Рішення

від 07.02.2011 по справі 18/3/5022-26/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/3/5022-26/2011

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" лютого 2011 р.Справа № 18/3/5022-26/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Охотницької Н.В.             

Розглянув матеріали справи:

за позовом Дочірнього підприємства фірми "Альтфатер Тернопіль", вул. Бродівська-Гріга, 3, м. Тернопіль

до відповідача Комунального підприємства житлово-експлуатаційної контори №7, вул. Коновальця, 6, м. Тернопіль

про стягнення заборгованості в загальній сумі 109 487,36 грн., в т.ч. 93 177,34 грн. –заборгованість за надані послуги, 16 310,02 грн. інфляційні нарахування.

За участю представників сторін:

Позивача: Балабан П.О., довіреність від 11.01.2010 р.; Процик М.Т. –головний бухгалтер, доручення від 24.01.2011 р.

Відповідача: не прибув.

В судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 ГПК України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Дочірнє підприємство фірми "Альтфатер Тернопіль" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з комунального підприємства житлово-експлуатаційної контори №7 заборгованості в загальній сумі 109 487,36 грн., в т.ч. 93 177,34 грн. –заборгованість за надані послуги, 16 310,02 грн. інфляційні нарахування.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за надані послуги із збирання та вивезення твердих побутових відходів, як передбачено умовами договору №728 від 18.12.2007 р., внаслідок чого виникла заборгованість в заявленій до стягнення сумі.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просять суд позов задоволити.

Представник відповідача в судові засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, про причини, що зумовлюють неможливість прибуття в судове засідання не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, копії процесуальних документів надсилались відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві –вул. Коновальця, 6, м. Тернопіль, що відповідає тій, яка значиться в довідці з ЄДР України виданій станом на 21.01.2011 р.

Зважаючи на те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, а наявних матеріалів справи достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення, справа розглядається без участі повноважного представника відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши норми чинного законодавства, заслухавши доводи представників позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу  суб'єкта підприємницької діяльності. Майново –господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами –юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько –договірними зобов'язаннями (ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України).

18.12.2007 р. між дочірнім підприємством фірмою "Альтфатер Тернопіль", надалі виконавець, та комунальним підприємством житлово-експлуатаційною конторою №7, надалі замовник, був укладений договір №728, предметом якого є надання виконавцем послуг із збирання та вивезення твердих побутових відходів.

02.01.2008 р., 01.06.2008 р. та 01.11.2008 р. сторонами договору було підписано доповнення №1,№2 та №3, якими вносились зміни в договір №728 стосовно обсягів, режимів та вартості надання послуг. Зокрема, згідно п. 2.1. доповнення №2 до договору вартість перевезення 1 м3 твердих побутових відходів становить 15,20 грн., крім того ПДВ 20% –3,04 грн. Даний пункт вступає в силу з 01.06.2008 р.

Обсяг перевезень в рік становить :

68 контейнерів х 1,1 м3 х 2 рази на тиждень х 365/7 = 7 800,57 м3

22 контейнери х 1,1 м3 х 3 рази на тиждень х 365/7 = 3 785,57 м3

6 контейнерів х  1,1 м3 х 4 рази на тиждень х 365/7 = 1 376,57 м3

1 контейнер х 1,1 м3 х 1 раз на тиждень х 365/7 = 229,43 м3

В місяць обсяг перевезень становить 13 192,14 м3 /12 = 1 099,35 м3

Середньомісячна вартість послуг по вивезенню твердих побутових відходів становить: 1 099,35 м3 х 15,20 грн. = 16 710,12 грн.; ПДВ 20% –3 342,02 грн. Всього до оплати –20 052,14 грн.

Тверді побутові відходи вивозяться виконавцем у дні, які вказані у графіку-дислокації, що є невід'ємною частиною договору (п. 2.4. договору).

Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги із збирання та вивезення твердих побутових відходів вноситься не пізніше 15 числа місяця, що настає після розрахункового періоду. Форма оплати послуг готівкою або в безготівковій формі (п.п. 3.1., 3.2. договору).

У відповідності до п.п. 4.2.1 п. 4.2 договору замовник зобов'язався своєчасно, у встановлений договором термін (п. 3.1), сплачувати надані послуги.

Договір діє з 01.01.2008 р. до 31.12.2012 р. і набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд (п. 8.1. договору).

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів (ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою мають ознаки договору про надання послуг, згідно якого в силу ст. 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Як вбачається  із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання, передбачені умовами договору, належним чином –за період з вересня 2008 року по січень 2009 року надав відповідачу послуги  із збирання та  вивезення твердих побутових відходів, що підтверджується  рахунками-фактурами на оплату №10619/728 від 30.09.2008 р., №10772/728 від 31.10.2008 р., №12094/728 від 30.11.2008 р., №13328/728 від 31.12.2008 р. та №00147/728 від 31.01.2009 р. та актами виконаних робіт №10619 від 30.09.2008 р., №10772 від 31.10.2008 р., №12094 від 30.11.2008 р., №13382 від 31.12.2008 р., №00147 від 31.01.2009 р. (належним чином засвідчені копії рахунків та актів виконаних робіт знаходяться в матеріалах справи).

Факт отримання відповідачем послуг із збирання та вивезення твердих побутових відходів  підтверджується підписом його повноважного представника та відтиском його печатки на вказаних актах виконаних робіт.

Як встановлено судом в ході судового розгляду справи, відповідач свій обов'язок по оплаті за надані йому послуги із збирання та вивезення твердих побутових відходів за договором №728 від 18.12.2007 р. належним чином не виконав і допустив заборгованість за період з вересня 2008 року по січень 2009 року в сумі 93 177,34 грн.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько – господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України).

Проте, станом на час звернення з позовом до суду внаслідок невиконання договірних зобов'язань за відповідачем значиться заборгованість у розмірі 93 177,34 грн., яка ним не оспорена та не спростована.

Таким чином, всупереч умов договору та вимог діючого законодавства, свої зобов'язання по оплаті вартості наданих послуг із збирання та вивезення твердих побутових відходів та відновлення тим самим порушених майнових прав позивача на момент розгляду спору судом відповідач не виконав, а відтак, суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором в сумі 93 177,34  грн. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно поданого позивачем розрахунку сума інфляційних нарахувань за період з лютого 2009 р. по листопад 2010 р. становить 16 310,02 грн.

Розглянувши та перевіривши представлений розрахунок інфляційних нарахувань, з огляду на наявність заборгованості за договором, суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволення.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті  обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 –49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з комунального підприємства житлово-експлуатаційної контори №7 (вул. Коновальця, 6, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 21136399) на користь дочірнього підприємства фірми "Альтфатер Тернопіль" (вул. Бродівська-Гріга, 3, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 22601875):

-          109 487 (сто дев'ять тисяч чотириста вісімдесят сім) грн. 36 коп. основного боргу з врахуванням індексу інфляції;

-          1 094 (одну тисячу дев'яносто чотири) грн. 87 коп. державного мита;

-          236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання 11.02.2011 р. через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          Н.В. Охотницька