Рішення

від 25.01.2011 по справі 5651-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5651-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

25.01.2011Справа №5002-15/5651-2010

За позовом Приватного підприємства Науково-технічного центру «Ноосфера» (95043,    АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 130а, кв.33; ЄДРПОУ 33433889)

До відповідача Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» (95000,                АР Крим,  м. Сімферополь, пр. Кірова/пров. Совнаркомовський, 52/1; ЄДРПОУ 00153117)

Про стягнення 220 388,85 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Бібікова С.І., директор

Від відповідача – Тітовський О.В., представник, довіреність №11/6 від 04.01.2011

Обставини справи: Приватне підприємство Науково-технічний центр «Ноосфера»  звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз», в якому просить суд стягнути з відповідача                          177 323,22 грн. суми боргу, 33 594,69 грн. індексу інфляції та 9470,94 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 24.11.2010 провадження по справі                №5002-9/5651-2010 було порушено суддею господарського суду АР Крим Пєтуховою Н.С.

Розпорядженням Голови господарського суду АР Крим №361 від 29.11.2010, у зв'язку із відпусткою судді господарського суду АР Крим Пєтухової Н.С. справу передано на розгляд судді господарського суду АР Крим Іщенко І.А.

Актом приймання-передачі від 30.11.2010 суддя господарського суду АР Крим Пєтухова Н.С. передала, а суддя господарського суду АР Крим Іщенко І.А. прийняла справу №5002-9/5651-2010.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 30.11.2010 справу №5002-9/5651-2010 прийнято до провадження судді господарського суду АР Крим Іщенко І.А., з присвоєнням справі №5002-15/5651-2010.

У судовому засіданні 27.12.2010 представник позивача надав суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої відмовляється від позовних вимог в частині стягнення 3 674,48 грн. індексу інфляції та 87,68 грн. 3% річних та просить суд стягнути з відповідача 177 323,22 грн. суми боргу, 29 920,21 грн. індексу інфляції та 9 383,26 грн.         3% річних.

Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти відмову від позовних вимог в частині стягнення 3 674,48 грн. індексу інфляції та 87,68 грн. 3% річних, оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядком досудового врегулювання спору у випадках передбачених статтею 5 цього кодексу в цій частині,  відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні 27.12.2010 надав суду письмовий відзив на позов, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує, вказуючи що строк дії договору на підставі якого позивач просить суд стягнути заборгованість закінчився 31.12.2008, також вказує, що відповідачем невірно розраховані суми інфляційних втрат та 3% річних.

У судових засіданнях оголошувалась перерва в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

05.03.2007 між Приватним підприємством Науково-технічного центру «Ноосфера»  (Виконавець) та Державним акціонерним товариством «Чорноморнафтогаз» (Замовник)  укладено|ув'язнений| договір на розробку технічної документації №17/3181474 (далі – Договір,           а.с.10-11).

Згідно пункту 1.1 Договору, Виконавець зобов'язується виконати, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити наступні види робіт:

·          розробка документів, обґрунтовуючих об'єми викидів забруднюючих речовин в атмосферу, для отримання дозволу на викиди для управлінь та підрозділів               ДАТ «Чорноморнафтогаз»;

·          розробка документації в сфері звернення з відходами для УМГ та СУА.

Відповідно до пункту 2.1 Договору, вартість робіт визначається доданими до Договору кошторисами, які невід'ємною частиною договору.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що робота виконується в 15 етапів. Кінцевий розрахунок проводиться по виконанню кожного етапу на протязі 10 банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі.

Згідно пунктів 4.1, 4.2 Договору,  строк дії та виконання договору: з моменту підписання до 31.12.2008.

Відповідно до пункту 5.1 Договору, Виконавець зобов'язується виконати всі роботи у повному обсязі та в строки, передбачені Договором.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що Замовник зобов'язується оплатити Виконавцю роботу, передбачену в пункті 1.1 Договору, у розмірах та в строки, встановленими даним Договором.

Позивач виконав, а відповідач прийняв роботи по розробці інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу та документів на загальну суму               177 323,22 грн., що підтверджується актами сдачі-прийому робіт по договору №17/3/8/474 від 05.03.2007: №10 від 26.12.2008 на суму 32 120,07 грн., №11 від 29.12.2008 на суму 86 411,47 грн., №12 від 31.03.2009 на суму 58 791,68 грн. (а.с.12-14).

09.02.2010 позивач звернувся до відповідача з претензією №09/02 про погашення заборгованості за виконані роботи по розробці інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу та документів у розмірі 177 323,22 грн., яка була отримана відповідачем 12.02.2010 згідно поштового повідомлення №401512. Однак, відповідач дану вимогу не виконав (а.с.16-17).

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором призвело до утворення заборгованості перед позивачем у розмірі 177 323,22 грн., що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду для стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем грошових зобов'язань у розмірі 177 323,22 грн. за договором на розробку технічної документації №17/3181474 від 05.03.2007, отже сума заборгованості у розмірі           177 323,22 грн. повинна бути стягнута з відповідача.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на безпідставність позовних вимог щодо стягнення 58 791,68 грн. заборгованості за актом №12 сдачі-прийому робіт по етапу №8 по договору №17/3/8/474 від 05.03.2007 у зв'язку з тим, що даний акт був підписаний після закінчення строку дії договору судом до уваги не приймається з огляду на наступне.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що робота виконується в 15 етапів. Кінцевий розрахунок проводиться по виконанню кожного етапу на протязі 10 банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі.

Тобто, етап роботи №8 передбачений умовами договору укладеного між сторонами. Згідно кошторису №8 по розробці інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу та документів для ДАТ «Чорноморнафтогаз», кошторисна вартість етапу роботи №8 складає 58 791,68 грн.

Позивачем були виконані та передані роботи по етапу №8 в повному обсязі, а відповідачем дані роботи були прийняті, що підтверджується актом №12 сдачі-прийому робіт по етапу №8 по договору №17/3/8/474 від 05.03.2007. В даному акті вказана вартість робіт по етапу №8 яка підлягає оплаті у розмірі 58 791,68 грн. Акт дачі-прийому робіт №12  засвідчений підписами та печатками обох сторін.

Доказів, що підтверджують зворотне, ніж встановлено судом, відповідачем суду не надано, в той час, як відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 29 920,21 грн. індексу інфляції та 9 383,26 грн. 3% річних.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України суд вважає таким, що кореспондуються зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 29 920,21 грн. індексу інфляції та 9 383,26 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

За приписами пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі в частині стягнення 3 674,48 грн. індексу інфляції та    87,68 грн. 3% річних підлягає припиненню в зв'язку з відмовою позивача від заявлених вимог.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського  процесуального кодексу України.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, пункту 4 частини 1 статті 80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» (95000,                АР Крим,  м. Сімферополь, пр. Кірова/пров. Совнаркомовський, 52/1; ЄДРПОУ 00153117) на користь Приватного підприємства Науково-технічного центру «Ноосфера» (95043,    АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 130а, кв.33; ЄДРПОУ 33433889) 177323,22 грн. основного боргу, 29920,21 грн. індексу інфляції,                 9383,26 грн. 3% річних, 2166,26 грн. державного мита та 231,97 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 3674,48 грн. індексу інфляції та 87,68 грн. 3% річних провадження у справі припинити.

4.          Наказ видати після|потім| набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування| законної сили.

Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 27.01.2011.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.