Рішення

від 02.02.2011 по справі 2-497-2011

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. СІМФЕРОПОЛЯ

Справа № 2-407/2011 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

    02 лютого 2011 року                                                                          м. Сімферополь

    Київський районний суд м. Сімферополя у складі: головуючого - судді Діденка Д.О., при секретарі – Габенко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 02.01.1971 р.  між ним та відповідачкою  у міському Загсі м.Грозний було зареєстровано шлюб, актовий запис №4. Фактично з 2001 р. шлюбні відносини між ними припинено, проживають окремо, збереження шлюбу вважає неможливим.

    Позивач у судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні за мотивами, наведеними у заяві. Пояснив також, що оригінал свідоцтва про шлюб у нього відсутній, бо знаходиться у відповідачки. Надати дублікат свідоцтва або актовий запис не може, бо м.Грозний, де був зареєстрований шлюб  знаходиться поза межами України.

    Відповідачка у судове засідання не з’явилася, про причини неявки не повідомила, заяв та клопотань не надала, в зв’язку з чим  справу розглянуто заочно у її відсутність на підставі наявних доказів. Позивач не заперечував проти такого порядку розгляду справи.

    Заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи суд вважає, що  позов задоволенню не підлягає з наступного.

    Згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України  №11 «Про практику  застосування  судами  законодавства при розгляді справ про право  на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» оскільки розгляд справи  провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди згідно зі ст.119 ЦПК України  повинні вимагати від  осіб, що подали заяву, повного викладення  обставин, якими обґрунтовуються  дані вимоги, й посилання  на засоби їх доказування.   До заяви додаються: свідоцтво про реєстрацію шлюбу,  копії свідоцтв про народження дітей та ін.  Таким чином, Пленум Верховного суду України передбачає в якості належного доказу реєстрації шлюбу оригінал відповідного свідоцтва, а не його копію, яка подана позивачем у справі.

    Обов’язок доказування та подання доказів відповідно до ст.60 ЦПК України покладено на сторони.

    Статтею 133 ЦПК України передбачено, що  особи, які беруть участь у справі  і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання  про забезпечення цих доказів.

    Позивач у судовому засіданні не довів, що він має перешкоди в отриманні дублікату свідоцтва про реєстрацію шлюбу або довідки про актовий запис, відомості про відмову органу реєстрації у видачі цих документів ним також не надані. Посилання позивача на неможливість отримання необхідних відомостей у м.Грозном є неспроможними та бездоказовими.

    Таким чином, позивачем належними доказами факт та інші обставини  реєстрації шлюбу  з відповідачкою 02.01.1971 р.  не підтверджено, тому у задоволенні позову має бути відмовлено.

    На підставі ст.110 СК України, керуючись ст.ст. 10,11,60, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

    У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - відмовити.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Відповідачем заяву про перегляд рішення може бути подано до Київського районного суду м.Сімферополя протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: