Рішення

від 08.02.2011 по справі 07/2605

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07/2605

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

         08 лютого 2011 року                                                  Справа № 07/2605

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Дівес”

до приватного підприємства “Сталь”

про стягнення 357507 грн. 95 коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Сиволовська О.І.

Представники сторін:

від позивача: Суппіс О.С. –за довіреністю від 04.01.2011р.;

від відповідача: не з'явилися.

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача             340332 грн. 12 коп., у тому числі: 329605 грн. 05 коп. основного боргу за поставлену продукцію та 10727 грн. 07 коп. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором від 14.04.2008р. №14/04/1 щодо оплати поставленої йому позивачем продукції.

Заявою, поданою до господарського суду 08.02.2011р., позивач збільшив розмір позовних вимог і просив стягнути з відповідача на свою користь           357507 грн. 95 коп., у тому числі: 329605грн. 05коп. основного боргу за поставлену продукцію та 27902грн. 90коп. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання.

У засіданні суду представник позивача позов підтримав з викладених у ньому підстав з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Збільшення розміру позивачем позовних вимог відповідає наданим йому ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правам, тому було прийняте господарським судом.

Відзив на позов до господарського суду не надійшов.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення йому 26.01.2011р. поштового відправлення з ухвалою господарського суду від 25.01.2011р. про призначення судового засідання на 10 годину 8 лютого 2011 року.

Нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмову докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

                                                  ВСТАНОВИВ:

14 квітня 2008р. товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Дівес”, як постачальник, і приватне підприємство “Сталь”, як покупець, уклали договір №14/04/1, згідно з яким товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Дівес” зобов'язалося поставити, а покупець –прийняти та оплатити металопродукцію та обладнання, асортимент, сортамент, умови поставки і оплати, кількість та ціна яких визначаються у документах на відвантаження.

Згідно з пунктами 5.2 –5.5 договору від 14.04.2008р. №14/04/1 оплата продукції покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника у вигляді 100% передоплати. Інші умови регулюються додатково. Якщо вартість поставленої продукції перевищує суму авансового платежу, то покупець доплачує постачальнику різницю протягом      3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку постачальником. Датою оплати вартості продукції є дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Сторони залишають за собою право провести звірку взаєморозрахунків дебіторської (кредиторської) заборгованості за результатами виконання цього договору і оформити акт звірки, який є визнанням заборгованості однієї сторони перед другою.

Пунктом 8.1 договору від 14.04.2008р. №14/04/1 його сторони передбачили, що у разі порушення умов п. 5.2, п. 5.3, п. 5.5 даного договору покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати.

На виконання договору від 14.04.2008р. №14/04/1 товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Дівес” протягом квітня, травня 2008р. за видатковими накладними (а.с. 21, 22, 24-27, 29-31) передало приватному підприємству “Сталь”, а останнє прийняло через свого представника Дараєву Н.Ю., яка діяла на підставі довіреностей від 17.04.2008р. серія НБМ №140351 та від 06.05.2008р. серія НБМ №140360, продукцію загальною вартістю 1004756 грн. 73 коп.

При цьому сторони договору від 14.04.2008р. №14/04/1 відступили від його умов щодо здійснення покупцем 100% передоплати продукції і тим самим перейшли на оплату продукції після її передачі покупцю, не встановивши конкретний строк оплати.

Приватне підприємство “Сталь” сплатило товариству з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Дівес” на його рахунок в установі банку 675151 грн. 68 коп. вартості отриманої продукції, про що свідчать банківські виписки із особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Дівес”.

Відповідно непогашена сума боргу відповідача перед позивачем за поставлену на виконання договору від 14.04.2008р. №14/04/1 продукцію становить 329605 грн. 05 коп. (1004756 грн. 73 коп. –675151 грн. 68 коп.), що підтверджується підписаним обома сторонами актом звірки розрахунків від 05.08.2010р.

24 жовтня 2008р. товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Дівес” рекомендованим листом з повідомленням про вручення надіслало поштою приватному підприємству “Сталь” письмову вимогу від 23.10.2008р. №347 про оплату наявного на той час боргу за поставлену за договором від 14.04.2008р. №14/04/1 продукцію у сумі 340026 грн. 05 коп., яка була отримана приватним підприємством “Сталь” 28.10.2008р.

За порушення визначеного за правилами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України строку оплати поставленої продукції товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Дівес” нарахувало приватному підприємству “Сталь” до сплати 27902 грн. 90 коп. передбаченої договором від 14.04.2008р. №14/04/1 пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, у тому числі: 14094 грн. 80 коп. за 181 днів прострочення оплати 118429 грн. 99 коп. боргу з 05.11.2008р. по 04.05.2009р. та 13808 грн. 10 коп. за 181 днів прострочення сплати 116021 грн. 10 коп. боргу за період з 05.11.2008р. по 04.05.2009р.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, господарський суд прийшов до таких висновків.

Відповідач не виконав належним чином зобов'язання за договором від 14.04.2008р. №14/04/1 щодо оплати поставленої позивачем продукції, тому позивач вправі вимагати стягнення з відповідача суми боргу, а також передбаченої договором пені.

Заявлена до стягнення сума основного боргу відповідає фактичній його сумі, а стягувана сума пені нарахована позивачем у відповідності з фактичними обставинами виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати поставленої позивачем продукції та вимогами законодавства.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України  позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню 3575 грн. 08 коп. витрат на сплату державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства “Сталь” (вул. Б.Вишневецького, буд.38, кв.7, м. Черкаси, ідентифікаційний код 32034140) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Дівес” (вул. Світлогірська, буд.74, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, ідентифікаційний код 34810697) –329605 грн. 05 коп. боргу, 27902 грн. 90 коп. пені, 3575 грн. 08 коп. витрат на сплату державного мита і 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ                                                                                   М.В. Дорошенко  

Повне рішення складено 11.02.2011р.