державну реєстрацію від 25.02.05 р. серія АОО № 002931. Взято на податковий облік в ДПІ у Солом'янському районі м. Києва 04.03.05 р. за № 10546, зокрема, зареєстровано платником ПДВ: свідоцтво № 36107898, видане 10.03.05 р. Індивідуальний податковий номер платника ПДВ-334397326585. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ –33439739.

Між ТОВ „Сила” та ТОВ „Сервіс –Ком ЛТД” в лютому 2006 р. було укладено усний договір купівлі –продажу, відповідно до якого ТОВ „Сила” отримало від ТОВ „Сервіс –Ком ЛТД” запасні частини (клапани запірні, клапани зворотні) на загальну суму 123395,52 грн., в т.ч. ПДВ –20565,92 грн.

На виконання умов договору ТОВ „Сервіс –Ком ЛТД” виписана податкова накладна б/н  від 01.02.06 р. на загальну суму 60506,40 грн., в т.ч. ПДВ –10084,40 грн., та № 28 від 01.02.06 р. на загальну суму 62559,12 грн., в т.ч. ПДВ –10481,52 грн., та видаткові накладні  від 01.02.06 р. № 34, на суму 60506,40 грн., в т.ч. ПДВ –10084,40 грн., та від 01.02.06 р. № 28 на суму 62889,12 грн.,  в т.ч. ПДВ – 40481,52 грн., ксерокопії яких додані до позовної заяви. Податкові та видаткові накладні від ТОВ „Сервіс –Ком ЛТД” підписані Леутою А.А., посада не зазначена.

Згідно виписки банку за особовим рахунком ТОВ „Сила” 16.02.06 р. повністю розрахувалось з ТОВ „Сервіс –Ком ЛТД” за надані послуги у безготівковій формі.

Таким чином, умови Угоди сторонами виконано.

Згідно декларації з ПДВ ТОВ «Сервіс –Ком ЛТД»за лютий 2006 р. товариство віднесло до податкового зобов'язання 479 грн., при тому, як ТОВ «Сила»віднесло до податкового кредиту в лютому 2006 р. 31575 грн. Сума, віднесена покупцем до податкового кредиту, до бюджету продавцем не сплачена.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 07.07.06 р. по справі № 2-а-468/06, яке набрало законної сили, було скасовано державну реєстрацію ТОВ „Сервіс –Ком ЛТД”, визнано недійсними Статут ТОВ „Сервіс –Ком ЛТД” з моменту державної реєстрації, а саме з 25.02.05 р., свідоцтво платника ПДВ ТОВ „Сервіс –Ком ЛТД” № 36107898 з моменту внесення до Реєстру платників ПДВ. Підставою для задоволення позову було те, що фактично підприємницька діяльність ТОВ „Сервіс –Ком ЛТД” проводилась невідомими особами, засновники товариства Казанцев О.Ю. та Слісаренко О.С. не мали на меті здійснення будь –якої господарської діяльності, статут та установчий договір містять недостовірні дані щодо засновника, власника та місцезнаходження підприємства, чим створені умови для здійснення іншими фізичними особами діяльності поза державним контролем з метою ухилення від сплати податків, а тому установчі документи не можуть вважатись такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України.

Крім того, як свідчать матеріали справи, згідно акту ДПІ у Солом'янському районі м.Києва № 162 від 04.10.06 р. було анульовано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ „Сервіс –Ком ЛТД” № 36107898 від 10.03.05 р. з моменту внесення до Реєстру платників ПДВ.

Таким чином, на думку позивача, не сплачуючи податки, не маючи спеціальної правоздатності платника ПДВ та не маючи право виписувати податкові накладні, ТОВ „Сервіс –Ком ЛТД”, завідомо усвідомлюючи протиправність таких дій при виконанні оспорюваної угоди (господарського зобов'язання), видало ТОВ «Сила»податкові накладні від 01.02.06 р. на загальну суму 123395,52 грн., в тому числі 20565,92 грн. ПДВ.

Тому Прилуцька ОДПІ вважає, що вищенаведене свідчить про те, що укладена угода (вчинене господарське зобов'язання) з боку ТОВ „Сервіс –Ком ЛТД” була завідомо спрямована на приховування від оподаткування доходів, тобто господарське зобов'язання ТОВ „Сервіс –Ком ЛТД” вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Наявність у осіб, як діяли від імені ТОВ „Сервіс –Ком ЛТД” при укладанні спірної угоди, умислу такого змісту позивач пов'язав також с фактом недекларування в податковій декларації за лютий 2006 р. обсягів операцій з продажу та податкових зобов'язань товариства, тоді як господарська операція на виконання спірної угоди була здійснена в цей звітний період.

