Рішення

від 10.02.2011 по справі 07/2537

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07/2537

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          10 лютого 2011 року                                                      Справа № 07/2537

За позовом приватного підприємства “Про - Пре”

до товариства з обмеженою відповідальністю “Ювал”

про стягнення 15117 грн. 47 коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Сиволовська О.І.

Представники сторін:

від позивача: Качуєвський М.О.–за довіреністю від 14.01.2011р.;

від відповідача: не з'явилися.

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача              15117 грн. 47 коп., у тому числі: 12168 грн. 90 коп. основного боргу за проданий товар, 2263 грн. 44 коп. інфляційних втрат та 685 грн. 13 коп. процентів річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань щодо оплати товару - преформ ПЭТ 31,5 гр.(прозорих), переданого йому позивачем за видатковою накладною від  02.02.2009р. №РН-0000000059.

У засіданні суду представник позивача позов підтримав з викладених у ньому підстав.

Відзив на позов до господарського суду не надійшов.

Відповідачу за його місцем знаходження, вказаному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарським судом надсилалися рекомендованими листами ухвала від 21.12.2010р. про порушення провадження у справі та ухвала від 10.02.2010р. про відкладення розгляду справи. Проте ці листи не були вручені відповідачу, а були повернуті до господарського суду з відміткою пошти “організації не існує”. В силу ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України вказані ухвали господарського суду вважаються врученими відповідачу належним чином.

Нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

                                                  ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “Про - Пре” за видатковою накладною від 02.02.2009р. №РН-0000000059 передало товариству з обмеженою відповідальністю “Ювал”, а останнє прийняло через свого представника Шевеля О.В., який діяв на підставі довіреності від 02.02.2009р. серія НБМ №009125, 27042 штук преформ ПЭТ 31,5 гр.(прозорих) загальною вартістю 12168 грн.           90 коп., у тому числі ПДВ 2028 грн. 15 коп.

21 січня 2011р. приватне підприємство “Про - Пре” рекомендованим листом надіслало поштою товариству з обмеженою відповідальністю “Ювал” письмову вимогу від 21.01.2011р. №08/0111 про оплату боргу в сумі 12168 грн. 90 коп., проте цей борг відповідач не сплатив.

За прострочення оплати переданих відповідачу преформ позивач нарахував йому до сплати 2263 грн. 44 коп. інфляційних втрат за період з лютого 2009р. по листопад 2010р. і 685 грн. 13 коп. три проценти річних за період прострочення з 04.02.2009р. по 20.12.2010р.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно з ч. 1 ст. 206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відповідно до ст. 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Частина 1 ст. 218 Цивільного кодексу України передбачає, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, господарський суд прийшов до таких висновків.

Вказані вище дії приватного підприємства “Про - Пре” і товариства з обмеженою відповідальністю “Ювал” означають, що ці особи вчинили в усній формі правочин з купівлі-продажу преформ. З цього правочину у товариства з обмеженою відповідальністю “Ювал” виникло грошове зобов'язання перед приватним підприємством “Про - Пре” у сумі 12168 грн. 90 коп., яке (зобов'язання) товариство з обмеженою відповідальністю “Ювал” повинно було виконати протягом семи днів від дня отримання від позивача письмової вимоги від 21.01.2011р. про сплату боргу. Оскільки товариство з обмеженою відповідальністю “Ювал” цього зобов'язання не виконало, то позивач вправі вимагати з нього стягнення 12168 грн. 90 коп. боргу.

Стягувані суми інфляційних втрат і процентів річних позивач нарахував за період до настання визначеного за правилами ст. 530 Цивільного кодексу України строку сплати відповідачем боргу, тобто за період, у який прострочення оплати боргу ще не було.

За таких обставин позов підлягає задоволенню лише в частині стягнення 12168 грн. 90 коп. основного боргу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню 121 грн. 69 коп. витрат на сплату державного мита і 189 грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Ювал”                     (вул. Кірова, буд.18, см. Чорнобай, Черкаська область, ідентифікаційний код 24359602) на користь приватного підприємства “Про - Пре” (вул. Радищева, буд.3, м. Київ, ідентифікаційний код 30679531) –12168 грн. 90 коп. основного боргу, 121 грн. 69 коп. витрат на сплату державного мита і 189 грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні решти позову відмовити.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ                                                                                   М.В. Дорошенко  

         Повне рішення складено 11.02.2011р.