Рішення

від 02.02.2011 по справі 27/160-10-5153

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27/160-10-5153

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2011 р.Справа  № 27/160-10-5153

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Ярешко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Остапов В.В. (представник діючий за довіреністю);

від відповідача: Сакун Г.П. (представник діючий за довіреністю);          

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт";           

до відповідача: Приватного підприємства "Камея"

про стягнення  3 562,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Приватного підприємства "Камея", в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх. ГСОО №1376/2011 від 17.01.2011р.), просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 3 562,93 грн. з яких 2 657,67 грн. –інфляційні, 905,26 грн. –3% річних та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами договору про спільну діяльність №609-0 від 20.09.2007р., позивачем було виконано вчасно та в повному обсязі свої зобов'язання, між тим відповідач свої обов'язки виконував несвоєчасно, в зв'язку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.  

У судовому засіданні 02.02.2011р. представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги в частині основного боргу визнав у повному обсязі та зазначив, що станом на 20.12.2010р. ПП "Камея" перераховано на розрахунковий рахунок ДП "Іллічівський морський торговельний порт" суму основної заборгованості за договором №609-0 від 20.09.2007р. у розмірі 69 550,00 грн. що вбачається з відзиву на позов (вх. ГСОО №34415 від 20.12.2010р.).

У судовому засіданні 02.02.2011р. представник відповідача усно визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

20 вересня 2007 року між ДП "Іллічівський морський торговельний порт" (надалі –порт, учасник) та ПП "Камея" (надалі –підприємство, учасник) укладено договір про спільну діяльність №609-0 (надалі - договір), згідно умов якого учасники, з метою отримання прибутку, зобов'язались спільно діяти без створення юридичної особи для задоволення потреб порту та третіх осіб в споживчих товарах, промисловій продукції.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що всі роботи, виробництво продукції, що організовуються і здійснюються підприємством на користь порту, здійснюються на умовах окремих господарських договорів, укладених між портом та підприємством.

Відповідно до положень п. 3.1 договору, ведення спільних справ учасників на весь термін дії договору доручається підприємству (з урахуванням п. 3.8 цього договору).

У п. 3.8 договору встановлено, що порт, зокрема, здійснює контроль за діяльністю підприємства щодо виконання умов цього договору, шляхом перевірки  бухгалтерських та інших документів.

Згідно до умов п. 5.2 договору, підприємство визначає результати спільної діяльності за звітний квартал. Загальний прибуток від спільної діяльності учасників за даним договором, розподіляється між ними пропорційно вартості фактично внесених внесків, відповідно до умов договору станом на останній день кварталу, який передує звітному.

Положеннями п. 5.3 договору визначено, що прибуток перераховується підприємством на рахунок порту не пізніше 10-ти календарних днів після подачі звітності до податкового органу за кожний звітний квартал, виходячи з фактичної суми прибутку, отриманого за результатами спільної діяльності та розрахованого згідно п. 6.1 цього договору.

У п. 8.1 договору встановлено, що учасники несуть взаємну майнову відповідальність відповідно до чинного законодавства України у випадку невиконання, несвоєчасного або неналежного виконання зобов'язань за цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення вимог договору відповідач лише 17.12.2010 року перерахував на розрахунковий рахунок позивача прибуток від спільної діяльності за І, ІІ та ІІІ квартали 2010 року у розмірі 69 550,00 грн., в зв'язку з чим порушив строки встановлені п. 5.3 договору №609-0.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобов'язань відповідачем, встановлених договором про спільну діяльність №609-0 від 20.09.2007р. та направлено на стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 1029 Цивільного кодексу України визначено, що за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Відповідно до вимог ст.1034 Цивільного кодексу України, вигоди від майна, що передане в управління, належать установникові управління. При цьому ч.2 ст. 1034 цього кодексу встановлено, що установник управління може вказати в договорі особу, яка має право набувати вигоди від майна, переданого в управління (вигодонабувача).

Згідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями п. 5.3 договору визначено, що прибуток перераховується підприємством на рахунок порту не пізніше 10-ти календарних днів після подачі звітності до податкового органу за кожний звітний квартал, виходячи з фактичної суми прибутку, отриманого за результатами спільної діяльності та розрахованого згідно п. 6.1 цього договору.

При цьому, п.п. 4.1.4 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. за №2181-ІІІ (із змінами та доповненнями) встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Із вищезазначених, обставин справи виходить, що відповідач порушив виконання своїх зобов'язань за договором про спільну діяльність №609-0 від 20.09.2007р., а саме прострочив строки перерахування суми прибутку належного позивачу за І, ІІ та ІІІ квартали 2010 року.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем інфляційних у розмірі 2 657,67 грн. та 3% річних у розмірі 905,26 грн. вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог ДП "Іллічівський морський торговельний порт" та про необхідність стягнення з ПП "Камея" 2 657,67 грн. інфляційних та 905,26 грн. 3% річних.

На підставі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 731,13 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача, а зайво сплачена сума державного мита у розмірі 1268,87 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України, згідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.  44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Камея" (68000, м. Іллічівськ, вул. Гайдара, 3 кв.80, код ЄДРПОУ375664618) на користь Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" (68001, Одеська область, м.Іллічівськ, вул. Праці 6, р/р 26009114761 в ПАТ „Марфін банк”, м. Іллічівськ, МФО 328168) 2657/дві тисячі шістсот п'ятдесят сім/грн. 67 коп. інфляційних, 905/дев'ятсот п'ять/грн. 26 коп. 3% річних, 731/сімсот тридцять одна/грн. 13 коп. державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

3.Видати Державному підприємству "Іллічівський морський торговельний порт" довідку на повернення з Державного бюджету України надмірно сплаченого державного мита у сумі 1268,87 грн. за платіжним дорученням № 4870 від 11.10.2010р.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

                   Суддя                                                                                       Невінгловська Ю.М.

Повний текст рішення складено 07.02.2011р.