Рішення

від 08.02.2011 по справі 18/2541

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/2541

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 08 лютого 2011 року                                                  Справа № 18/2541

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді –Васяновича А.В.,

секретар судового засідання –Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача –Кива О.М. - представник за довіреністю,

від відповідача –представник не з'явився,

від третьої особи –Ніколаєв Г.О. - представник за довіреністю,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом    регіонального відділення Фонду державного майна України по                                                                                           

                     Черкаській області, м. Черкаси

до                  товариства з обмеженою відповідальністю “Науково –виробнича

                     торгова фірма “Кобра - ЛТД”, м. Черкаси

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

          державного підприємства “Український державний науково –

                      дослідний і проектний інститут легкої промисловості”, м. Черкаси

про                стягнення 2 486 грн. 34 коп., розірвання договору оренди та

                      зобов'язання звільнити приміщення, - 

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю “Науково –виробнича торгова фірма “Кобра - ЛТД” про стягнення 2 486 грн. 34 коп., в тому числі: 2 316 грн. 56 коп. заборгованість по орендній платі та 169 грн. 78 коп. пеня, розірвання договору оренди державного майна від 01 серпня 2006 року за №474 та зобов'язання відповідача звільнити орендоване приміщення і повернути його балансоутримувачу.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 23 грудня 2010 року порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача державне підприємство “Український державний науково –дослідний і проектний інститут легкої промисловості” та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 13 січня 2011 року.

Справа розглядається після відкладення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з'явився, своїм правом на захист підприємство не скористалося, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Представник третьої особи в судовому засіданні позов підтримав.

В судовому засіданні, яке відбулося 08 лютого 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/2541.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника третьої особи, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 01 серпня 2006 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області (орендодавець) та малим підприємством “Науково –виробнича торгова фірма “Кобра - ЛТД” (орендар) було укладено договір оренди державного майна за №474.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 27 січня 2011 року  було зобов'язано державного реєстратора виконавчого комітету Черкаської міської ради надати суду копії наступних документів:

-          копію статуту чи установчого договору товариства з обмеженою відповідальністю “Науково –виробнича торгова фірма “Кобра - ЛТД” (вул. Пилипенка, 9, кв. 117, м. Черкаси, ідентифікаційний код 14207242);

-          документи, що підтверджують правонаступництво товариства з обмеженою відповідальністю “Науково –виробнича торгова фірма “Кобра - ЛТД” прав та обов'язків малого підприємства “Науково –виробнича торгова фірма “Кобра - ЛТД”;

-          рішення про зміну організаційно –правової форми господарювання малого підприємства.

На виконання ухвали суду від державного реєстратора надійшла копія реєстраційної справи відповідача, зокрема, установчий договір про створення малого підприємства “Науково –виробнича торгова фірма “Кобра - ЛТД” від 24 грудня 1992 року, статут малого підприємства “Науково –виробнича торгова фірма “Кобра - ЛТД” зареєстований 12 січня 1993 року за реєстраційним номером 1783 МП.

          Крім того, судом встановлено, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 09 грудня 2009 року зі справи №09/2704 за позовом   регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області  до  малого підприємства “Науково-виробнича торгова фірма “Кобра –ЛТД”, за участю третьої особи - державного підприємства “Український державний науково-дослідний і проектний інститут легкої промисловості” про  зобов'язання звільнити приміщення та стягнення 4 022 грн. 88 коп., здійснено заміну відповідача мале підприємство “Науково –виробнича торгова фірма “Кобра - ЛТД” на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю “Науково –виробнича торгова фірма “Кобра - ЛТД”.

Відповідно до ст. 35 ГПК факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За таких обставин, факт правонаступництва товариства з обмеженою відповідальністю “Науково –виробнича торгова фірма “Кобра - ЛТД” орендаря по договору є встановленим.

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору орендодавець зобов'язався передати, а орендар - прийняти в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме державне майно –частину приміщення на третьому поверсі п'ятиповерхової цегляної адмінбудівлі, що знаходиться на балансі державного підприємства “Український державний науково –дослідний і проектний інститут легкої промисловості”  (балансоутримувач), що  розміщене за адресою: м. Черкаси, вул. Енгельса, 243/1, площею 46,94 кв. м., вартість якого за незалежною оцінкою станом на 01 травня 2006 року становить 70 919 грн. 00 коп.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно акту прийому –передачі приміщення державне підприємство “Український державний науково –дослідний і проектний інститут легкої промисловості” (балансоутримувач) передав малому підприємству “Науково –виробнича торгова фірма “Кобра - ЛТД” (орендар) майно, на підставі умов договору оренди.

Відповідно до п. 10.1. договору цей договір укладено строком на 11 місяців, що діє з 01 серпня 2006 року по 01 липня 2007 року включно.

Термін дії договору оренди пролонговано на підставі п. 10.6. договору та ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” на той самий період і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

На підставі ст. 73 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” та наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області від 12 січня 2009 року №1-0 за згодою сторін договором від 15 травня 2009 року внесено зміни до договору оренди державного майна від 01 серпня 2006 року за №474. Згідно з п. 1. договору про внесення змін, договір оренди державного майна від 01 серпня 2006 року за №474 припиняє свою дію 29 травня 2009 року.

Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором про внесення змін від 15 травня 2009 року (не надав пакет документів для укладення договору оренди), позивач звернувся до господарського суду  з позовом про стягнення заборгованості по орендній платі, штрафних санкцій та звільнення приміщення.

В ході розгляду справи №09/2704, сторонами було подано заяву до суду про затвердження “угоди про врегулювання спору” від 09 лютого 2010 року, яку затверджено ухвалою господарського суду Черкаської області від 09 лютого 2010 року.

Згідно п. 3, 4 мирової угоди відповідач зобов'язаний сплатити борг, на користь позивача, нарахований за невиконання договірних зобов'язань в період з січня 2009 року по 26 січня 2010 року, що становить 3 519 грн. 55 коп. Даний борг відповідачем був погашений згідно платіжних доручень від 25 лютого 2010 року №10 на суму 879 грн. 88 коп., від 07 квітня 2010 року №19 - 1 000 грн. 00 коп., від 27 квітня 2010 року №23 - 1 220 грн. 40 коп., від 06 липня 2010 року №41  -1 500 грн. 00 коп., з них: 419 грн. 24 коп. зараховано на погашення боргу, а залишок в сумі 1 080 грн. 76 коп. враховано як платіж з орендної плати за січень –квітень 2010 року.

Крім того, відповідно до п. 6 мирової угоди відповідач взяв на себе зобов'язання замовити та оплатити оцінку вартості майна кім. 313 (орендоване майно за договором оренди) та надати позивачу документи необхідні для переукладення договору до 15 березня 2010 року.

Оскільки відповідач не надав необхідні документи для переукладення договору оренди та продовжує користуватися орендованим державним майном, то договірні відносини між сторонами продовжують свою дію на умовах договору оренди державного майна від 01 серпня 2006 року за №474.

Умовами п. 3.1. договору було передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої КМУ і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - червень 2006 року –594 грн. 54 коп.

Орендна плата за перший місяць оренди –серпень 2006 року визначається орендарем самостійно шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за липень –серпень 2006 року.

Згідно п. 3.2. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається орендарем самостійно шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата перераховується орендарем самостійно щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним і сплачується у співвідношенні:

70% - 416 грн. 18 коп. до державного бюджету на відповідний рахунок Держказначейства за місцезнаходженням об'єкту оренди;

30% - 178 грн. 36 коп. на розрахунковий рахунок балансоутримувача ( п. 3.3 договору).

Постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання оплати оренди державного майна” від 25 березня 2009 року № 316 впроваджено тимчасове, до 01 січня 2010 року, зниження орендних ставок за оренду державного нерухомого майна, визначених у додатку 2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року N 786, крім ставок, визначених пунктами 1 - 3 зазначеного додатка, застосовуються у розмірі 45 відсотків встановленого обсягу.

Згідно з розрахунком орендної плати із застосуванням тимчасового зниження ставок за оренду державного майна, орендна плата за травень 2009 року становить 442 грн. 18 коп., з яких 309 грн. 53 коп.  –70% сплати до державного бюджету.

Дію вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України продовжено до 01 січня 2011 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2009 року №1341.

Позивач зазначав, що за період з січня по жовтень 2010 року заборгованість відповідача до держбюджету за орендну плату становить 2 316 грн. 56 коп. –відповідно до доданого розрахунку, який знаходиться в матеріалах справи.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалося вище, орендна плата перераховується орендарем самостійно щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним.

Отже, з урахуванням умов договору оренди, відповідач повинен був сплатити суму  орендної плати за січень 2010 року до 10 лютого 2010 року, за лютий 2010 року до 10 березня 2010 року, за березень 2010 року до 10 квітня 2010 року, за квітень 2010 року до 10 травня 2010 року, за травень 2010 року до 10 червня 2010 року, за червень 2010 року до 10 липня 2010 року, за липень 2010 року до 10 серпня 2010 року, за серпень 2010 року до 10 вересня 2010 року, за вересень 2010 року до 10 жовтня 2010 року та за жовтень 2010 року до 10 листопада 2010 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за орендоване приміщення в повному обсязі, а також не було спростовано доводи позивача, що викладені останнім в позові.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, сума боргу зі сплати орендної плати в розмірі 2 316 грн. 56 коп. підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку

Відповідно до п.3.5. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.3. договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Позивачем було заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 169 грн. 78 коп. пені нарахованої на суму боргу зі сплати орендної плати за період з 11 лютого 2010 року по 22 листопада 2010 року.

Слід зазначити, що розрахунок пені нарахований за період з 11 лютого 2010 року по 10 листопада 2010 року є вірним та становить 157 грн. 98 коп.

Розмір пені нарахований за період з 11 листопада 2010 року по 22 листопада 2010 року є помилковим, оскільки як зазначалося вище, 06 липня 2010 року відповідачем було сплачено 1 500 грн. 00 коп., з яких: 419 грн. 24 коп. позивачем було зараховано на погашення боргу згідно затвердженої ухвалою суду від  09 лютого 2010 року мирової угоди, решта суми в розмірі 1 080 грн. 76 коп. було зараховано як оплату за орендну плату за січень –березень 2010 року в розмірі 1 009 грн. 13 коп. (борг станом на 06 липня за вказаний період відсутній) та частково в розмірі 71 грн. 63 коп.  за квітень 2010 року. Так, розмір орендної плати за квітень 2010 року складає 339 грн. 48 коп., з 07 липня 2010 року борг зі сплати за орендну плату за квітень 2010 року становить  267 грн. 85 коп. (339 грн. 48 коп. - 71 грн. 63 коп.), кінцевий термін нарахування пені (з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України) на суму боргу за квітень 2010 року закінчується 10 листопада 2010 року. Однак, з розрахунку пені поданого позивачем вбачається, що період нарахування санкції на суму боргу в розмірі 2 316 грн. 56 коп. (борг за квітень –жовтень 2010 року) закінчується 22 листопада 2010 року.

Таким чином, враховуючи вищенаведене сума пені за період з 11 листопада 2010 року ( дата оплати орендної плати за жовтень 2010 року) по 22 листопада 2010 року (дата зазначена позивачем) на суму боргу 2 048 грн. 71 коп. (2 316 грн. 56 коп. –267 грн. 85 коп.) становить 10 грн. 44 коп.

З урахуванням викладеного, з відповідача підлягає стягненню 168 грн. 42 коп. пені, а в решті вимог про стягнення 1 грн. 36 коп. пені слід відмовити, в зв'язку з невірним нарахуванням.

Що стосується розірвання договору оренди, то судом враховано наступне:

Відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Матеріалами справи підтверджується, що 24 листопада 2010 року позивач надіслав на адресу відповідача пропозицію від 23 листопада 2010 року за №11-08-4682 про розірвання договору оренди державного майна в порядку ст. 188 ГК України.

Надіслання вказаної пропозиції відповідачу підтверджується копією  фіскального чеку ЧД УДППЗ “Укрпошти” №6389.

Водночас слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази того, що вказаний лист було отримано відповідачем, як того вимагає ст. 782 ЦК України.

Позивач, звертаючись до суду, просив розірвати договір оренди державного майна № 474 від 01 серпня 2006 року в судовому порядку.

Розірвання договору за вимогою однією зі сторін є одним із способів захисту цивільних прав –припиненням правовідношення (п. 7 ст. 16 ЦК України) і здійснюється відповідно до ст. 651 ЦК України.

Водночас, ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.  Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Тобто, положеннями ст. 651 ЦК України передбачено декілька способів розірвання договорів, зокрема, за згодою сторін, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору іншою стороною або в односторонньому порядку (постанова Вищого господарського суду України від 26 травня 2009 року зі справи №18-13/4784).

Статтею 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Також, ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.  Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.  У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.  Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Однак при цьому слід зазначити, що недотримання позивачем вимог частини другої ст.188 ГК України щодо обов'язку з надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору не позбавляє позивача права звертатися до суду за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову про розірвання договору.

При цьому судом враховано лист Вищого господарського суду України від 06 серпня 2008 року за №01-8/471 та постанову Верховного Суду України від 17 червня 2008 року зі справи №8/32 пд.

В пункті 10.8. договору передбачено, що чинність договору припиняється внаслідок:

-          закінчення строку, на який його було укладено;

-          приватизації орендованого майна орендарем;

-          загибелі орендованого майна;

-          достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду;

-          за письмовим повідомленням орендодавця у разі несплати за оренду на протязі трьох місяців підряд (з дати отримання такого повідомлення);

-          банкрутства орендаря та в інших випадках, прямо не передбачених чинним законодавством України.

Оскільки матеріалами справи підтверджується істотне порушення відповідачем своїх зобов'язань у зв'язку з несплатою орендної плати більше трьох місяців підряд, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про розірвання договору в судовому порядку є правомірними та обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно п. 5.9. договору оренди орендар зобов'язаний у разі припинення або розірвання договору у 10 –денний термін повернути балансоутримувачу або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно  у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати державі збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Оскільки договір оренди державного майна №474 від 01 серпня 2006 року розірвано в судовому порядку, вимога позивача про зобов'язання відповідача звільнити орендоване приміщення та повернути його балансоутримувачу підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст.49 ГПК України.

Оскільки позивач звільнений від сплати державного мита на підставі п. 35 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, то відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Водночас, розмір стягуваного державного мита не може бути меншим ніж зазначено в підпункті “а” пункту 2 ст. 3  Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року “Про державне мито”, що зокрема, зазначено в листі Вищого господарського суду України від 21 травня 2008 року №01-14/549/308.

           Згідно ст. 3 п.2 підпункту “а”, підпункту “б” Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21 січня 1993 року розмір ставки державного мита із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; розмір ставки державного мита із позовних заяв немайнового характеру, що подаються до господарських судів становить 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 36 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року N 15, та зареєстрованою у Мін'юсті України 19 травня 1993 року за N 50 передбачено, що позовні заяви по спорах, які виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів, що носять одночасно майновий характер, до яких включено вимоги про стягнення штрафу тощо, оплачуються державним митом як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв по спорах, що виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 5 ст. 49 ГПК України).

З урахуванням заявлених позовних вимог та пропорційності задоволених вимог, з відповідача слід стягнути в доход Державного бюджету України 187 грн. 00 коп. державного мита та 235 грн. 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Науково –виробнича торгова фірма “Кобра - ЛТД”, вул. Пилипенка, 9, кв. 117, м. Черкаси, ідентифікаційний код 14207242, р/р 26005020103 в ЧФ АТ “Кредит Банк”, МФО 254466 на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області,  бул. Шевченка,185, м. Черкаси, ідентифікаційний код 21368158, р/р 37184006000007, УДК в Черкаській області, МФО 854018 –2 316 грн. 56 коп. боргу та 168 грн. 42 коп. пені.

3.          Розірвати договір оренди державного майна №474 від 01 серпня 2006 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області та товариством з обмеженою відповідальністю “Науково – виробнича торгова фірма “Кобра - ЛТД”.

4.          Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю “Науково –виробнича торгова фірма “Кобра - ЛТД” в 10 - денний термін з дати прийняття даного рішення звільнити частину приміщення на третьому поверсі п'ятиповерхової цегляної адмінбудівлі, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Енгельса, 243/1, площею 46,94 кв. м. та повернути державному підприємству “Український державний науково –дослідний і проектний інститут легкої промисловості” (вул. Енгельса, 243/1, м. Черкаси, ідентифікаційний код 30705346) в належному стані орендоване приміщення.

5.          В решті вимог –в позові відмовити.

6.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Науково –виробнича торгова фірма “Кобра - ЛТД”, вул. Пилипенка, 9, кв. 117, м. Черкаси, ідентифікаційний код 14207242, р/р 26005020103 в ЧФ АТ “Кредит Банк”, МФО 254466:

-          в доход Державного бюджету України через державну податкову інспекцію в місті Черкаси для зарахування на реєстраційний рахунок УДК м. Черкаси №31117095700002 в Головному управлінні Державного казначейства України в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222 - 187 грн. 00 коп.  державного мита за розгляд справи в господарському суді Черкаської області;

-          в доход Державного бюджету України для зарахування на реєстраційний рахунок УДК у м. Черкаси №31216264700002 в Головному управлінні Державного казначейства України у Черкаській області, МФО 854018, код 22050003 - 235 грн. 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

            Видати відповідні накази після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя                                                                                             А.В.Васянович

Повний текст судового рішення підписано 11 лютого 2011 року.