Рішення

від 08.02.2011 по справі 16/2

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/2

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2011 р.               Справа № 16/2

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Фабрика будівельних сумішей “БудМайстер”, м. Павлоград Дніпропетровської області

до приватного підприємства “Центр Комплектації”, м. Чернівці

про стягнення заборгованості на загальну суму 53 754,94 грн.

Суддя   Гурин М.О.

Представники:

від позивача –Юзьвак А.Я., довіреність від 03.01.2011 р.

від відповідача –не з'явився

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю “Фабрика будівельних сумішей “БудМайстер” звернулось з позовом до приватного підприємства “Центр Комплектації” про стягнення заборгованості на загальну суму 53 754,94 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач, всупереч укладеного між сторонами договору поставки №279 від 23.06.2009 р., не виконав свої договірні зобов'язання по оплаті поставленого товару, що призвело до виникнення заборгованості на загальну суму 53 754,94 грн., в тому числі 42 100,13 грн. основного боргу, 6 210,02 грн. штрафу, 1 409,71 грн. –три проценти річних та 4 035,08 грн. інфляційних нарахувань.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 05.01.2011 р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 18.01.2011 р., зобов'язано сторони надати ряд документів.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 18.01.2011 р., у зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання, розгляд справи відкладено на 08.02.2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні 08.02.2011 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягає на задоволенні позову з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали господарського суду від 18.01.2011 р. не виконав, відзив на позов або будь-яку іншу інформацію щодо заявлених до нього позовних вимог чи причини його неявки (неявки його представника) у судове засідання не надав.

Нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами, оскільки сторони належним чином повідомлені про час і місце слухання справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив таке.

23.06.2009 р. сторони уклали договір поставки №279 за яким постачальник (позивач по справі) зобов'язується поставити товар, а покупець (відповідач по справі) сплатити і прийняти товар в асортименті, сортаменті, номенклатурі і за цінами зазначеними в специфікаціях, видаткових накладних у кількості і терміни, відповідно до замовлення. Специфікації (додаток №4), замовлення (додаток №2) є невід'ємними частинами цього договору.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З огляду на вищевикладене, дослідивши договір поставки №279 від 23.06.2009р., суд встановив, що даний договір є укладеним, оскільки між сторонами існувала домовленість, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, досягнуто згоди з усіх істотних умов договору.

Крім того, статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Враховуючи вищевказане, договір поставки №279 від 23.06.2009 р. є дійсним.

Відповідно до п. 4.1. договору ціна на товар обумовлюється в специфікації та вказується за одиницю товару з ПДВ, з урахуванням вартості доставки і без урахування знижок. При умові самовивозу покупцем замовленого товару зі складу постачальника, ціна такого товару перераховується і вказується відповідно у рахунках та видаткових накладних, без урахування вартості доставки.

В пункті 4.4. договору сторони визначили, що загальна сума договору складає 500 000,00 грн.

Пунктами 6.1., 6.3. договору передбачається, що кількість товару, що поставляється, повинна відповідати даним, зазначеним у накладній на передачу товару. П.І.Б. та підпис покупця або представника (перевізника) покупця на накладній або товаротранспортній накладній на отримання товару свідчить про його згоду з кількістю, асортиментом, комплектністю, тарою і цілісністю упакування товару.

Згідно п.п. 5.1. та 5.2. договору покупець здійснює оплату за отриманий товар з відстрочкою оплати, яка становить: тридцять календарних днів з моменту передачі товару. Покупець може здійснювати оплату за отриманий товар шляхом 100% передоплати. Розрахунки по кожній партії товару здійснюються у розмірі повної вартості поставленого товару шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок постачальника окремими платіжними дорученнями за кожен окремий виставлений рахунок - фактуру і видаткову накладну, обов'язково вказуючи в платіжному дорученні номер рахунка - фактури (в разі попередньої сплати за товар), видаткової накладної (в разі сплати з відстрочення платежу).

Позивачем, відповідно до умов договору 18.09.2009 р. та 21.10.2009 р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 62 100,13 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних № 2467 на суму 34 542,16 грн. та № 2998 на суму 27 557,97 грн.

Однак, відповідач, у встановлений п. 5.1. договору строк, кошти за поставлену продукцію сплатив тільки частково, а саме сплатив 20 000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за поставлений товар по видатковій накладній № 2467 від 18.09.2009 р., що підтверджується копіями платіжних доручень №64 від 21.10.2009 р., №74 від 13.11.2009 р., №1 від 07.04.2010 р.

Товариством з обмеженою відповідальністю “Фабрика будівельних сумішей “БудМайстер” 19.11.2010 р. було направлено на адресу відповідача претензію на загальну суму 48 310,13 грн. з вимогою виконати договірні зобов'язання та погасити існуючу заборгованість. Дана претензія була надіслана відповідачу, про що свідчить поштова квитанція від 22.11.2010 р. Проте, зазначена претензія залишилась без задоволення.

Таким чином, борг відповідача за перед позивачем становить 42 100,13 грн.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки в судовому засіданні доведено невиконання відповідачем договірного зобов'язання по оплаті поставленого товару, позов в частині стягнення основного боргу є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення штрафу, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Сторони в п. 10.2. договору передбачили, що за прострочення оплати у порядку п. 5.1. цього договору покупець сплачує штраф на користь постачальника у розмірі 10 процентів від суми постачання.

Пунктом 11.2. договору встановлено, що для цілей цього договору термін спеціальної позовної давності, щодо стягнення штрафних санкцій (штрафу, пені, неустойки) встановлюється у три роки.

Згідно розрахунку позивача штраф складає 6 210,02 грн.

Перевіривши розрахунок суми штрафу, суд вважає, що вимога позивача щодо стягнення штрафу у розмірі 6 210,02 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких умов правомірним є нарахування позивачем 4 035,08 грн. інфляційних та 1 409,71 грн. трьох процентів річних.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судові витрати покласти на відповідача з вини якого спір безпідставно доведено до вирішення в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства “Центр Комплектації” (вул. Чапаєва, 48/10, м. Чернівці, код 33843407) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Фабрика будівельних сумішей “БудМайстер” (вул. Терьошкіна, 9/2, м. Павлоград Дніпропетровської області, код 33892784) 42 100,13 грн. основного боргу, 6 210,02 грн. штрафу, 1 409,71 грн. трьох процентів річних, 4 035,08 грн. інфляційних, 537,55 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                               М.О. Гурин

Повне рішення складено 09.02.2011 р.