Рішення

від 02.02.2011 по справі 20/139-10-4932

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/139-10-4932

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" лютого 2011 р.Справа  № 20/139-10-4932

За позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради;  

до відповідача  Приватне підприємство "Ірван"  

про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 7492,15 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

Від позивача:  Кухарчик Г.І., діюча за дов.№01-13/11 від 4.01.2011р.

Від відповідача: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить розірвати договір оренди №103р від 27.10.2005р., укладений між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Приватним підприємством "Ірван", виселити Приватне підприємство "Ірван" на користь Представництва по управлінню комунальної власності Одеської міської ради з нежитлового підвального приміщення, загальною площею 68,0 кв.м, розташованого за адресою: м.Одеса, вул. Єлісаветинська (Щепкіна), 21, та стягнути на користь Представництва по управлінню комунальної власності Одеської міської ради заборгованість по орендній платі у сумі 6750,34 грн. та пеню у сумі 741,81 грн., а також витрати по сплаті держмита та витрати по сплаті ІТЗ судового процесу.

У судовому засіданні 2.02.2011 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач - Приватне підприємство "Ірван", про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на юридичну адресу, зазначену у договорі, яка не змінювалася, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру (а.с.30-32), у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Місцезнаходження юридичної особи визначається згідно з вимогами статті 93 Цивільного кодексу України. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті поштою із відміткою про відсутність адресата, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

27.10.2005р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Приватним підприємством "Ірван" було укладено у новій редакції договір оренди нежитлових підвальних приміщень №103р від 27.10.2005р., відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування не житлове підвальне приміщення, загальною площею 65,5 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Щепкіна, 21.

Строк дії договору відповідно до п. 1.2 зазначеного договору був встановлений до 15 червня  2006 року.     

Відповідно до п. 2.1. договору оренди від 27.10.2005 року орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та рішення сесії Одеської міської ради від 28.01.2005 року № 3539-IV „Про оренду комунального майна, що є власністю територіальної громади міста Одеси”.

Відповідно до умов укладеного договору № 103р від 27.10.2005 року, а саме п.п. 2.2., 2.4., за орендоване приміщення орендар зобов'язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 283,01 грн. без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15-го числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Згідно до умов п. 4.1 договору № 103р від 27.10.2005 року  вказане у п. 1.1. приміщення орендодавцем передається орендарю виключно для використання під  склад продуктів

Згідно з п. 4.7 договору № 103р від 27.10.2005 року після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.

Відповідно до п. 4.10 зазначеного договору, у випадку припинення дії цього договору у зв'язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, орендар сплачує орендну плату по день підписання акта приймання –передачі приміщення.

У відповідності до п. п. 5.1, 5.2, 5.3 договору оренди № 103р від 27.10.2005 року за невиконання або неналежне виконання обов'язків за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки у відповідності з чинним законодавством. Відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання умов договору. За несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. У разі невнесення орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, договір підлягає розірванню у відповідності з чинним законодавством.

Згідно із п.7.3 договору при тривалому, більше трьох місяців, невикористанні орендарем наданого йому приміщення за цим договором, приміщення вважається неосвоєним і договір підлягає розірванню у відповідності із чинним законодавством.

П. 7.9 вищезазначеного договору передбачено, що дія договору оренди припиняється достроково за згодою сторін або за рішенням господарського суду.

14.08.2008 року між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Приватним підприємством "Ірван" було укладено додаткове погодження до договору оренди № 103р від 27.10.2005 року, відповідно до умов якого строк дії договору продовжено до 14.02.2009 року, площу орендованого приміщення збільшено до 68,0 кв.м. на підставі технічного паспорту від 9.08.2007р. Крім того, профіль використання приміщення, на підставі листа орендаря №01-14/9565, було змінено на майстерню по ремонту одягу.

1.12.2008р. між сторонами було укладено додаткове погодження, згідно з яким орендна плата з „01” грудня 2008 року розраховується на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року №1846 „Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна” та складає на 1.12.2008р. з урахуванням ПДВ та індексу інфляції 863,84 грн.

