Рішення

від 03.02.2011 по справі 17/227/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/227/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "03" лютого 2011 р.                                                 Справа №  17/227/10

м. Миколаїв                                                            

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при  секретарі  Ковиньової О.Ю.,

з участю представників сторін:

від позивача, Ходикін М.М., довіреність № 09/63  від 07.10.2010р.;

        від відповідача, Ярмоленко Т.Г., довіреність б/№ від 18.01.2011р. ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/227/10

          за позовом:    Відкритого акціонерного товариства “Миколаївська

                           теплоелектроцентраль” 54002, м.Миколаїв, вул.Каботажний узвіз, 18

       відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрмонолитстрой”,

                        54001, м.Миколаїв, пр.Миру, 14-А,

       про: стягнення коштів у розмірі 9 394,19грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство “Миколаївська теплоелектроцентраль” (далі-позивач)  звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрмонолитстрой” (далі-відповідач) 9 394,19 грн. боргу за теплову енергію.

Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог не заперечує, посилаючись на те, що останній заборгував перед позивачем у зв'язку із тим, що орендарі гуртожитку не сплачують орендну плату.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, при цьому суд виходив з такого:

Між Відкритим акціонерним товариством енергопостачальної компанії “Миколаївська теплоелектроцентраль” (далі-позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрмонолитстрой” (далі-відповідач) укладено договір № 2920 від 01.07.2007 р. про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі- договір).

Відповідно до умов розділу 1 договору, позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних обсягах, а відповідач зобов'язаний оплачувати одержану теплову енергію в терміни, передбачені цим договором. Згідно з пунктом 10.4. договору, договір є пролонгованим, оскільки від сторін не надходило повідомлень про його припинення.

Відповідно до пункту 6.2. договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.   Споживач   за   20   днів   до   початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної  у договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

На підставі вищевикладеного,  відповідачу нараховно до сплати 25194,02 грн., з яких відповідач сплатив 17919,76 грн. за постачання позивачем  за період з березня 2009р. по листопад 2010р. відповідачу теплової енергії в гарячій воді для теплопостачання приміщення за адресою: м.Миколаїв, пр.Миру, 14-А.

Таким чином, основний борг відповідача за теплову енергію складає 7274,36 грн.

Оскільки за отримані послуги відповідач оплату не здійснив в повному обсязі, позивач 19.07.10 р. скерував йому претензію № 483-Ю про оплату спожитих ним послуг. Але, за даними позивача претензія була залишена без відповіді та належного реагування. Однак,  відповідачем наданий позивачу гарантійний лист № 01-10/50 від 25.08.2010 р., яким гарантував погашення заборгованості до початку опалювального сезону, але не виконав цього зобов'язання.

          Згідно приписів статті 24 Закону України „Про теплопостачання", споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією. Пункт 40 правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 р., закріплює, що споживач теплоенергії зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази    подаються    сторонами    та    іншими   учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду доказів, які свідчать про належне виконання взятих на себе зобов'язань, а саме – оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором № 2920 від 01.07.2007р. про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Пунктом 7.2.3 договору сторони дійшли згоди, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,08 % належної до сплати суми за кожен пень прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно приписів статті 25 Закону України «Про теплопостачання», у разі несвоєчасної сплати платежів за спожиту теплову енергію споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами.  Крім того, частиною 3 статті 549 ЦК України передбачено,  що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, враховуючи вищенаведене позивачем нараховано відповідачу до стягнення штрафних санкцій у вигляді: 3% річних за період з квітня 2009р. по листопад 2010р. у розмірі 335,69 грн., збитки від інфляції в сумі 1157,43 грн. та пені в розмірі 626, 81 грн.  

Судом за власною ініціативою зроблено перерахунок 3% річних, збитків від інфляції та пені, за допомогою програми «Законодавство»версія 2.7.8., згідно здійсненого розрахунку сума 3% річних, збитків від інфляції та пені відповідає наданому позивачем розрахунку вищенаведених штрафних санкцій..

          З огляду на вищенаведене позовні вимоги  позивача підтверджені матеріалами справи, ґрунтуються на договорі і чинному законодавстві, відповідачем не заперечені і не спростовані, отже, підлягають  задоволенню в повновму обсязі.

         Керуючись ст. ст. 44, 49,  82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

                                                                        ВИРІШИВ:

    1.  Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Миколаївська

    теплоелектроцентраль” задовольнити в повному обсязі.

 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрмонолитстрой”                         (54001, м.Миколаїв, пр.Миру, 14-А; код 30564738) на користь                                   Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» (54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18; код 30083966) 7 274,26 грн. (сім тисяч двісті сімдесят чотири грн.. 26 коп.) основного боргу, 1157,43 грн. (одна тисяча сто п'ятдесят сім грн. 43 коп.) збитків від інфляції, 335,69 грн. (триста тридцять п'ять грн. 69 коп.).- 3% річних, 626,81 грн. (шістсот двадцять шість грн. 81 коп.) пені, 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) –держмита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.)  - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

   3.    Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

   Суддя                                                        С.М.Коваль