Рішення від 25.01.2011 по справі 5782-2010

5782-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

25.01.2011Справа №5002-7/5782-2010

За позовом Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (95026, м. Сімферополь,   вул. Гайдара, 3-а, ідентифікаційний код 03358593)

До відповідача Приватного підприємства "Аджунавіа-Тур" (95011, м. Сімферополь,  пр. Кірова, 14, оф. 105, ідентифікаційний код 30120075)

Про стягнення 7 867,76 грн.

Суддя ГС АР Крим  І. І. Дворний

представники:

Від позивача –  Омельченко Г. В. – предст., дов. №20-3/2250 від 27.07.2010р.

Від відповідача    –   не з'явився

Суть спору: Орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Аджунавіа-Тур" 7 867,76 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх обов'язків по повній та своєчасній оплаті вартості поставленої йому позивачем за договором №506 від 01.11.2003 р. теплової енергії, у зв'язку з чим заборгованість Приватного підприємства "Аджунавіа-Тур" перед Орендним підприємством "Кримтеплокомуненерго" за період з 25.04.2009р. по 17.11.2010 р. складає 7 228,23 грн., яка до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 165,23 грн. та 474,30 грн. інфляційних втрат.

Відповідач у судове засідання  двічі не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін,  підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

01.11.2003 р. між Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго»   (Постачальник) та Приватним підприємством "Аджунавіа-Тур" (Споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії №506.

Згідно з п. 1.1 Договору Постачальник приймає на себе зобов'язання поставляти Споживачу теплову енергію у вигляді опалення та підігріву води в необхідних йому обсягах, а Споживач зобов'язується прийняти теплову енергію в договірних обсягах та сплатити її вартість за встановленими тарифами в строки, передбачені цим договором.

В пункті 2.1 Договору сторони визначили об'єкти відпуску теплової енергії.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2. Договору).

Відповідно до п. 6.1 Договору теплова енергія сплачується щомісячно, до 25 числа місяця, наступного за звітним.

П. 10.1 Договору передбачено, що цей договір вступає в силу з 01.11.2003 р. та діє по 31.11.2008 р.

Згідно з п. 10.4 Договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде заявлено письмово однією зі сторін.

Сторони не представили суду доказів припинення дії вказаного договору або зміни його умов, у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України доведення такого роду фактів. Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент розгляду спору договір продовжує діяти.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем належним чином виконувались прийняті на себе зобов'язання за договором та  надавались послуги з постачання теплової енергії. Доказів протилежного суду, всупереч вимогам статей 33, 34 ГПК України, відповідачем доведено не було.

Однак, вартість наданих послуг Приватним підприємством "Аджунавіа-Тур"  оплачувалася несвоєчасно та не в повному обсязі, що, як вбачається з розрахунку суми позову, призвело до виникнення заборгованості перед ОП «Кримтеплокомуненерго» за період з 01.03.2009 р. по 31.10.2010 р. в сумі 7 228,23 грн.

Відповідач  всупереч вимогам статей 33, 34 ГПК України не представив суду доказів повної оплати вартості наданих йому послуг. При таких обставинах матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті наданих йому послуг за договором №506 від 01.11.2003 р., через що  вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 7 228,23 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 165,23 грн. та 474,30 грн. інфляційних втрат.

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних виступають способом захисту  майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Матеріалами  справи підтверджується, що сума 3% річних в розмірі 165,23 грн. та інфляційних втрат в розмірі 474,30 грн. розрахована позивачем правомірно, а тому вказані кошти також підлягають стягненню з Приватного підприємства "Аджунавіа-Тур" .

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства "Аджунавіа-Тур" (95011, м. Сімферополь,  пр. Кірова, 14, оф. 105, ідентифікаційний код 30120075) на користь Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (95000, м.  Сімферополь, вул. Гайдара, 3а, ідентифікаційний код 03358593)  заборгованість у розмірі 7 228,23 грн., 3 % річних  сумі 165,23 грн., 474,30 грн. інфляційних втрат, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя господарського суду

Автономної Республіки Крим                  (підпис)                              Дворний І. І.

Рішення підписано   31.01.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.