7/123-38
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від "21" січня 2008 р. по справі № 7/123-38
за позовом Приватного виробничо-торговельного підприємства «Волиньагротехсервіс», м. Луцьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар'янівка МТС», смт. Мар'янівка
про стягнення 6444,11 грн.
Суддя Шум М.С.
За участю представників сторін:
від позивача: Приступлюк Ю. В., директор
від відповідача: не з'явився
Суть спору: позивач - приватне виробничо-торговельне підприємство «Волиньагротехсервіс»звернулося до господарського суду Волинської області з позовною заявою до відповідач: ТзОВ «Мар'янівка МТС»про стягнення 1994,39 грн. боргу, 778,36 грн. процентів річних та 3671,36 грн. інфляційних нарахувань.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, позову не оспорив.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву не подано, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: протягом 2006-2007 рр. згідно видаткових накладних та доручень на отримання товару від 04.10.2006р. та від 25.10.2006р. приватне виробничо-торговельне підприємство «Волиньагротехсервіс»поставило ТзОВ «Мар'янівка МТС»запасні частини на загальну суму 29994,39 грн.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до п. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телефонограмами, тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень. Враховуючи зазначене, приватне виробничо-торговельне підприємство «Волиньагротехсервіс»взяло на себе зобов'язання передати у власність ТзОВ «Мар'янівка МТС»товар, а останній відповідно прийняти і сплатити за нього кошти.
Згідно з ст. 530, якщо термін виконання зобов'язання не визначений, то кредитор вправі вимагати виконання зобов'язання у будь-який час, а боржник повинен виконати зобов'язання в семиденний термін з моменту отримання вимоги про виконання зобов'язання, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки сторонами не визначено термін виконання зобов'язання, позивачем 14.11.2007р. направлено вимогу відповідачу про оплату товару.
Проте, відповідач взяте на себе зобов'язання, в частині оплати за отриманий товар на суму 29994,39 грн. виконав частково, оплативши 28000 грн..
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем оплачено товар частково, позовні вимоги підставні і підлягають до задоволення.
У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з представленими господарському суду розрахунками, відповідачу відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано 3671,36 грн. суми інфляційних та 778,36 грн. процентів річних у відповідності до представленого розрахунку.
Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, що пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), які поніс позивач, підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мар'янівка МТС»(смт. Мар'янівка, Горохівського р-ну, код ЄДРПОУ 32498924) на користь приватного виробничо-торговельного підприємства «Волиньагротехсервіс» (м. Луцьк, пр. Соборності, 20А/97, код ЄДРПОУ 30584513) 1994,39 грн. заборгованості, 3671,36 грн. суми інфляційних та 778,36 грн. процентів річних; 102грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Суддя М.С. Шум
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 21.01.2008 |
Оприлюднено | 20.02.2008 |
Номер документу | 1372148 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Шум М.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні