Рішення

від 31.01.2011 по справі 27/161-10-5154

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27/161-10-5154

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2011 р.Справа  № 27/161-10-5154

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Ярешко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Кривенко Н.Є. (представник діючий за довіреністю);

від відповідача: Баскакова Г.С. (представник діючий за довіреністю);          

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Крим";           

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тірас-ТМ "Мозаїка"

про стягнення  123 455,49 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Відкрите акціонерне товариство "Крим" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Тірас-ТМ "Мозаїка", в якій з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 123 455,49 грн. з яких 118800,01 грн. - основна заборгованість, 1393,96 грн. – пеня, 2977,25 грн. – інфляційні, 284,27 грн. –3% річних та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами контракту №1405/1 від 14.05.2010р., позивачем було виконано вчасно та в повному обсязі свої зобов'язання, між тим відповідач свої обов'язки виконував несвоєчасно та не в повному обсязі, в зв'язку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.  

У судовому засіданні 31.01.2011р. представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач, надавши відзив на позов (вх. ГСОО № 1664/2011 від 19.01.2011р.) позовні вимоги визнав у повному обсязі.

У судовому засіданні 19.01.2011р. була оголошена перерва у розгляді справи до 31.01.2011р., згідно до ч.3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

14 травня 2010 року між Відкритим акціонерним товариством "Крим" (далі –продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тірас-ТМ "Мозаїка" (далі - покупець) укладено контракт №1405/1 (далі - договір), згідно якого продавець зобов'язується виготовити та передати у власність покупця, а покупець прийняти в строк до 31.12.2010р. вироби з гофрокартону (далі –товар) у кількості 1 000000 шт.

Згідно до п. 3.1 договору, відвантаження товару здійснюється продавцем покупцю у терміни, зазначені в узгодженому сторонами замовлені. Датою поставки є дата відмітки на транспортній накладній, видатковій накладній при отримані товару на складі уповноваженим представником покупця.

Положеннями п. 3.4 договору встановлено, що приймання товару за якістю та кількістю здійснюється у відповідності до Інструкцій про порядок приймання за кількістю та якістю, затверджених постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. №П-6 та від 25.04.1966р. №П-7 з усіма змінами та доповненнями.

У п. 4.1 договору визначено, що вартість товару визначається специфікацією, яка є невід'ємною частиною договору. Ціна включає в себе вартість матеріалів, упаковки, маркування, завантаження на любі транспортні засоби.

Відповідно до п. 4.3 договору, оплата за поставлений товар здійснюється покупцем шляхом перерахування безготівкових грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок продавця наступним чином: 100% оплата протягом чотирнадцяти днів з дати фактичного відвантаження кожної партії товару.

Умовами п. 5.1 договору визначено, що покупець зобов'язаний прийняти та оплатити вартість товару, який є предметом договору.

Згідно до умов п. 5.5 договору, покупець за порушення п. 4.3 договору, зобов'язаний сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період порушення зобов'язання, від простроченої суми за кожний день прострочки.

Пунктом 7.6 договору передбачено, що договір, доповнення до нього, підписані уповноваженими представниками сторін та передані шляхом факсимільного зв'язку (з обов'язковою передачею оригіналів) мають юридичну силу до обміну оригіналами документів.

Відповідно до п. 7.8 визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2010 року, але в будь-якому разі –до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання умов зазначеного договору, протягом періоду з травня по жовтень 2010р. ВАТ "Крим" поставило, а повноважним представником ТОВ "Тірас-ТМ "Мозаїка" отримано товар на загальну суму 893 429,01 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки взаєморозрахунків (станом на 06.01.2011р. та станом на 12.01.2011р.), а також  копіями видаткових накладних (а.с.17-31), підписаних представниками сторін та скріплених відповідними печатками, що відповідають зразкам відтиску печаток, які містяться у доповнені до договору №1405/01 від 14.05.2010р., що укладено відповідно до п.13 „Інструкції про порядок реєстрації виданих та використаних довіреностей на отримання цінностей” затвердженої наказом Міністерством фінансів України №99 від 16.05.1996р.

Як вбачається з матеріалів справи, періодичними платежами протягом періоду з 27.05.2010р. по 11.01.2011р. ТОВ "Тірас-ТМ "Мозаїка" фактично перерахувало на рахунок ВАТ "Крим" суму у розмірі 774 629,00 грн. у якості плати за отриманий товар, згідно виставлених позивачем рахунків-фактури (а.с. 87-100), що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями банківських виписок за відповідний період та зазначеного в них призначення платежу.

З урахуванням здійсненої відповідачем проплати та обсягів фактично здійснених позивачем поставок товару, відповідно до накладних, станом на 12.01.2011р. за Товариством з обмеженою відповідальністю "Тірас-ТМ "Мозаїка" рахується заборгованість перед Відкритим акціонерним товариством "Крим" у розмірі 118 800,01 грн. за контрактом №1405/01 від 14.05.2010р.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобов'язань відповідачем та направлено на стягнення з відповідача наявної заборгованості за контрактом №1405/01 від 14.05.2010р., пені, інфляційних та 3% річних.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Згідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 цього кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну  грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає  з характеру відносин сторін.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.  В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.

Строк дії контракту №1405/01 від 14.05.2010 року, відповідно до п. 7.8 зазначеного контракту, був встановлений до 31.12.2010 року.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України, строком дії договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Із вищезазначених обставин справи вбачається, що відповідач порушив виконання своїх зобов'язань за контрактом №1405/01 від 14.05.2010 року, а саме прострочив строки сплати за фактично отриманий товар.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Крим" в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 118 800,01 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас вимогами  п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що  одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України    №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, наведений у позовній заяві, щодо сплати відповідачем суми річних у розмірі  284,27 грн., інфляційних у розмірі 2977,25 та пені в розмірі 1 393,96 грн., вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тірас-ТМ "Мозаїка" 118 800,01 грн. основної заборгованості, 284,27 грн. 3% річних 2977,25 грн. інфляційних та 1393,96 грн. пені.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 1260,72 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тірас-ТМ "Мозаїка" (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, 40, п/р 26005964868270, в Одеській філії ПУМБ, МФО 328121, код ЄДРПОУ 32976040 ) на користь Відкритого акціонерного товариства "Крим" ( 97420, м.Євпаторія, АР Крим, вул. Виноградна, 5 а/я 77, р/р 26006000132597, АКБ «ЧБРР», м. Симфірополь, МФО 384577, код ЄДРПОУ 16513457)  118 800/сто вісімнадцять тисяч вісімсот/грн. 01 коп. основної заборгованості, 284/двісті вісімдесят чотири/грн. 27 коп. 3% річних, 2977/дві тисячі дев'ятсот сімдесят сім/грн. 25 коп. інфляційних, 1393/одна тисяча триста дев'яносто три/грн. 96 коп. пені, 1260/одна тисяча двісті шістдесят/грн. 72 коп. державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

                   Суддя                                                                                       Невінгловська Ю.М.

Повний текст рішення складено 07.02.2011р.