Враховуючи несплату орендарем плати за користування приміщенням своєчасно та у повному обсязі, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулось на адресу Орендаря з пропозицією від 20.10.2010р. за №01-15/976 (а.с.18), яка була надіслана 22.10.2010р. (а.с.33-35), в якому просило сплатити заборгованість та пеню, у добровільному порядку розірвати договір та здійснити фактичну передачу об'єкта комунальної власності - нежитлових підвальних приміщень, загальною площею 68,0 кв.м., що розташовані за адресою: м.Одеса, вул. Єлісаветинська (Щепкіна), 21, співробітникам Представництва та підписати акт приймання –передачі.

Приймаючи до уваги відсутність відповіді, позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди № 103р від 27.10.2005 року, виселення та стягнення заборгованості по орендній платі та пені у судовому порядку.

Проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону  України „Про оренду державного та комунального майна”.

Частиною 3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі, зокрема, невиконання сторонами своїх зобов'язань.

Зазначене цілком кореспондується зі ст.651 ЦК України, відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

В абзаці другому пункту 13 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000р. №02-5/237 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про оренду державного та комунального майна” зазначено, що підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених ст. 18 Закону України „Про оренду держаного та комунального майна”.

У відповідності до ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з розрахунку заборгованості (а.с.16,51), та вказані відомості не спростовано відповідачем, Малим приватним багатопрофільним підприємством "Ірван", в порушення вищезазначених приписів закону та договору, починаючи з грудня 2008 року по вересень 2010 року орендна плата сплачувалась несвоєчасно та не в повному обсязі, а, починаючи з жовтня 2010 року по січень 2011 року орендна плата взагалі не сплачувалася, що є істотним порушенням умов договору, внаслідок якого друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. За таких обставин, позовні вимоги щодо розірвання договору є обґрунтованими та  підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана. Із вказаною нормою цілком кореспондуються також положення п. 4.7 договору № 103р від 27.10.2005 року, згідно з яким після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.

За таких обставин, враховуючи відсутність правових підстав на зайняття Малим приватним багатопрофільним підприємством "Ірван" нежитлових підвальних приміщень, загальною площею 68,0 кв.м., що розташовані за адресою: м.Одеса, вул. Єлісаветинська (Щепкіна), 21, позовні вимоги в частині виселення також підлягають задоволенню.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 18  Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку (а.с.16,51), у відповідача наявна заборгованість з орендної плати за договором оренди № 103р від 27.10.2005 станом на 11.11.2010р., яка становить 6 750,34 грн. Доказів сплати зазначеної суми відповідачем, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, суду не надано.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. (із змінами та доп.) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.2 договору оренди № 103р від 27.10.2005 року за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення орендної плати в сумі 6 750,34 грн. станом на 11.11.2010 року) та пені в сумі 741,81 грн., заявлені на підставі розрахунку, який перевірено судом, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 187 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн. слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.  44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Розірвати договір оренди № 103р від 27.10.2005 року, укладений між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, ідентифікаційний код 26302595) та Малим приватним багатопрофільним підприємством "Ірван" (65082, м. Одеса, вул. Єлісаветинська (Щепкіна), 21, ідентифікаційний код 19210160).

3.          Виселити Мале приватне багатопрофільне підприємство "Ірван", (65082, м. Одеса, вул. Єлісаветинська (Щепкіна), 21, ідентифікаційний код 19210160) з нежитлових підвальних приміщень, загальною площею 68,0 кв.м. що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Єлісаветинська (Щепкіна), 21, на користь Представництва по управлінню комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, ідентифікаційний код 26302595).

4.  Стягнути з Малого приватного багатопрофільного підприємства "Ірван", (65082, м. Одеса, вул. Єлісаветинська (Щепкіна), 21, ідентифікаційний код 19210160) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської Ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, п/р 37326027001909 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, ідентифікаційний код 26302595) –6 750 /шість тисяч сімсот п'ятдесят/ грн. 34 коп. заборгованості по орендній платі, 741/сімсот сорок одну/ грн. 81 коп. пені, 187 /сто вісімдесят сім/ грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 /двісті тридцять шість/ грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                       Щавинська Ю.М.

Повне рішення складено 7.02.2011р.