Зміст спірної угоди не суперечить актам цивільного законодавства. Сам лише факт недекларування ТОВ „Сервіс –Ком ЛТД” податкових зобов'язань, які виникли внаслідок здійснення господарської операції з продажу запчастин, при безспірному порушенні при цьому податкового законодавства не є, однак, безумовним свідченням укладення цієї угоди з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства.   

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  цим  Кодексом, в силу якого один  суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу,  передати  майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського  зобов'язання  в   процесі   його виконання, якщо законом не встановлено інше.

Згідно ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське  зобов'язання, що  не  відповідає  вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави  і  суспільства, або укладено учасниками  господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної  правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Пунктом 11 статті 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” визначено таку функцію органів державної податкової служби як подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних за такими угодами.

Згідно ч. 1 статті 208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як  таке, що  вчинено  з метою,  яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то у разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено  другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного  стягується  за  рішенням суду  в  доход держави.

Обґрунтовуючи укладення оспорюваної угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, позивач посилається на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 07.07.06 р. по справі № 2-а-468/06, яким визнано Статут ТОВ „Сервіс –Ком ЛТД” з моменту реєстрації, а саме з 25.02.05 р. –недійсним, а також визнано свідоцтво платника податку на додану вартість № 36107898, виданого 10.03.05 р. –недійсним з моменту видачі.

На думку позивача, це рішення суду вказує на те, що діяльність ТОВ „Сервіс –Ком ЛТД” здійснювалась протиправно і суперечить законодавству. На момент укладення оспорюваної Угоди ТОВ „Сервіс –Ком ЛТД” було обмежено в загальній правоздатності як юридична особа та було позбавлено спеціальної правоздатності як платник ПДВ. При укладенні та виконанні оспорюваної Угоди мало намір на приховування від оподаткування прибутків і доходів.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 р. № 3 зі змінами та доповненнями “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними”, дія статті 49 Цивільного кодексу України поширюється на угоди, укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, тобто які порушують основні принципи існуючого суспільного ладу. До них, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів. Задовольняючи позов у такій справі,  суд  повинен  у  рішенні вказати, у чому конкретно полягала  завідомо  суперечна  інтересам держави і суспільства мета укладення угоди і хто  з  її  учасників мав  умисел  на  досягнення  цієї  мети.  

Тобто, при цьому необхідними умовами для визнання угоди недійсною є мета укладання угоди суб'єктами господарювання, яка, зокрема, має бути спрямована на приховування від оподаткування доходів для завдання шкоди інтересам держави та суспільства, а також вина сторін у формі умислу щодо настання відповідних наслідків.  

Однак, суд вважає, що наявність умислу не може бути підтверджена лише рішенням районного суду про визнання Статуту сторони договору недійсним, оскільки предметом дослідження у такій справі є, зокрема, відповідність Статуту вимогам чинного законодавства, а не наявність протиправного умислу при укладенні договору, що мала місце під час підприємницької діяльності суб'єкта.

У позовній заяві позивач посилається на те, що Статут та Установчий договір товариства містять недостовірні дані щодо засновника, власника та місцезнаходження товариства.

Юридична особа ТОВ „Сервіс –Ком ЛТД” зареєстрована 25.02.05 р. за вимогами норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»від 15.05.03 р. № 755-IV (далі –Закон № 755). Абзац 1 ч. 5 ст. 8 Закону № 755 містить вимогу про те, що підписи засновників (учасників) або уповноважених осіб на установчих документах повинні бути нотаріально посвідчені.

Пунктом 13 Інструкції про порядок обліку платників податків, затвердженої наказом ДПА України від 19.02.98 р. № 80, зареєстрованого в Мін'юсті України 16.03.98 р. за № 172/2612, передбачено, що усі документи, перелічені в пунктах 4.7 –4.12 Інструкції, подає особисто власник, засновник (власники, засновники) або уповноважена ним (ними) особа (заявник), або призначений керівник, або головний бухгалтер. Документи приймаються лише за наявності паспорта особи, яка подає документи, довідок про присвоєння ідентифікаційного номера з ДРФО власників, засновників (фізичних осіб), директора та головного бухгалтера.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону № 755 визначений вичерпний перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи. Відмови в реєстрації ТОВ „Сервіс –Ком ЛТД” не було.

Посилання позивача на пояснення засновників ТОВ „Сервіс –Ком ЛТД” про те, що вони не мали наміру створювати підприємство, спростовуються матеріалами справи. Реєстрація товариства відбулася в порядку, встановленому законодавством.

