Рішення

від 24.01.2011 по справі 4617-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

4617-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

24.01.2011Справа №5002-15/4617-2010

За позовом Торгівельно-виробничої компанії «Трансенерго» (95034, АР Крим,                         м. Сімферополь, а/с 1605; 95035, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 32;   ЄДРПОУ 25623794)

До відповідача Сімферопольської міської ради (95034, АР Крим, м. Сімферополь,                 вул. Толстого, 15; ЄДРПОУ 33433669)

Про визнання незаконним та скасування пункту рішення

Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

Представники сторін не викликалися.

Зміст питання: Рішенням господарського суду АР Крим від 06.12.2010 по справі №2-15/4617-2010 позов задоволено, визнано недійсним та скасовано пункт 9.2 рішення 61-ої сесії V скликання Сімферопольської міської ради №1018 від 30.06.2010 «Про дозвіл виконання технічної документації по оформленню правовстановлюючих документів на земельні ділянки, дозвіл розробки проектів землеустрою по відведенню земельних ділянок, наданні, передачі громадянам України, юридичним та фізичним особам-підприємцям земельних ділянок у власність, постійне користування, оренду у                          м. Сімферополі».

Згідно статті 88 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: 1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; 2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення державного мита з бюджету.

Так, при прийнятті рішення по даній справі, судом не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат пов'язаних із розглядом справи, а саме: державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням того факту, що судом при прийнятті рішення не вирішено питання про розподіл витрат пов'язаних з розглядом справи в суді, суд вважає за необхідним доповнити резолютивну частину рішення господарського суду АР Крим від                        06.12.2010 по справі №2-15/4617-2010.

Враховуючи на вищевикладене, керуючись статтями 44, 49, 88 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Стягнути з Сімферопольської міської ради (95034, АР Крим, м. Сімферополь,            вул. Толстого, 15; ЄДРПОУ 33433669) на користь Торгівельно-виробничої компанії «Трансенерго» (95035, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 32;   ЄДРПОУ 25623794) 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2.          Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення направити за адресами сторін рекомендованою кореспонденцією.

Відповідно до статті 88 Господарського процесуального кодексу України, додаткове рішення, ухвала можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.