Згідно ст. 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, якщо відомості, які  підлягають внесенню до  Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа  не  може посилатися на них у спорі у разі,  якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Будь - яких обставин стосовно того, що ТОВ «Сила»знало або могло знати про недостовірність відомостей відносно ТОВ „Сервіс –Ком ЛТД”, на підставі яких була здійснена державна реєстрація цього товариства, судом не встановлено.

Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. За відсутності таких повноважень наявність умислу у юридичної особи не може вважатися встановленою.  

Суд вважає, що один лише факт визнання недійсним Статуту ТОВ „Сервіс –Ком ЛТД” та недійсним свідоцтва платника ПДВ, не доводить умислу підприємства на завдання шкоди інтересам держави та суспільства при укладенні угоди.

Як свідчать матеріали справи, на дату укладення оспорюваної Угоди ТОВ „Сервіс –Ком ЛТД” перебувало на обліку як платник податків, мало свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, видане ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, тобто мало необхідну загальну та спеціальну правоздатність та право укладати господарські договори.

У відповідності до ч. 2 ст. 33 Закону № 755 юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення його діяльності. В матеріалах справи відсутній доказ внесення такого до Реєстру, державна реєстрація підприємства в установленому законом порядку не припинена, підприємство знаходиться на податковому обліку.

Сам лише факт визнання судом недійсними установчих документів, не є підставою для того, щоб вважати недійсним угоди, укладені таким підприємством з іншими підприємствами чи організаціями з моменту державної реєстрації і до моменту виключення його з державного реєстру.

Матеріали справи не містять і доказів проведення перевірок підприємства податковими органами, донарахування ТОВ „Сервіс –Ком ЛТД” податків чи інших обов'язкових платежів.

Посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на факт порушення кримінальних справ СВ Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві № 09-1083 від 26.10.06 р. за фактом підробки податкових декларації ТОВ „Сервіс –Ком ЛТД” за 2005 –2006 р.р. за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України, та б/н від 09.11.06 р. за статтею 205 ч. 1 КК України за фактом створення суб'єкту підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності не приймаються судом до уваги, оскільки згідно ч. 4 ст. 72 КАСУ доказом в даному випадку може бути тільки вирок суду по кримінальній справі, який набрав законної сили.

Господарське зобов'язання може бут визнано недійсним лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом, тому у кожній справі про визнання недійсним господарського зобов'язання кожна із сторін, відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАСУ, зобов'язана довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судове рішення” від 29.12.76 р. № 11 обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Тобто, судове рішення може ґрунтуватися лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом.

Отже, за вищенаведених обставин, суд вважає, що позивачем не надано суду достатніх (достовірних) належних та допустимих доказів (не доведено обставин) на підтвердження укладення оспорюваної Угоди (виникнення господарського зобов'язання) ТОВ „Сервіс –Ком ЛТД” з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Щодо ТОВ „Сила”, то суд вважає, що при укладенні та виконанні оспорюваної Угоди, ТОВ „Сервіс –Ком ЛТД” діяло як сумлінний контрагент і у відповідності з вимогами чинного законодавства, укладення товариством Угоди не було спрямовано на приховування від оподаткування прибутків та доходів, відповідачем задекларовано та сплачено відповідні податки. Тобто відповідач діяв без мети, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Крім того, у позові позивач просить суд стягнути з ТОВ „Сервіс-Ком ЛТД” на користь держави кошти отримані за спірною угодою у розмірі 123395,52 грн., в т.ч. ПДВ 20565,92 грн. Але ч. 1 ст. 208 ГКУ не передбачає таких наслідків визнання господарського зобов'язання недійсним, у разі наявності наміру лише з однієї із сторін.

Згідно ч. 1 ст. 208 ГКУ у разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею (ТОВ „Сервіс-Ком ЛТД”) повинно бути повернуто другій стороні (ТОВ „Сила”), а одержане останньою (ТОВ „Сила”) або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

За таких обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищенаведене, суд, керуючись ст.ст. 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

У позові відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була  подана у строк, встановлений цим Кодексом,  постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не  скасовано,  набирає  законної  сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява.     

Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Чернігівської області.

Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі, відповідно до ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після  подання заяви про апеляційне оскарження.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 22.01.08 р. проголошено тільки в ступну та резолютивну частини постанови.

Постанова суду в повному обсязі виготовлена 28.01.08 р.

Сторони можуть отримати копію постанови, виготовлену в повному обсязі, подавши відповідну заяву на ім'я судді через канцелярію суду.

         Суддя                                                                  Ю.М.Бобров